Постанова № 62575352, 07.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.11.2016 справа №908/1902/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від відповідача:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 представник за довіреністю № 14-88 від 18.04.2014 р. ОСОБА_6 представник за довіреністю б/н від 07.11.2016 р. ОСОБА_7 директор відповідно до наказу №33 від 23.06.2014 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київна рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.16 р. ( повний текст 12.10.2016 р.)у справі№ 908/1902/16 ( суддя Колодій Н.А.) за позовом: до відповідача про Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ Приватного акціонерного товариства Василівкатепломережа, м.Василівка, Запорізька область стягнення 99 517, 47 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Василівкатепломережа, м.Василівка, Запорізька область про стягнення 99 517, 47 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ до Приватного акціонерного товариства Василівкатепломережа, м.Василівка, Запорізька область про стягнення 99 517, 47 грн. по справі № 908/1902/16 задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Василівкатепломережа, м.Василівка, Запорізька область на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ пеню у розмірі 5 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2 926 грн. 74 коп., інфляційних втрат у розмірі 57 235 грн. 32 коп., судовий збір у розмірі 1 462 грн. 79 коп. В решті позову відмовлено.(а.с.122-124)

Не погодившись з винесеним рішенням, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №14/2-1481 від 13.10.2016р. на рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. по справі №908/1902/16 за змістом якої просить рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. у справі №908/1902/16 скасувати в частині зменшення розміру пені на 32 475,54 грн. В інший частині рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. залишити без змін.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права та з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 25.10.2016 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддів Попков Д.О., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016р. прийнято апеляційну скаргу у справі №908/1902/16 до провадження, справу призначено до розгляду на 07.11.16 р о 11:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №1491 від 03.11.2016р. у звязку з неможливістю розгляду суддею-членом колегії ОСОБА_8 через перебування у відпустці на дату слухання справи 07.11.2016 р., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1902/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 03.11.2016р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддів Стойка О.В., Попков Д.О.

07.11.2016 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, за змістом яких останній просить рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. у справі №908/1902/16 в частині зменшення розміру пені до 5000, 00 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вищевказані заперечення було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2016 р. підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники відповідача у судовому засіданні 07.11.2016 р. вважали рішення суду законним та обґрунтованим, тому просили залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №908/1902/16.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2014 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України продавець- та Приватним акціонерним товариством Василівкатепломережа покупець- був укладений договір № 2418/14-КП-13 купівлі-продажу природного газу, за умовами п. 1.1. якого продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 газ, що продається за цим договором використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими субєктами господарювання(крім бюджетних організацій та установ).

Кількість та фізико-хімічні показники газу встановлені розділом 2 договору.

Згідно п.3.3. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі природного газу , у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати обсягів газу протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

За матеріалами справи, на виконання умов договору позивач поставив протягом січня квітня 2014р., жовтня-грудня 2014р., а відповідач прийняв природний на загальну суму 543 031,84грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу (долучені до матеріалів справи).(а.с. 40-46) Сторони не мають заперечень та розбіжностей щодо визначених в актах приймання-передачі обсягах та сумах.

Відповідачем вартість отриманого від позивача газу була повністю оплачена, але із прострочкою оплати, у звязку з чим Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ звернулося до суду з позовною заявою про стягнення суми пені 37 475 грн. 54 коп., суми трьох відсотків річних 2 950 грн. 98 коп., суми індексу інфляції 59 090 грн. 94 коп.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивач заявив до стягнення розмір пені у сумі 37 475 грн. 54 коп.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторони обумовили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору він зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. (п. 7.2 договору)

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума пені, за предявлений позивачем період, з урахування зауважень відповідача щодо включення позивачем днів фактично проведених оплат по договору, є меншою ніж предявлена позивачем до стягнення та становить 37 357 грн. 32 коп.

Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено клопотання про зменшення суми пені до 3 570, 78 грн., на підставах викладених у вищевказаному клопотанні.

Згідно п.п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Положеннями п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18, передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до наданих відповідачем пояснень та доказів ПрАТ Василівкатепломережа є єдиним підприємством, розташованим на території міста Василівка Запорізької області, яке здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також надає послуги з централізованого опалення населенню на території міста. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію. Відповідач змушений постійно, в необхідній кількості виробляти теплову енергію та поставляти її споживачам (дитячі садки, школи, лікарні) недивлячись на наявність у них дебіторської заборгованості. Наявність значної дебіторської заборгованості споживачів ускладнює роботу підприємства, стягнення штрафних санкції призведе до негативних наслідків в роботі підприємства.

Враховуючи вищевикладені обставини, специфіку діяльності підприємства відповідача, та його фінансовий стан, ступінь його вини у несвоєчасному виконанні зобовязань, незначне порушення строків оплати, взявши до уваги інтереси обох сторін, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зменшення розміру пені до 5000 грн. 00 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач при розрахунку позову невірно визначив період виникнення простроченої заборгованості та сум нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Позивачем було заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 2 950 грн. 98 коп., та суми індексу інфляції 59 090 грн. 94 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як розяснено в п. 1.9 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Це ж стосується і 3% річних.

Відповідно до п. 3 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14, інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий курєр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши надані суду розрахунки, судом першої інстанції було вірно встановлено, що в своєму розрахунку позивач безпідставно включає до періоду прострочення дні фактично проведених оплат, що суперечить нормам діючого законодавства.

У звязку з вищевикладеним, та здійснивши повний розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 926 грн. 74 коп. та інфляційних втрат у розмірі 57 235 грн. 32коп.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 року у справі №908/1902/16 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. у справі №908/1902/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. у справі №908/1902/16 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1 позивачу,

1 - відповідачу;

1-у справу;

1 -ДАГС.

1-ГСЗО