Ухвала суду № 62575447, 09.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.11.2016 року Справа № 904/7806/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року у справі №904/7806/15

за позовом Садівничого товариства "Топольок", смт. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор", смт. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Садівниче товариство "Топольок" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило зобов'язати Громадську організацію "Садівниче товариство "Елеватор" усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом демонтажу воріт на межі земельних ділянок Садівничого товариства "Топольок" та Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року позовні вимоги задоволені: зобов'язано Громадську організацію "Садівниче товариство "Елеватор" усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом демонтажу воріт на межі земельних ділянок Садівничого товариства "Топольок" та Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор"; стягнуто з Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" на користь Садівничого товариства "Топольок" судовий збір у сумі 1 218,00 грн.

01.11.2016 року Громадська організація "Садівниче товариство "Елеватор" звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року у справі №904/7806/15 повністю, судові витрати покласти на позивача.

Розглянувши апеляційну скаргу та подані до неї документи, апеляційний суд дійшов до висновку про повернення її без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

У даному випадку, рішення місцевого господарського суду від 26.10.2015 року оформлене відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України 04.11.2015 року, отже останній день подачі апеляційної скарги з урахуванням приписів статті 254 Цивільного кодексу України, - 16.11.2015 року.

Апеляційна скарга на вказане рішення, згідно з відміткою про її отримання, подана до господарського суду Дніпропетровської області 01.11.2016 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання.

Згідно з частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Разом із апеляційною скаргою Громадською організацією "Садівниче товариство "Елеватор" подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року. Клопотання мотивоване тим, що про оскаржуване рішення апелянт дізнався 25.10.2016 року після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52458416 від 04.10.2016 року, в пункті 5 якої зазначено, що вказана постанова може бути оскаржена начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби, або до суду в 10-денний строк з моменту її отримання.

Враховуючи доводи апелянта, апеляційний господарський суд не вбачає поважності причини пропуску строку подання апеляційної скарги у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи у судовому засіданні, яке відбулося 26.10.2015 року, представник відповідача не був присутній.

Відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом на адресу Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" направлено копію рішення у справі №904/7806/15 за адресою: "52030, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське", тобто за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Однак, поштове відправлення повернуто на адресу господарського суду із відміткою органу поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 54-57).

З наведеного вбачається, що копію рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7806/15 направлено на адресу відповідача (апелянта) у відповідності до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено вище, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні (пункт 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Матеріалами справи підтверджується направлення на адресу відповідача (апелянта) у листопаді 2015 року копії рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7806/15 відповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.

Таким чином, оскільки відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які у даному випадку відсутні, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, відповідно, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Керуючись статтею 86, пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року у справі №904/7806/15 та відмовити у поновленні строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року у справі №904/7806/15 повернути без розгляду.

Додаток: - апеляційна скарга з додатками на 12-ти аркушах, в тому числі квитанція

№0.0.644146031.1 від 01.11.2016 року про сплату судового збору;

- клопотання про поновлення строку на 1 арк.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко