Постанова № 62576328, 11.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 жовтня 2016 року 12 год. 50 хв. № 826/27146/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень в частині.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Державної міграційної служби України (далі - відповідач, ДМС України) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 11 червня 2015 року №81 "Про визнання бланків недійсними" (далі - оскаржуваний наказ №81) в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_3 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий відповідачем без урахування усіх обставин справи.

Відповідною ухвалою суду (суддя Кротюк О.В.) відкрито провадження в адміністративній справі №826/27146/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Поряд з цим, у зв'язку із припиненням повноважень судді Кротюка О.В. щодо здійснення правосуддя, у провадженні якого перебувала справа та ним не розглянута по суті, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду (суддя Данилишин В.М.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.

Представник відповідача у відповідні судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При цьому, через канцелярію до суду представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме про:

- визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу №81 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, які належать позивачу;

- зобов'язання відповідача належним чином проінформувати про визнання оскаржуваного наказу №81 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, які належать позивачу, недійсним Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України;

- визнання незаконним наказу відповідача від 25 червня 2015 року №89 (далі - оскаржуваний наказ №89) в частині визнання недійсним (анулювання) паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5, який належить позивачу;

- зобов'язання відповідача належним чином проінформувати про визнання оскаржуваного наказу №89 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_5, який належить позивачу, недійсним Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України та Національний банк України.

Вказану заяву про збільшення позовних вимог у справі судом, відповідно до ст. 137 КАС України, прийнято та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

У подальшому, до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач стверджував, що йому 04 червня 2011 року Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, 27 липня 2011 року ГУ ДМС України в м. Києві видало йому паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії EТ №150246, а 20 червня 2014 року ГУ ДМС України в м. Києві видало йому паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

Поряд з цим, 11 червня 2015 року ДМС України прийнято оскаржуваний наказ №81, яким, зокрема, визнано недійсними (анульовано) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, а також зобов'язано ДПГР (ОСОБА_3.) забезпечити інформування Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Національного банку України про визнання вказаних бланків недійсними;

При цьому, 25 червня 2015 року ДМС України прийнято оскаржуваний наказ №89, яким, зокрема, визнано недійсним (анульовано) бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5, а також зобов'язано ДПГР (ОСОБА_3.) забезпечити інформування Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Національного банку України про визнання вказаних бланків недійсними.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів №81 та №89 у відповідних частинах, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1, абз.абз. "а", "б" п. 1 ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 2 ст. 21, ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Оформлення, видача, обмін, переоформлення, продовження строку дії документів (у тому числі для осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, осіб з фізичними вадами, недієздатних та обмежено дієздатних осіб), їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються у порядку, встановленому законодавством України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Кожен громадянин України незалежно від віку зобов'язаний отримати паспорт громадянина України у порядку, визначеному цим Законом.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд погоджується з твердженнями представника позивача відносно того, що Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачено можливості (процедури) визнання певними органами недійсними (анулювання) паспорту громадянина України та/або паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року №320 (далі - Порядок №320), погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

Згідно із п.п. 50, 55 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року №152 (далі - Порядок №152), паспорт для виїзду за кордон вважається недійсним та знищується в разі: 1) коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною прізвища, імені та по батькові; 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті для виїзду за кордон, записам в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження); 3) непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання; 4) припинення громадянства особи; 5) коли паспорт для виїзду за кордон знайдено, а замість нього видано новий паспорт для виїзду за кордон; 6) смерті особи, якій було видано такий паспорт; 7) зіпсуття паспорта для виїзду за кордон під час заповнення; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.

Поряд з цим, з оскаржуваних наказів №81 та №89 вбачається, що вони прийняті відповідачем у зв'язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької і Луганської областей, ураховуючи положення ст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України" та листа Міністерства внутрішніх справ України від 16 квітня 2015 року №38/3/5-409 цт, відповідно до п. 5.1 наказу ДМС України "Про порядок використання, обліку та зберігання бланків документів суворого обліку та суворої звітності в ДМС України" від 18 липня 2012 року №153.

Суд критично відноситься до зазначеного в оскаржуваних наказах №81 та №89 обґрунтування, виходячи з наступного.

Так, статтею 7 Закону України "Про основи національної безпеки України" визначено основні реальні та потенційні загрози національній безпеці України та стабільності в суспільстві на сучасному етапі. При цьому, про підстави та/або інші питання, пов'язані з визнанням недійсними (анулюванням) бланку(ів) паспорта громадянина України та/або бланку(ів) паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у ст. 7 вказаного Закону не зазначено.

Лист Міністерства внутрішніх справ України від 16 квітня 2015 року №38/3/5-409 цт відповідачем суду не надано та про його зміст нічого не повідомлено.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок замовлення, постачання, обліку, зберігання, передачі та знищення бланків документів суворого обліку та суворої звітності в Державній міграційній службі України, затвердженій наказом ДМС України від 18 липня 2012 року №153 (далі - Інструкція №153), недійсними бланками вважаються: зіпсовані (при виготовленні документа), анульовані (дія не відбулася), дефектні (відсутність пошкодження захисної сітки, друкованого тексту, водяних знаків, серій або номерів на бланках, наявність дубльованих номерів тощо), відсутні (що виявлено при відкритті пачки) та викрадені.

Поряд з цим, відповідно до п.п. 11.1 та 11.4 Порядку №320, бланки паспортів громадянина України (далі - бланки) є документами суворої звітності, їх зберігання організовується таким чином, щоб запобігти їх втратам або крадіжкам.

У разі втрати чи крадіжки паспортів комісіями для роботи з бланками паспортів проводиться службове розслідування. Матеріали розслідування не пізніше 10-денного строку подаються до територіального органу, який негайно повідомляє ДМС України про втрату чи крадіжку бланків, а надалі інформує про вжиті заходи.

Згідно з п. 56 Порядку №152, у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу чи підрозділу ДМС проводить службове розслідування. За результатами розслідування складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному органі або підрозділі ДМС.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду належних доказів існування підстав, визначених п. 5.1 Інструкції №153, для прийняття оскаржуваних наказів №81 та №89.

Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів:

- того, що бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_3, бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_5, станом на час виникнення обставин тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької і Луганської областей, знаходились на вказаній території та не були використані раніше;

- втрати чи крадіжки спірних бланків паспортів;

- оформлення спірних паспортів з порушенням вимог законодавства.

При цьому, посилання відповідача на виникнення обставин тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької і Луганської областей, як на підставу прийняття оскаржуваних наказів №81 та №89, спростовується також наступним.

Так, згідно листа Головного управління ДМС України в місті Києві від 18 грудня 2015 року №1-18/вх9805-15: ОСОБА_1, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 від 27 липня 2011 року, оформлений відділом забезпечення видачі документів у централізованому порядку ДДГІРФО МВС України (орган, що видав - 8099), на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим 04 червня 2011 року; 29 липня 20111 року ОСОБА_1 отримав вказаний паспорт, про що свідчить його особистий підпис у заяві-анкеті; 25 липня 2014 року ОСОБА_1 отримав другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 20 червня 2014 року, оформлений сектором централізованого оформлення документів №16 Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві (орган, що видав - 8037), на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3, виданого Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим 04 червня 2011 року.

Крім того, з листа Державної прикордонної служби України від 17 грудня 2015 року №0.64-20518/0/15-15 вбачається, що позивач по паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 від 27 липня 2011 року перетинав кордон 20 червня 2012 року, тобто до тимчасової окупації вказаних вище територій.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність та необхідність скасування оскаржуваного наказу №81 в частині визнання недійсними (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, а також про протиправність оскаржуваного наказу №89 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5.

При цьому, враховуючи те, що оскаржуваними наказами №81 та №89 зобов'язано забезпечити інформування Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Національного банку України про визнання вказаних вище бланків паспортів недійсними, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача належним чином проінформувати вказані органи про визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів №81 та №89 у відповідних частинах.

При цьому, в оскаржуваному наказі №89 не зазначено про обов'язок забезпечити інформування Міністерства закордонних справ України про визнання бланків паспортів недійсними, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача належним чином проінформувати Міністерство закордонних справ України про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу №89 у відповідній частині суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень в частині є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 11 червня 2015 року №81 в частині визнання недійсними (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

3. Зобов'язати Державну міграційну службу України проінформувати Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України від 11 червня 2015 року №81 в частині визнання недійсними (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 25 червня 2015 року №89 в частині визнання недійсним (анулювання) паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5.

5. Зобов'язати Державну міграційну службу України проінформувати Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України від 25 червня 2015 року №89 в частині визнання недійсним (анулювання) паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5.

6. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

7. Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) частину здійсненого ним судового збору у розмірі 487,00 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 37508470).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда