Постанова № 62575343, 07.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016 року Справа № 912/85/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Іванова О.Г.,Джихур О.В.

При секретарі Логвиненко І.Г.

Представники сторін:

від третьої особи: ОСОБА_1 , довіреність №24 від 23.01.2014 р.

від третьої особи: ОСОБА_2 керівник, паспорт серія ЕА053454 від 20.02.1996 р.;

представники позивача та відповідачів не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної Фіскальної Служби у Кіровоградській області

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2016 року у справі № 912/85/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл", м. Кіровоград

до відповідача-1: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, м. Кіровоград

відповідача-2: прокуратури Кіровоградської області, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 обєднаного автогосподарства медичних закладів Департаменту охорони здоровя Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кіровоград

про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді Колодій С.Б., суддів Болгар Н.В., Шевчук О.Б.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" задоволено частково.

Суд визнав за товариством з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл право власності на майно - паливо моторне альтернативне Еліт-95 Супер зимове в кількості 7582,28 літрів на суму 71652,55 грн., бензин автомобільний А-92 в кількості 19210 літрів на суму 202 665,50 грн., бензин автомобільний А-95 в кількості 18655 літрів на суму 202 406,75 грн., бензин автомобільний А-92 з присадками Keropur ENERGY концерну BASF в кількості 5474,61 літрів на суму 57757,14 грн., бензин автомобільний А-95 в кількості 5704,57 літрів на суму 61894,59 грн., бензин автомобільний А-95 з присадками Keropur ENERGY концерну BASF в кількості 8269,60 літрів на суму 91379,08 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 1 Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Ювента Оіл».

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, відповідач 1 - Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби посилається на неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, апелянт посилається на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт належності йому спірного майна.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 07 листопада 2016 року колегією суддів у складі : головуюча суддя Березкіна О.В.( доповідач), судді: Джихур О.В., Іванов О.Г.

В судовому засіданні представники третьої особи - обєднаного автогосподарства медичних закладів Департаменту охорони здоровя Кіровоградської обласної державної адміністрації заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу, відповідач 2 - прокуратура Кіровоградської області, просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області без задоволення. Розгляд справи проводити без участі представника прокуратури Кіровоградської області.

Інші сторони в судове засідання не зявились, проте про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, з аналізу вищенаведених норм випливає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином, а на думку колегії суддів, неявка їх у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 20 по 29 грудня 2012 року Державною податковою службою у Кіровоградській області було проведено фактичні перевірки на автозаправних станціях № 2, № 4, № 6 товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента_ - Оіл" в м. Кіровограді, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Закону України "Про оплату праці", Кодексу Законів про працю України.

За результатами перевірок було складено акти фактичної перевірки від 29.12.2012 р. по АЗС № 2, № 4, № 6 ТОВ "Ювента-Оіл", згідно яких товариством з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" порушено пункт 12 статті 3 та статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (т. 1, а.с.14-17, 23-26, 29-33).

В ході перевірки податковим органом прийнято рішення про проведення експертизи бензинів та дизельного палива.

За результатами проведених досліджень, проби для яких були взяті на АЗС № 2, 4, 6 актами від 24.12.2012 р. , рідини за показниками "концентрація фактичних смол" не відповідають ДСТУ 4063-2001 р., а по паливу моторному альтернативному "Еліт-95 Супер" зимовому встановлено невідповідність вимогам ТУ У24.6-32209914-001:2011 Зміна № 1 (т. 1, а.с. 99-110).

При цьому в описовій частині ОСОБА_2 фактичних перевірок (розділ 2, пункт 2.2.29) маються ідентичні записи про те, що на АЗС № 2, № 4, № 6 ТОВ "ОСОБА_3 - Оіл" "в резервуарах знаходяться нафтопродукти, які не відповідають прибутковим документам, які були надані для перевірки. Тобто власника на наявні товарно - матеріальні цінності на момент перевірки не встановлено", оскільки на думку відповідача бензин марок А-92, А-95, паливо моторне альтернативне "Еліт-95 Супер" зимове, що знаходиться в резервуарах на АЗС № 2, 4, 6 ТОВ "Ювента-Оіл" є безхазяйним, тобто таким, власника якого не встановлено.

На підставі наведених висновків вказаних в актах, представниками податкової служби були складені протоколи про тимчасове затримання майна, а саме: протокол № 1 від 29.12.2012 року про затримання і вилучення майна на АЗС № 2 ТОВ "Ювента-Оіл" на суму 211 030,81 грн., протокол № 2 від 03.01.2013 р. про затримання і вилучення майна на АЗС № 6 ТОВ "Ювента-Оіл" на суму 405 072,25 грн., протокол № 3 від 04.01.2013 р. про затримання і вилучення майна на АЗС № 4 ТОВ "Ювента-Оіл" на суму 71 652,55 грн., що на думку ДПІ є безхазяйним.

Як зазначено в протоколах, вилучені нафтопродукти передавались на відповідальні зберігання директору ПП "КЕТ-С" ОСОБА_4, м. Кіровоград, вул. Радянська, 4.

На підставі вищезазначених протоколів про тимчасове затримання майна (т. 1, а.с. 35-43) на протязі з 03.01.2012 р. по 04.01.2013 р. з АЗС № 2, АЗС № 4 та АЗС № 6 ТОВ "Ювента-Оіл" працівниками податкового органу було фактично вивезено:

- паливо моторне альтернативне Еліт-95 Супер зимове в кількості 7469 літрів на суму

70582,05 грн. з АЗС № 4;

- бензин автомобільний А-92 в кількості 19210 літрів на суму 202 665,50 грн. з АЗС № 6;

- бензин автомобільний А-95 в кількості 18551 літрів на суму 201 278,35 грн. з АЗС № 6;

- бензин автомобільний А-92 з присадками Keropur ENERGY концерну BASF в кількості 5370 літрів на суму 56 653,50 грн. з АЗС № 2;

- бензин автомобільний А-95 в кількості 5584 літрів на суму 60 586,40 грн. з АЗС № 2;

- бензин автомобільний А-95 з присадками Keropur ENERGY концерну BASF в кількості 8083 літрів на суму 89 317,15 грн. з АЗС № 2.

Таким чином, всього фактично вилучено майна (нафтопродуктів) на загальну суму 681 082,95 грн.

Звертаючись до відповідача -1 Кіровоградської об"єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби із позовом про визнання за ТОВ Ювента-Оіл права власності на майно - паливо моторне альтернативне Еліт-95 Супер зимове в кількості 7582,28 літрів на суму 71652,55 грн., бензин автомобільний А-92 в кількості 19210 літрів на суму 202 665,50 грн., бензин автомобільний А-95 в кількості 18655 літрів на суму 202 406,75 грн., бензин автомобільний А-92 з присадками KeropurENERGY концерну BASF в кількості 5474,61 літрів на суму 57757,14 грн., бензин автомобільний А-95 в кількості 5704,57 літрів на суму 61894,59 грн., бензин автомобільний А-95 з присадками KeropurENERGY концерну BASF в кількості 8269,60 літрів на суму 91379,08 грн. та витребування майна - паливо моторне альтернативне Еліт-95 Супер зимове в кількості 7469 літрів на суму 70582,05 грн., бензин автомобільний А-92 в кількості 19210 літрів на суму 202 665,50 грн., бензин автомобільний А-95 в кількості 18551 літрів на суму 201 278,35 грн., бензин автомобільний А-92 з присадками KeropurENERGY концерну BASF в кількості 5370 літрів на суму 56 653,50 грн., бензин автомобільний А-95 в кількості 5584 літрів на суму 60 586,40 грн., бензин автомобільний А-95 з присадками KeropurENERGY концерну BASF в кількості 8083 літрів на суму 89317,15 грн., з чужого не законного володіння, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" посилався на те, що відповідач безпідставно володіє спірним майном, оскільки це майно вибуло з його власності під час перевірки податковим органом, тому просить суд на підставі статті 392 Цивільного кодексу України визнати за позивачем право власності на майно та на підставі статті 387 Цивільного кодексу України витребувати його з чужого незаконного володіння.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що право власності товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 - Оіл" на нафтопродукти, які на час перевірки знаходилися в резервуарах АЗС № 2, 4, 6 встановлено рішеннями судів, а також підтверджується наданими позивачем документами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, господарський суд першої інстанції виходив з того, що означене майно має статус речових доказів у кримінальному провадженні, а тому відсутні підстави вважати його таким, що перебуває у чужому незаконному володінні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положеннями статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Як вбачається з матеріалів справи, за договорами поставки нафтопродуктів № 66 від 01.06.2011 р., № 76-11/2012-КП від 29.11.2012 р., № 3029/2/2118 від 01.12.2012 р. на протязі листопада - грудня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 - Оіл" були придбані нафтопродукти, а саме бензин автомобільний А-92, А-95, А-92 з присадками KeropurENERGY концерну BASF, А-95 з присадками KeropurENERGY концерну BASF, паливо моторне альтернативне "Еліт-95 Супер" зимове (т. 1, а.с. 52-54, 57-58, 67-69).

Факт придбання нафтопродуктів підтверджується відповідними додатковими угодами та специфікаціями до договорів поставки та видатковими накладними, а саме: додатковою угодою № 121121000000005 до договору № 66 від 01.06.2011 р. на суму 69 946,22 грн., видатковою накладною № 121121000000005 від 21.11.2012 р. на суму 69946,22 грн., актом № 1/12 приймання - передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № 3029/2/2118 від 01.12.2012 р. від 31.12.2012 р., специфікації на поставку нафтопродуктів від 03.12.2012 р. до договору поставки № 3029/2/2118 від 01.12.2012 р., специфікації на поставку нафтопродуктів до договору постави № 3029/2/2118 від 01.12.2012 р. від 04.12.2012 р.; специфікації на поставку нафтопродуктів до договору постави № 3029/2/2118 від 01.12.2012 р. від 12.12.2012 р.; специфікації на поставку нафтопродуктів до договору постави № 3029/2/2118 від 01.12.2012 р. від 24.12.2012 р.; специфікації на поставку нафтопродуктів до договору постави № 3029/2/2118 від 01.12.2012 р. від 26.12.2012 р.; специфікації на поставку нафтопродуктів до договору постави № 3029/2/2118 від 01.12.2012 р. від 28.12.2012 р.; видатковою накладеною № 121202000000001 від 02.12.2012 р. на суму 66 383,40 грн., додатковою угодою № 121202000000001 до договору № 76-11/2012-КП від 29.11.2012 р. на суму 66383,40 грн. (т. 1, а.с. 55-56, 59-66).

В подальшому для провадження господарської діяльності на АЗС № 2, № 4, № 6 товариством з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" нафтопродукти були поставлені автомобільним транспортом безпосередньо на АЗС № 2, № 4, № 6, що підтверджується товарно - транспортними накладними № 18374 від 22.12.2012 р., № 17576 від 12.12.2012 р., № 17940 від 17.12.2012 р., № 11654 від 21.11.2012 р., № 18137 від 19.12.2012 р., № 17206 від 07.12.2012 р., № 17550 від 12.12.2012 р. № 11491 від 16.11.2012 р. (т. 1, а.с.70-77).

За приписами частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, втому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення (ухвала, постанова) є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на набрання законної сили постановами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 у справі № 811/116/13-а, від 31.01.2013 р. № 811/111/13-а, від 15.10.2013 р. № 811/112/13-а, встановлені останніми факти мають преюдиціальне значення у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України і не потребують доказування.

З встановлених рішеннями судів обставин вбачається, що « представлені ТОВ « Ювента Оіл» паспорти та інші документи, які було надано позивачем до нафтопродуктів відповідають вимогам вищенаведених нормативних актів. Більш того, неналежна якість реалізує мого товару не може свідчити про відсутність права власності в продавця на цей товар тпа з огляду на надання позивачем первинних документів на придбання пального та його транспортування, свідчать про протипрправність висновку відповідача про неможливість встановлення податковим органом власника бензину, який знаходився в реалізації під час перевірки ТОВ « Ювента-Оіл».

Таким чином, оскільки право власності ТОВ "ОСОБА_3 - Оіл" на нафтопродукти, які на час перевірки знаходилися в резервуарах АЗС № 2, 4, 6 встановлено вищевказаними рішеннями судів, а також підтверджується наданими позивачем документами, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Ювента-Оіл» права власності на спірне майно.

Щодо відмови у задоволенні позову про витребування означеного майна, то колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, незважаючи на те, що саме в цій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено судом першої інстанції, у провадженні слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області у 2013-2014 роках перебувало кримінальне провадження № 4201312000000006 від 17.01.2013 р. за фактом можливого вчинення службовими особами державної податкової служби у Кіровоградській області під час вилучення у ТОВ "ОСОБА_3 -Оіл" нафтопродуктів злочину, передбаченого частиною 3 статті 364 Кримінального кодексу України. Відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за скаргою директора ТОВ "Ювента-Оіл" ОСОБА_3

В подальшому старшим слідчим в ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Кіровоградській області 28.08.2014 р. кримінальне провадження № 4201312000000006 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 Кримінально процесуального кодексу України у зв"язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 212, частини 1 статті 204 Кримінального кодексу України.

На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013120000000006 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 212, частини 1 статті 204 Кримінального кодексу України поновлено.

Постановою заступника начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_5 від 20.05.2016 р. матеріали кримінального провадження № 4201312000000006 від 17.01.2013 р. за фактами вчинення службовими особами ТОВ "Ювента-Оіл" кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 212, частини 1 статті 204 Кримінального кодексу України прийнято до свого провадження, досудове розслідування триває.

Спірне майно у даній господарській справі є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42013120000000006.

Відповідно до частини 2 статті 84 Кримінально - процесуального кодексу України одним із процесуальних джерел доказів є речові докази. Їх поняття закріплено у статті 98 Кримінально - процесуального кодексу України - речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Ці докази прийнято називати так тому, що носієм відомостей, які мають доказове значення, є не людина, а речові об"єкти (об"єкти матеріального світу).

Відповідно до частин 1, 2 статті 93 Кримінально - процесуального кодексу України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Для визнання об"єктів матеріального світу речовими доказами і використання їх в доказування в кримінальному провадженні вони мають відповідати вищенаведеним ознакам та процесуальним вимогам, до яких належить належне процесуальне оформлення факту отримання стороною кримінального провадження матеріального об"єкта. Оформлення процесу отримання речових доказів без складання відповідних процесуальних документів є неправомірним, оскільки це не забезпечує достатніх гарантій достовірності отриманої інформації.

Порядок процесуального оформлення речових доказів залежить від суб"єкта та способу їх отримання.

Зокрема, речові докази можуть бути вилучені при проведенні тимчасового доступу до речей і документів як заходу забезпечення кримінального провадження, який відповідно до частини 2 статті 159 Кримінально-процесуального кодексу України здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Отже, у даному випадку процесуальне оформлення речового доказу здійснюється у таких документах: 1) ухвалі слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів; 2) описі вилучення речей і документів. Закон не передбачає складання окремої постанови про залучення до кримінального провадження предметів як речових доказів.

З огляду на викладене, процесуальними документами, що засвідчують статус спірних нафтопродуктів як речових доказів у кримінальному провадженні № 42013120000000006 є ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.02.2013 р. про надання тимчасового доступу та вилучення нафтопродуктів, розташованих за адресою: м. Кіровоград, вул. Міцкевича, 21, які були передані службовими особами Кіровоградської ОДПІ на відповідальні зберігання ПП "КЕТ-С", протокол тимчасового доступу до речей і документів та їх вилучення (виїмки) від 07.02.2013 р. та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.

Постановою слідчого ВР ЗССД СУ УМВС України в Кіровоградській області від 31.01.2014 р. в частині вилучених нафтопродуктів надано статус речових доказів, що не містять слідів кримінального правопорушення, з метою можливості вирішення питання про них до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до частини 6 статті 100 Кримінально - процесуального кодексу України саме такий статус речових доказів є умовою вирішення питання про них до ухвалення вироку суду.

Будь-яких доказів оскарження процесуальних документів у кримінальному провадженні, в тому числі постанови слідчого ВР ЗССД СУ УМВС України в Кіровоградській області про визнання предметів речовими доказами, що не містять слідів кримінального правопорушення від 31.01.2014, постанови прокурора Кіровоградської області про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 13.05.2016, постанови заступника начальника слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області про прийняття матеріалів досудового розслідування до свого провадження від 20.05.2016 позивач суду не надав.

Отже, при наявності доказів набуття спірним майном статусу речових доказів у кримінальному провадженні, твердження позивача про перебування майна у чужому незаконному володінні є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" про витребування майна з чужого незаконного володіння господарський суд першої інстанції відмовив законно та обґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області висновків господарського суду не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і обєктивно зясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до статті 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року у справі № 912/85/13-г - залишити без зміни.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 листопада 2016 року.

Головуючий О.В.Березкіна

Судді О.В.Джихур

ОСОБА_6