Ухвала суду № 62576161, 08.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Першко О.О.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"08" листопада 2016 р. Справа № 569/6758/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "11" серпня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 вказує, що він у складі військової частини №62008 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06 червня по 01 вересня 1986 року, безпосередньо виконував роботи в зоні відчуження. 18 липня 1991 року Рівненським міськвійськкоматом йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке не було ним перереєстроване відповідно до постанови КМУ від 20 січня 1997 року №51. Рішенням Рівненського міського суду від 31 липня 2012 року був встановлений факт його безпосередньої роботи в зоні відчуження, однак ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2013 року рішення скасовано, провадження у справі закрито. Постановою Рівненського міського суду від 03 листопада 2014 року, залишеною в силі ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року, був підтверджений факт його безпосередньої участі в зоні відчуження. Однак, незважаючи на його неодноразові звернення до відповідача, останній не визнає факту його безпосередньої участі в зоні відчуження, та відповідно не надає пільги, допомоги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 11.08.2016р. адміністративний позов задоволено. Визнано дії, рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо ненадання позивачу пільг, допомог та компенсацій, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради надати позивачу пільги, допомоги та компенсації, згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду від 11.08.2016р. скасувати та в позові відмовити.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняті судового рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради з приводу надання йому в пільг, допомог, компенсації, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 11 травня 2016 року №Я-961/1 відповідач повідомив позивачу, що на підставі рішення Рівненського міського суду від 31 липня 2012 року, яким було встановлено факт його безпосередньої роботи в зоні відчуження, Рівненської обласною державної адміністрацією 04 березня 2013 року йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії НОМЕР_1. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2013 року рішення Рівненського міського суду від 31 липня 2012 року було скасовано, а провадження у справі закрито. Отже, як зазначає відповідач, факт безпосередньої роботи ОСОБА_3 в зоні відчуження не підтверджений і тому підстав для назадня пільг, допомог та компенсації немає.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позово задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

ОСОБА_3 видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 (копія якого міститься в матеріалах справи).

З військового квитка, виданого 12 травня 1980 року Дубнівським міським військовим комісаріатом Рівненської області, вбачається, що ОСОБА_3 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06.06.1986 року по 01.09.1986 року. Запис у військовому квитку позивача проведено командиром в/ч 69421 майором Никитиним.

Довідкою в/ч 69421 стверджується, що ОСОБА_3 приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в 30 кілометровій зоні з 06.06.1986 року по 01.09.1986 року.

Згідно з довідкою Орендного підприємства «Рівнезалізобетон» від 29.03.1993 року позивач був відряджений в 30-км зону в населений пункт "Чорнобиль" АЕС для ліквідації наслідків аварії з 06 червня по 1 вересня 1986 року і за 36 днів одержував підвищену оплату праці в 3-хкратному розмірі за участь в ліквідації наслідків аварії.

Відповідно до архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27.04.2012 року №62480 (а.спр.9) по архівних документах військової частини №62008 встановлено, що ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 03.06.86 по 01.09.86. Фінансові документи в/ч 62008 на зберігання в архів не надходили.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 03.11.2014р. у справі №569/11472/14-а адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне щодо відмови в призначенні ОСОБА_3 із зменшенням пенсійного віку на 10 років у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне призначити ОСОБА_3 пенсію з 15 березня 2013 року із зменшенням пенсійного віку на 10 років у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.9-10).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015р. постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 03.11.2014 р. залишена без змін (а.с.11-14).

Судовим рішенням у справі №569/11472/14-а встановлено, що поданими позивачем доказами підтверджено факт його роботи у зоні відчуження у період з 06 червня по 01 вересня 1986 року.

Відповідно до ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так як, вказана обставина щодо підтвердження факту роботи позивача у зоні відчуження у період з 06 червня по 01 вересня 1986 року встановлена постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2014 року, яка набрала законної сили 10 червня 2015 року в справі №569/11472/14-а, вона не підлягає додатковому доказуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено факт безпосередньої роботи позивача у зоні відчуження, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно на нього розповсюджується дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому суд вважає, що ОСОБА_3 має право на отримання пільг, допомог та компенсацій, які встановлені вказаним Законом (аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції, задовольнивши позов ОСОБА_3 ).

Безпідставними є посилання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області, якою скасовано рішення Рівненського міського суду від 31.07.2012р. та провадження у справі було закрито, як на відсутність підтвердження факту безпосередньої роботи в зоні відчуження. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області скасовано постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням предметної підсудності справи, розгляд справи відповідно до висновків суду повинен здійснюватися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства. Факт безпосередньої роботи в зоні відчуження, як вже зазначалось, підтверджений судовим рішенням у справі №569/11472/14а.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "11" серпня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

- ,