Ухвала суду № 62575711, 09.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/8496/16

Суддя доповідач Мамчур Я.С

У Х В А Л А

09 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мамчур Я.С., перевіривши матеріали апеляційних скарг Державної податкової інспекції у Солом’янському районі ГУ ДФС м. Києва та Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорос» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі ГУ ДФС м. Києва та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень,-

В С Т А Н ОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши апеляційні скарги суддя вважає, що їх слід залишити без руху з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 189 КАС України передбачено, що отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Суд звертає увагу, що згідно ч.4 ст.189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 186 КАС України і особа яка її подала не порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи постанова суду першої інстанції була винесена 30 серпня 2016 року, однак, апеляційні скарги подані з порушенням строків, передбачених ст.186 КАС України. При цьому, апелянтами подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивовані ним, що ними вже подавалися відповідні апеляційні скарги, однак вони були повернуті у зв’язку з несплатою судового збору.

Так, вважаю, що вказані причини не є поважними, а отже у задоволені клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України та з урахуванням змін до Закону України “Про судовий збір”, що набрали чинності з 01.09.2015 року, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України “Про судовий збір”.

Так, реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - судовий збір, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Разом з тим, діючи всупереч викладеним правовим нормам, апелянти не сплатили судовий збір та не надали суду доказів, які б підтверджували наявність достатніх та необхідних правових підстав для звільнення від сплати судового збору.

При цьому, апелянтами подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи тим, що не має можливості вчасно сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів.

Так, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотань про звільнення від сплати судового збору, з огляду на наступне:

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб’єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв’язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов’язує закріплення на законодавчому рівні обов’язку сплати судового збору для суб’єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Таким чином, апелянтам необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, а саме: до апеляційної скарги слід додати документ про сплату судового збору, а також надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для такого поновлення.

Керуючись ст.ст.187, 189, 254 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволені клопотання Державної податкової інспекції у Солом’янському районі ГУ ДФС м. Києва та Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження – відмовити.

У задоволені клопотання Державної податкової інспекції у Солом’янському районі ГУ ДФС м. Києва та Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Солом’янському районі ГУ ДФС м. Києва та Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року - залишити без руху. Надати апелянтам строк протягом 7 днів, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків, зазначених в даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Я.С. Мамчур