Постанова № 62575907, 08.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 р. Справа № 489/967/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві про скасування постанови серії ПС1 №955146 від 10 лютого 2016 року і закриття провадження у справі.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2016 року позов задоволено частково. Скасовано постанову серії ПС1 №955146 про накладання штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 грн. стосовно ОСОБА_2 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 лютого 2016 року винесена постанова серії ПС1 №955146 у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою позивач керуючи транспортним засобом «Мітсубіши», номерний знак НОМЕР_1, у м. Миколаєві по пр. Миру, здійснив зупинку біля нерегульованого пішохідного переходу ближче 10 метрів від нього, позначеного дорожнім знаком 5.35 та до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що недотримання вимог щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та належного документування обставин адміністративного правопорушення, є підставою для визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Проте, суд першої інстанції дійшов до висновку, що зазначене не є підставою для закриття провадження по справі, оскільки скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не перешкоджає належному розгляду справи у відповідності до вимог діючого законодавства з посиланням на відповідні докази.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП - у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 441, 461, 462, 51, 512, 92, частина перша статті 1061, стаття 1062, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 1222, 1224, 1225, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 1271, 130, частина третя статті 133, стаття 1351, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 1552 - 1562, 159, 160, 162 - 1623, 164 - 16411, 16415, 16416, 1651, 1652, 16614 - 16618, 1724 -1729, 173 - 1732, 174, стаття 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 1811, 1813 - 1852, 1854 -1859, 186, 1861, 1863, 1865 - 187, 18828, 18847, 189 - 196, статті 2041, 2061, 2126, 2127, 2128, 21210, 21212, 21213, 21214, 21219, 21220).

Згідно п.5 Інструкції оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 - поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188 - 28 КУпАП.

Отже, з урахуванням наведених норм, колегія суддів вважає, що поліцейським правомірно було винесено постанову ПС1 №955146 від 10 лютого 2016 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП без складання протоколу, оскільки протокол складається тільки за правопорушення, передбачені ч.3 та ч.3 ст. 122 КУпАП, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

При цьому, частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачсено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи те, що вчинене позивачем правопорушення ч.1 ст. 122 КУпАП відноситься до правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, колегія суддів приймає до уваги твердження апелянта, що це є додатковим підтвердженням того, що у даному випадку протокол не повинен складатися.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» - поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно статті 72 Закону України «Про Національну поліцію» - професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Колегія суддів зазначає, що окремого курсу з користування нагрудним відеорегістратором та вимог про наявність документу, підтверджуючого право коритсування ним не передбачено, а відтак висновки суду першої інстанції стосовно відсутності доказів щодо проходження посадовою особою навчання та отримання поліцейським відповідного посвідчення є помилковими.

Разом з цим, до апеляційної скарги було додано сертифікат дослідження конструкції відеореєстратора персонального мобільного моделі DMTI з GPS-приймачем №UA.TR.052.295-15 та додаток до нього, що в свою чергу також спростовує висновки суду першої інстанції стосовно відсутності проведення сертифікації відеореєстратора.

При цьому, зазначеним відеореєстратором було зафіксовано зупинку транспортного засобу позивача біля пішоходного переходу та процес прийняття оскаржуваної постанови на місці зупинки.

Отже, апелянтом при прийнятті оскаржуваної постанови не було порушено відповідну процедуру, а тому колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення вимог про скасування постанови серії ПС1 №955146 про накладання штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 грн. є помилковими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2016 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний