Ухвала суду № 62576465, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22235/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, Головне територіальне управління юстиції в місті Києві, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування запису,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про скасування запису в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7628013) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 25.12.2012 року о 20:23:52 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року провадження в адміністративній справі закрито, роз'яснено позивачу, що вирішення спірних правовідносин відноситься до юрисдикції загального суду з урахуванням правил територіальної підсудності.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку позивач оскаржує саме нотаріальні дії, які вчиняються нотаріусом - не суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а відноситься до юрисдикції місцевого загального суду з урахуванням правил територіальної підсудності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до частин першої та другої ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до частини другої ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

У частини першої та другої ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п. п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України "Про нотаріат", в статті 1 якого визначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається, зокрема, на нотаріусів, які займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до ст. 50 Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акт.

Система нотаріату не входить до системи органів виконавчої влади. Вважати діяльність нотаріуса як таку, у межах якої здійснюються владні управлінські функції, не можна. У діях нотаріуса немає ані адміністративного примусу, ані управлінських повноважень, хоча він і є посадовою особою (але не державним службовцем), а нотаріальну діяльність слід характеризувати як публічно-правову, оскільки вона здійснюється від імені держави. Між нотаріальною та адміністративною діяльністю існує суттєва різниця за юридичним характером, колом суб'єктів та структурою їх правовідносин, цілями, результатами та методами регулювання.

Крім того, якщо метою виконавчо-розпорядчої діяльності є реалізація функції державного управління, а результатом цієї діяльності є управлінське рішення, яким один суб'єкт приписує певну поведінку іншому суб'єкту, то метою діяльності нотаріату є захист і охорона існуючих суб'єктивних прав та інтересів, а результатом нотаріальної діяльності є нотаріальний акт як різновид правозастосовного юрисдикційного акта, що офіційно підтверджує вже об'єктивно існуючі факти, права та обов'язки, які суб'єкти права покладають на себе за своїм бажанням.

Також слід зазначити, що структура нотаріату утворена таким чином, що вони не пов'язані між собою в організаційному відношенні і при вчиненні нотаріальних дій. Що ж до владності у нотаріальних правовідносинах, то вона виявляється лише в офіційній силі нотаріальних актів. Правовідносини, що виникають між нотаріусами та іншими суб'єктами нотаріальної діяльності, є суто процесуальними за своєю сутністю і не можуть характеризуватися як владні відносини у розумінні КАС України.

Разом з тим, незалежно від того, є нотаріус приватним чи працює у державній нотаріальній конторі (Закон № 3425-XII фактично прирівнює за правовим статусом державних і приватних нотаріусів), він не може вважатися суб'єктом владних повноважень.

Згідно вищезазначеної норми, за своїм правовим статусом нотаріус не є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України. Тому, нотаріальні дії, які вчиняються нотаріусами відповідно до Закону України "Про нотаріат" не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що нотаріус може вчиняти дії, які мають публічно-правовий характер, зокрема, реєстраційні дії, які вчиняються не на підставі Закону України "Про нотаріат", а на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". У такому випадку нотаріусам як спеціальним суб'єктам делеговані владні повноваження, та на них покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 оскаржує нотаріальну дію щодо внесення запису в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7628013) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесеного 25.12.2012 року о 20:23:52 годин приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.

Таким чином, предметом даного спору є вчинення нотаріальних дій щодо заміни іпотекодержателя, тобто вчинення нотаріальних дій на підставі Закону України "Про нотаріат", що не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства України.

Враховуючи положення ст. 17 КАС України даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, та згідно положень ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з 1 ч. 1 ст. 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо закриття провадження в адміністративній справі, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 09 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.