Постанова № 62575862, 08.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 876/7470/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лановецької державної адміністрації, Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

30.06.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лановецької державної адміністрації, Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації, в якому, із урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 24.05.2016р. № 49-к «Про звільнення ОСОБА_1»;

зобов'язати Лановецьку районну державну адміністрацію Тернопільської області поновити ОСОБА_1 на роботі у Відділі освіти Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області на посаді начальника Відділу освіти Лановецької РДА з 26 травня 2016 року;

зобов'язати Відділ освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26 травня 2016 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано розпорядження голови Лановецької районної державної адміністрації №49-к від 24.05.2016р. «Про звільнення ОСОБА_1» протиправним в частині формулювання причини звільнення та змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з «у зв'язку із реорганізацією Відділу освіти районної державної адміністрації, відмовою від переведення на іншу посаду» на «у зв'язку із припиненням відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації». В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що після поновлення 28.01.2016р. ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Лановецької РДА Тернопільської області реорганізація у даному відділі не проводилась і не могла проводитись, так як даний відділ було припинено 26 січня 2015 року. Оскільки реорганізація відділу освіти Лановецької РДА не відбувалася, тому суд першої інстанції не враховує переважного права позивача на залишення на роботі.

Суд першої інстанції враховував, що 04.02.2016р. Лановецькою РДА позивачу запропоновано вакантні посади в апараті Лановецької РДА, однак позивач не скористалась своїм конституційним правом на працю, відмовившись від запропонованих посад. Крім того, суд взяв до уваги, що позивач під час запропонування їй вакантих посад в апараті Лановецької РДА 04.02.2016 р., безпідставно просила призначити її на посаду начальника Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА, оскільки з даною юридичною особою у трудових відносинах вона не перебувала.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що формулювання причини звільнення ОСОБА_1 «у зв'язку із реорганізацією Відділу освіти районної державної адміністрації, відмовою від переведення на іншу посаду» є неправильним, оскільки 26.01.2015 року припинено юридичну особу Відділ освіти Лановецької РДА, в який про поновлення на посаду керівника просить позивач.

Так як ОСОБА_1 неможливо поновити на роботу у Відділ освіти Лановецької РДА у зв'язку з його припиненням, як юридичної особи, суд вважає за необхідне змінити формулювання причини звільнення, зазначену у розпорядженні голови Лановецької РДА №49-к від 24.05.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1 з «у зв'язку із реорганізацією Відділу освіти районної державної адміністрації, відмовою від переведення на іншу посаду» на «у зв'язку із припиненням Відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації».

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_1 не підлягає поновленню на посаді начальника Відділу освіти Лановецької РДА, відповідно не підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов'язання Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26 травня 2016 року, які є похідними від позовних вимог про поновленні на роботі.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 24 травня 2016 року № 49-к «Про звільнення ОСОБА_1» суд першої інстанції зазначив, що Лановецькою РДА вірно застосовано норму права, у відповідності до якої було звільнено ОСОБА_1, а саме п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», однак при цьому допущено неправильне формулювання причини звільнення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її ухваленою з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що на виконання рішення суду у справі №819/342/15 розпорядженням голови Лановецької районної державної адміністрації від 28 січня 2016 року № 6-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу освіти Лановецької РДА.

29 січня 2016 року нею подано заяву голові Лановецької райдержадміністрації про призначення на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації, яка відповідає її освіті, кваліфікації, досвіду роботи і, яка на той час була вакантною.

Однак, 04.02.2016р. відповідачем їй пропонувались наступні посади: начальника відділу кадрової роботи; завідувача сектору взаємодії з правоохоронними органами; головного спеціаліста відділу організаційної роботи; головного спеціаліста сектору інформаційної діяльності.

Апелянт стверджує, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що вищевказані посади є рівнозначними посаді начальника відділу освіти райдержадміністрації. До матеріалів справи не долучено жодних документів щодо належності цих посад до державної служби, посадових окладів, юрисдикції тощо. Із змісту посадових інструкцій осіб вищеперерахованих посад, які долучено до матеріалів справи вбачається, що жодна з них не вимагає наявності педагогічної світи.

Разом з тим, станом на 4 лютого 2016 року посада начальника відділу освіти, молоді та спорту Лановецької райдержадміністрації була вакантною, і ОСОБА_1 знову ж таки виявляла згоду щодо призначення на цю посаду, але вона їй так і не була запропонована.

Таким чином, апелянт вважає, що Лановецька райдержадміністрація, не може вважатися такою, що належним чином виконала вимоги трудового законодавства в частині працевлаштування працівника.

Разом з тим, апелянт вказує на те, що суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю. Формулювання причин звільнення має здійснюватися у строгій відповідності до положень чинного законодавства.

У порушення вищевикладеного судом змінено формулювання причини звільнення з «у зв'язку з реорганізацією відділу освіти районної державної адміністрації» на у «зв'язку з припиненням відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації».

Апелянт вважає, що формулювання причин звільнення судом першої інстанції, викладене в резолютивній частині оскаржуваної постанови, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 14 червня 2007 року призначена на посаду начальника відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації у відповідності з розпорядженням голови Лановецької райдержадміністрації № 278 від 13.06.2007 р. Також, 14.06.2007р. ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця. Вказане підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.

Розпорядженням голови Лановецької районної державної адміністрації «Про упорядкування структури районної державної адміністрації» № 226-од від 11.08.2014 року утворено відділ освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації, реорганізувавши шляхом злиття відділ освіти Лановецької районної державної адміністрації та відділ молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації та затверджено склад комісії з припинення діяльності відділу освіти райдержадміністрації, як юридичної особи (абз. 3 п.2 ч.1 вказаного розпорядження). Пунктом 2 ч. 2 даного розпорядження зазначено, що створений відділ освіти, молоді та спорту Лановецької РДА є правонаступником зобов'язань, прав та обов'язків відділу освіти Лановецької РДА та відділу молоді та спорту Лановецької РДА.

12.08.2014р. ОСОБА_1 попереджена про можливе вивільнення з займаної посади при проведенні структурних змін відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України та згідно вищезазначеного розпорядження (а.с. 72).

10.10.2014 року головою Лановецької райдержадміністрації запропоновано ОСОБА_1 вакантну посаду начальника відділу організаційно-кадрової роботи апарату Лановецької районної державної адміністрації, від переведення на запропоновану вакантну посаду ОСОБА_1 відмовилася, про що складено відповідний акт.

Згідно листка непрацездатності ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у Лановецькій КЦРЛ з 16.01.2015 року до 30.01.2015 року.

Після виходу ОСОБА_1 з лікарняного, 06.01.2015 року ( 4 лютого 2016 року) їй запропоновано вакантні посади: головного спеціаліста сектору з питань освіти відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації та головного спеціаліста сектору з питань молоді та спорту відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації.

13.01.2015 року ОСОБА_1 подана заява про те, що вона згідна на призначення на посаду, яка є рівнозначною посаді начальника відділу освіти райдержадміністрації.

Розпорядженням голови Лановецької районної державної адміністрації від 16.01.2015р. № 03-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації з підстав, встановлених пунктом 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України. Підставами для його прийняття були погодження обласної державної адміністрації від 15.01.2015 р. №02-110/13-22, акт від 10.10.2014р. про відмову ОСОБА_1 від запропонованої вакантної посади, письмова відмова від 13.01.2015 року від запропонованої вакантної посади ОСОБА_1

Згідно листка непрацездатності серії АГЛ №725705, виданого 30.01.2015 року Лановецькою КЦРЛ, ОСОБА_1 в період з 15січня по 30 січня 2015 року перебувала на лікарняному.

Із матеріалів справи видно, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 року у справі №819/342/15-а ОСОБА_1 поновлена на посаді начальника відділу освіти Лановецької РДА Тернопільської області. Дана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

На виконання вказаної постанови розпорядженням голови Лановецької РДА №6-к від 28.01.2016 року ОСОБА_1 поновлена на попередній роботі у відділі освіти Лановецької РДА з 17 січня 2015 року.

04.02.2016 року ОСОБА_1 запропоновано вакантні посади в управлінському апараті Лановецької РДА, відповідно до розпорядження голови Лановецької РДА від 11.08.2014 р. №226-од «Про упорядкування структури районної державної адміністрації», від зайняття яких позивач відмовилась, вказавши при цьому, що бажає бути поновленою на посаду начальника Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА, яка є вакантною.

04.05.2016 року головою Тернопільської обласної державної адміністрації надано погодження на звільнення ОСОБА_1

Розпорядженняи голови Лановецької РДА №49-к від 24.05.2016 року ОСОБА_1 26.05.2016р. звільнена з посади начальника Відділу освіти Лановецької РДА у зв'язку із реорганізацією відділу освіти Лановецької РДА, відмовою від переведення на іншу посаду (п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу»).

В силу п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних засадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015р.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Згідно ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу» процедура вивільнення державних службовців, на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

В силу п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Отже, вказана норма передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, зокрема: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Встановлено, що після поновлення 28.01.2016 року ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Лановецької РДА Тернопільської області, даний відділ було припинено 26 січня 2015 року, що підтверджується детальною інформацією про дану юридичну особу Міністерства юстиції України та повідомленням державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області від 27.01.2015 року, з яких видно, що 26 січня 2015 року внесено запис до ЄДРПОУ №16381120009000093 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Відділу освіти Лановецької РДА, 02146009.

Згідно вимог п.2 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Безпідставними є покликання апелянта на порушення процедури звільнення, на підставі проведення реорганізації Відділу освіти Лановецької РДА, оскільки ОСОБА_1після її поновлення на посаді, не попереджалась про можливе вивільнення з роботи у зв'язку із реорганізацією відділу, так як станом на 28.01.2016 року даний відділ не існував, як юридична особа.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 04.02.2016 р. Лановецькою РДА ОСОБА_1 запропоновано вакантні посади в апараті Лановецької РДА, однак позивач не скористалась своїм конституційним правом на працю, відмовившись від запропонованих посад.

ОСОБА_1 під час запропонування їй вакантних посад в апараті Лановецької РДА 04.02.2016 р., безпідставно просила призначити її на посаду начальника Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької РДА, оскільки з даною юридичною особою у трудових відносинах вона не перебувала.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 24.05.2016р. № 49-к «Про звільнення ОСОБА_1»; зобов'язання Лановецьку районну державну адміністрацію Тернопільської області поновити ОСОБА_1 на роботі у Відділі освіти Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області на посаді начальника Відділу освіти Лановецької РДА з 26 травня 2016 року; зобов'язання Відділі освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26 травня 2016 року.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1, визнавши розпорядження голови Лановецької районної державної адміністрації №49-к від 24.05.2016р. «Про звільнення ОСОБА_1» протиправним в частині формулювання причини звільнення та змінивши формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з «у зв'язку із реорганізацією Відділу освіти районної державної адміністрації, відмовою від переведення на іншу посаду» на «у зв'язку із припиненням відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації». В оскаржуваній постанові Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року відсутні посилання на положення ст.11 КАС України.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року у справі №819/763/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Лановецької державної адміністрації, Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.11.2016 року.