Постанова № 62575304, 07.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016 року Справа № 904/8793/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №24/16 від 04.01.2016р., представник (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізон-Тех Добрива" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016р. у справі №904/8793/16

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех Добрива", м.Пологи, Пологівський район, Запорізька область

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

про стягнення 13990,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016р. у справі №904/8793/16 (суддя Мілєва І.В.) повернуто позовну заяву Приватного підприємства "Бізон-Тех Добрива" і додані до неї документи без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Означена ухвала вмотивована тим, що позивачем не подано доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

ПП "Бізон-Тех Добрива" (позивач), не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права (п.6 ч.1 ст.63 ГПК), якою також порушено і право позивача на доступ до правосуддя. Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016р. у справі №904/8793/16, а позовну заяву разом із доданими до неї документами направити до господарського суду Дніпропетровської області для її розгляду по суті.

ПАТ "Українська залізниця" (відповідач) відзив на апеляційну скаргу не надало.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в режимі відеоконференції пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Приватне підприємство "Бізон-Тех Добрива" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 13990,25 грн. вартості втраченого вантажу під час перевезення.

Суд першої інстанції повернув позовну заяву і додані до неї документи без розгляду позивачу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відсутністю доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами регіональній філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Предметом спору є вимоги позивача як власника вантажу отримати від відповідача як перевізника вантажу 13990,25 грн. вартості втраченого вантажу під час перевезення.

У позовній заяві позивачем було вказано, що частиною 4 ст. 15 ГПК України позивачу фактично надано право вибору місця розгляду його позову між судами, де знаходиться відповідач і його відособлений підрозділ, а реалізація цього права є можливою за наявності разом таких умов як: наявність у відповідача відособленого підрозділу; виникнення спору з діяльності саме відособленого підрозділу відповідача, за місцезнаходженням якого подається позов; наявність у вказаного підрозділу повноважень на представництво відповідача-юридичної особи.

Частина 1 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України визначає, що віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Частина 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Згідно п. 131 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

При викладенні у своїй позовній заяві спірних обставин позивач зазначив, що звертається до суду з цим позовом за відшкодуванням збитків (вартості втраченого вантажу під час перевезення), завданих йому відособленим підрозділом відповідача Регіональною філією "Придніпровська залізниця", місцезнаходження якої є така адреса: проспект Дмитра Яворницького, буд. 108 м. Дніпро, 49602.

Як вбачається з п. 2.1. Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого рішенням правління ПАТ "Укрзалізниця" від 16.11.2015р., Протокол №5 філія є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства.

Відповідно до п. 2.8. Положення філія має право від імені Товариства відповідно до наданих повноважень та довіреності, зокрема, набувати майнових та немайнових прав, виступати позивачем, в тому числі цивільним та відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу, цивільному позивачу, відповідачу і третій особі (без виключень) з правом підпису усіх процесуальних документів в межах своїх повноважень, передбачених внутрішніми документами Філії…(п.1); представляти його інтереси у судах (п.2).

За наведених обставин і чинного законодавства колегія суддів погоджується з тим, що позивачем правильно визначено підсудність справи за місцезнаходженням відособленого підрозділу відповідача Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Частиною 3 наведеної статті встановлено, що відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

У п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розяснено господарським судам, що слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви, місцевий господарський суд також виходив із того, що розгляд даної справи має розглядатися за підсудністю саме в господарському суді Дніпропетровської області, та оскільки позивачем було зазначено у тексті позовної заяви відповідачем лише Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", то суд за власною ініціативою вказав в ухвалі, що позов предявлений до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро.

Таким чином, визначивши, що відповідачем у даній справі виступає як юридична особа, так і її відособлений підрозділ, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач мав надіслати копію позовної заяви з додатками не тільки на адресу юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а також на адресу її структурного підрозділу - регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а не подання таких доказів стало підставою для повернення позовної заяви без розгляду, з підстав, встановлених п. 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Проте колегія суддів погоджується з окремими доводами апеляційної скарги позивача та вважає, що за встановлених вище обставин у суду першої інстанції таких підстав для повернення позовної заяви не було.

Так, вимоги до форми і змісту позовної заяви наведені у ст. 54 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з п. 2 ч. 2 цієї статті вбачається, що позовна заява повинна містити найменування сторін, їх місцезнаходження та ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності саме юридичних осіб.

На позивача ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України покладено обов'язок при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається з позовної заяви позивач вказав відповідачем у справі Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", яке згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою і єдиним відповідачем у справі відносно якого приймається рішення, не дивлячись на те, що в даному випадку слід буде вказувати і відокремлений підрозділ.

До матеріалів позовної заяви позивач надав докази направлення позовної заяви з документами на адресу відповідача-юридичної особи, що підтверджено і ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016р. Обов'язок же надіслати копію позовної заяви і документів до неї регіональній філії, яка представляє інтереси відповідача чинним процесуальним законодавством не передбачено.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що за встановлених вище обставин, повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд неправильно застосував означені норми процесуального права, що згідно положень п. 4 ч.1 та ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскарженої ухвали.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду

Відтак дану справу слід передати на розгляд місцевого господарського суду по суті спору.

Відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку із апеляційним оскарженням слід здійснити місцевому господарському суду за результатами остаточного вирішення даного спору в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.4 ч.1 і ч.2 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізон-Тех Добрива" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016р. у справі №904/8793/16 скасувати.

Передати справу №904/8793/16 для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 08.11.2016р.

Головуючий суддяІ.М. Подобєд

СуддяЛ.П. Широбокова

СуддяЕ.В. Орєшкіна