Ухвала суду № 62576302, 04.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

04 листопада 2016 року м. Київ № 826/16961/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі Мині І.І., розглянув у попередньому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1доМіністерства економічного розвитку та торгівлі Українипровизнання наказу незаконним, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання наказу незаконним, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2016 року відкрито провадження у справі.

Позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом:

- заборони Міністерству економічного розвитку та торгівлі України вчиняти будь-які дії щодо проведення конкурсного відбору на посаду керівника ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф»;

- заборони Міністерству економічного розвитку та торгівлі України вчиняти будь-які дії, спрямовані на призначення керівника ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф», зокрема, але не виключно, укладати контракт з переможцем конкурсного відбору, що проводиться з 19.10.2016 року по 15.11.2016 року та видавати наказ про призначення керівника ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф» - переможця конкурсного відбору, що проводиться з 19.10.2016 року по 15.11.2016 року та вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо керівника ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф».

В обґрунтування заяви позивач зазначив, зокрема, про необхідність заборони Міністерству економічного розвитку і торгівлі України проводити конкурсний відбір на посаду керівника ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф» в силу того, що відповідно до рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.12.2015 року, залишеного без змін у хвалою апеляційного суду Харківської області від 18.04.2016 року, вказана посада не є вакантною (генеральним директором ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф» є ОСОБА_1), а проведення такого конкурсу та призначення керівника ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф» за результатами цього конкурсу порушить конституційні та трудові права позивача, для відновлення яких необхідно буде оскаржувати рішення, що стосуються призначення на посаду керівника ДП «Державний проектний інститут «Діпроверф» відповідно до конкурсного відбору, для чого необхідно буде докласти значних зусиль та витрат з боку позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2016 року призначено судовий розгляд вказаної заяви у судовому засіданні та повідомлено сторін про день, час і місце його проведення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, на підставі вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову та подані матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Разом з тим, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Судом також було враховано посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову позбавить його, як громадянина, можливості захисту трудових та конституційних прав, гарантованих, чинним законодавством України та призведе до численних порушень діючого законодавства у сфері управління державним підприємством та дорученим йому майном у користування.

Проте, суд прийшов до висновку, що зазначені пояснення не є належними та достатніми доказами, які б суд сприймав як наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та які б свідчили про наявність обставин, що унеможливлюють захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність вказаних оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень, оскільки вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, оскільки позивачем не наведено обставин та фактів, підтвердженими належними доказами, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За таких обставин, керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук