Постанова № 62575995, 01.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р. Справа № 591/1615/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17.08.2016р. по справі № 591/1615/16-а

за позовом Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області третя особа: ОСОБА_1

про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції Сумської області, в якому просило: визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про накладення штрафу від 15 березня 2016 року ВП № 33115829.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 17 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено, а саме: визнано неправомірною та скасовано постанову, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Тимофєєвою Т.І. від 15 березня 2016 року про накладення штрафу в сумі 1360 грн. на Управління пенсійного фонду України в м. Сумах правонаступником якого є Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області; стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Сумській області за рахунок Державного бюджету України на користь Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області понесені судові витрати в сумі 1378 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Зарічний районний суд м. Суми від 17 серпня 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області знаходиться виконавчий лист № 2-а-5721/11, виданий Зарічним районним судом м. Суми 28 травня 2012 року, яким зобов'язано УПФУ в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок основної державної та додаткової пенсії ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 50 ч. 4, ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 10 січня 2011 року по 22 липня 2011 року.

В період 2013 року гр. ОСОБА_1 звернулася з заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі для взяття її на облік, так починаючи з 01 липня 2013 року пенсіонерка перебуває на обліку у вищезазначеному управлінні, чого не заперечувала в судовому засіданні сама ОСОБА_1

19 лютого 2016 року на адресу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області надійшла постанова державного виконавця про відновлення виконавчого провадження від 18 лютого 2016 року, якою відповідно до ст.ст. 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" запропоновано виконати рішення суду в семиденний термін з моменту винесення постанови та повідомити державного виконавця про виконання.

На виконання вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" про обов'язок протягом трьох робочих днів письмово повідомляти державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення, листом управління від 19 лютого 2016 року № 2743/03-21, який надійшов до відділу ДВС головного управління юстиції у Сумській області 24 лютого 2016 року, повідомлено старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, що надати інформацію про виконання рішення суду щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 немає можливості, оскільки гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі з 01 листопада 2013 року.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області від 15 березня 2016 року накладено штраф на Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах за невиконання в примусовому порядку рішення Зарічного районного суду м. Суми у розмірі 1360 грн.

Зазначена постанова прийнята на підставі невиконання боржником рішення суду не виконане та у відсутня інформація про перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до вимог виконавчого документа з 11 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, та відсутня інформація стосовно виплати пенсії.

Не погодившись із постановою відповідача, позивач оскаржив їх до Зарічного районого суду м. Суми.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова необґрунтована та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 1360 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вживати виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно ч. ч. 1 - 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 4.12 Постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 листопада 2013 року вибула до ГУПФУ в м. Глухово та Глухівському районі, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 439 від 07 квітня 2015 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи

Колегія суддів зазначає, що оскільки у позивача відсутня пенсійна справа ОСОБА_1, він з поважних причин не може виконати рішення суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для накладення штрафу на Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно скасував постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про накладення штрафу від 15 березня 2016 року ВП № 33115829, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Зарічного районного суду м. Суми від 17 серпня 2016 року в цій частині залишається без змін.

Щодо розподілу судових витрат , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Колегія суддів зазначає, що якщо обидві сторони по справі є суб'єктами владних повноважень, тоді сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на компенсацію іншою стороною здійснених нею документально підтверджених судових витрат, пов'язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду справи, свідки не залучалися та судові експертизи не проводилися, а судовий збір відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України може бути присуджено лише на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області понесених судових витрат, відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню, оскільки відсутні підстави для стягнення на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 200, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17.08.2016р. по справі № 591/1615/16-а скасувати в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції у Сумській області за рахунок Державного бюджету України на користь Сумського обє'днаного управління Пенсійного фонду України Сумської області понесені судових витрат в сумі 1378 грн.

В іншій частині постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 07.11.2016 р.