Ухвала суду № 62575958, 03.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 р.Справа № 554/6487/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 23.09.2016р. по справі № 554/6487/16-а

за позовом Полтавської міської ради

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про визнання протиправною і скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА

Полтавська міська рада (далі по тексту - ПМР, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі по тексту - УДВС ГТУЮ у Полтавській області, відповідач), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову ВП №51736555 від 21.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Октябрського районного суду від 23.09.2016 р. по справі № 554/6487/16-а у задоволенні адміністративного позову Полтавської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною і скасування постанови ВП№51736555 від 21.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23.09.2016 р., прийняти нову, якою позов задовольнити повністю та стягнути з Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь Полтавської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 2893,80 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення відповідачем при прийнятті спірної постанови про відкриття виконавчого провадження вимог ст.ст.18, 26 Закону України «Про виконавче провадження» в частині визначення дати набуття рішення суду законної (юридичної) сили. А саме, вказує, що на підставі виконавчого листа № 554/8350/15-а від 09.06.2016 р., який не відповідав приписам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкрив провадження та зазначив, що виконавчий лист №554/8350/15-а набрав чинності 09.12.2015 року, замість 05.04.2016 року (дата прийняття рішення Вищим адміністративним судом України). Вважає доводи суду першої інстанції щодо набрання законної сили постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 27 серпня 2015 у справі № 554/8350/15-а 09.12.2015 року неспроможними та такими, що суперечать положенням пункту 5 частини 1 статті 215 КАС України.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.08.2015 року у справі №554/8350/15а, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року та Вищого адміністративного суду від 05.04.2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 та автогаражного колективу «Енергія» до Полтавської міської ради задоволено, рішення відповідача від 23.04.2015 року скасовано та зобов'язано прийняти рішення про надання ОСОБА_1 та колективу «Енергія» дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку під розміщення 8 індивідуальних гаражів загальною площею 235 кв.м.(а.с.11-13, 36-40).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Ткаченка С.В. на підставі виконавчого листа №554/8350/15а, виданого 09.06.2016 року Октябрським районним судом м. Полтави, відкрито виконавче провадження з виконання зобов'язальної частини зазначеного рішення (а.с.8).

У вказаній постанові дата набрання рішенням чинності вказана - 09.12.2015 року, оскільки ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду була проголошена за участю сторін саме 09.12.2015 року.

Зважаючи на те, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду, прийнята за наслідками перегляду постанови Октябрського районного суду м.Полтави від 27.08.2015 року у справі №554/8350/15а, була проголошена за участю сторін 09.12.2015 року, суд першої інстанції зазначив, що саме вказана дата є датою набрання рішенням законної сили. В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.04.2016 року попередні судові рішення залишені без змін.

Посилання ПМР на зупинення виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтави від 27.08.2015 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду від 04.01.2016 року, на думку суду першої інстанції, в силу ст.254 КАС України, вищенаведеного не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.07.2016 р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С. В. було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №554/8350/15-а, виданого 09.06.2016 р. Октябрським районним судом м. Полтави про зобов'язання Полтавську міську раду прийняти рішення про надання Автогаражному колективу «Енергія» дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку під розміщення 8 (восьми) індивідуальних гаражів загальною площею 235 кв.м за адресою м. Полтава, вул. Південна. 8а-Г.

29.07.2016 р. вказана постанова надійшла до Полтавської міської ради, що підтверджується вхідним штемпелем виконавчого комітету Полтавської міської ради на супровідному листі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 21.07.2016 р. № 8975.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід відмітити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку урегульовано нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі по тексту - Закон № 606).

Відповідно до статті 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону № 606).

Відповідно до ч.2 ст.17 ст.3 Закону № 606 цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, судові накази.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Частинами 1 та 2 статті 25 Закону № 606 на державного виконавця покладено обов`язок протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Вимоги до виконавчих документів встановлено статтею 18 Закону № 606. Так, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З досліджених матеріалів справи колегією суддів встановлено, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016 року винесена держвиконавцем за заявою стягувача - Автогаражного колективу «Енергія», отриманою відділом ПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області 21.07.2016 року, на примусове виконання виконавчого листа № 554/8350/15-а, виданого 09.06.2016 року.

У вказаному виконавчому документі зазначена дата набрання законної сили рішення - 09.12.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2015 року - дата прийняття ухвали Харківським апеляційним адміністративним судом, яким залишено без змін постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 27.08.2015 року.

Згідно зі ст.254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З огляду на вказану процесуальну норму та вищевикладені обставини, колегія суддів зазначає, що постанова Октябрського районного суду м.Полтави від 27.08.2015 року набрала чинності 09.12.2015 року.

Зупинення виконання вказаних судових рішень ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.01.2016 року вищевказаної обставини не спростовує, оскільки судом касаційної інстанції зупинялося лише виконання рішень суду, а не змінювалася дата набрання чинності рішення суду апеляційної інстанції. Крім того, ухвала Вищого адміністративного суду від 05.04.2016 року, якою вказані судові рішення залишені без змін, передувала і даті видачі виконавчого листа (09.06.2016 року) і даті прийняття спірної постанови (21.07.2016 року).

Також, колегія суддів зауважує, що державний виконавець не вправі робити будь-які виправлення у виконавчому документі. Враховуючи, що суд першої інстанції визначив, що документ (виконавчий лист) вступив у законну силу (набрав чинності) 09.12.2015 року, державний виконавець при відкритті виконавчого провадження відобразив саме цю дату і підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених статтею 26 Закону, у відповідача не було.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті постанови ВП №51736555 від 21.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження відповідач діяв в межах повноважень, наданих державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3, та у спосіб, встановлений Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, позовні та апеляційні вимоги про скасування вищевказаної постанови державного виконавця є документально та нормативно необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів залишає без змін постанову суду першої інстанції .

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 23.09.2016р. по справі № 554/6487/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 08.11.2016 р.