Рішення № 62575056, 04.11.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2016 р.Справа № 921/523/16-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, Київ, 01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" вул. Чернівецька, 54А,Тернопіль,Тернопільська область,46006

про cтягнення 2 639 384 грн. 39 коп., з яких: 2 363 202,24 грн. пеня; 127 533,13 грн. інфляційні втрати; 148 649,02 грн. три відсотки річних

За участю представників відповідача:

юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №71 від 18.10.2016р.

юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність №28 від 04.01.2016р.

заступник директора ОСОБА_3, довіреність №2356 від 24.06.2015р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" про cтягнення 2 639 384 грн. 39 коп., з яких: 2 363 202,24 грн. пеня; 127 533,13 грн. інфляційні втрати; 148 649,02 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 26.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.09.2016р.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. розгляд справи відкладався до 18.10.2016р., а в судових засіданнях з 18.10.2016р. до 01.11.2016р. та з 01.11.2016р. до 04.11.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва для надання можливості сторонам подати витребувані судом матеріали.

Ухвалою суду від 18.10.2016р., за клопотанням представника відповідача, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору продовжений на 15 днів до 07.11.2016р.

Позивач в процесі розгляду справи підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити як підтверджені актами приймання-передачі природного газу за період з липня 2015р. по грудень 2015р., актом звірки розрахунків, які підписані представниками сторін без заперечень. На обґрунтування позовних вимог посилається на норми чинного законодавства, згідно яких відповідач у разі порушення грошових зобовязань повинен, на вимогу кредитора, сплатити суму нарахованих санкцій та річні. Крім того, представником позивача подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи №921/523/16-г/7, у задоволенні якого відмовлено розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області ОСОБА_4, у звязку з не обґрунтуванням позивачем у чому полягає складність справи.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та надав контррозрахунок суми позову, в якому посилається на неправомірне нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних. В обґрунтування заперечень звертає увагу суду на наступне: сума пені нарахована в порушення п.7.2 Договору №15-797-Н від 30.06.2015р. відповідно до якого така нараховується у разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині реалізації газу, а саме після 20.01.2016р. (розділ XI Договору), Покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за Договором природного газу. Так як відповідачем проведена повна оплата до 19.01.2016р., тобто в межах п.7.2 договору, а тому пеня нарахована неправомірно; позивачем не враховано при нарахуванні інфляційних втрат та річних те, що крім перерахування за газ власними коштами, борг покривався за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005р., що засвідчено у спільних протокольних рішеннях про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, тобто сторони погодили зміну умов виконання грошового зобовязання за Договором №15-797-Н від 30.06.2015р. в частині коштів виділених з бюджету; неможливість своєчасно погасити вартість одержаного газу за рахунок власних коштів пояснив неплатоспроможністю товариства у звязку з відсутністю коштів у відповідних розмірах, наявність заборгованості споживачів газу (населення) за спожитий газ, про що свідчать виділені суми субвенцій на покриття боргу, тоді як позивачу за договором необхідно сплачувати кошти; товариством здійснювалися всі необхідні заходи для своєчасного проведення розрахунків. На підтвердження викладених обставин надав матеріали про фінансовий стан товариства за період з липня грудень 2015року. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, судом встановлено:

- між ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі директора Департаменту реалізації газу ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності № 14-2 від 05.01.2015р. (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", в особі заступника директора ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 24.06.2015р. № 2356 (далі - Покупець), укладено 30.06.2015р. договір № 15-797-Н на купівлю-продаж природного газу, та додаткові угоди до нього: №1 від 26.10.2015р., №2 від 04.11.2015р. згідно яких вносилися зміни щодо ціни газу.

Відповідно до умов Договору сторони взяли на себе зобовязання:

- Продавець зобовязується передати у власність Покупця з 01.07.2015р. по 31.12.2015р. природний газ в обсягах до 154 440 тис. куб. м. (липень 7 980,0; серпень 7 980,0; вересень 8 980,0; жовтень 24 950,0; листопад 44 850,0; грудень 59 700,0) для подальшої реалізації виключно населенню, а Покупець зобов`язується оплатити цей природний газ по цінах, зазначених у п.5.1-5.4 умов договору (п.п.1.1, 2.1 Договору);

- не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 Договору);

- оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу. При невиконанні Покупцем даних вимог, Продавець має право обмежити передачу газу Покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по даному договору (п.п.6.1 6.3 Договору);

- згідно п.7.2 умов Договору, у разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині реалізації газу (розділ XI Договору), Покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за Договором природного газу, Покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2 Договору);

- договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення (розділ XI Договору).

На виконання умов договору, Продавець за період липень - грудень 2015 року поставив Покупцю природний газ в кількості 112 434,392 тис. куб. м на загальну суму 349 175 495,15 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.07.2015р. на суму 35 898 998,62 грн., від 31.08.2015р. на суму 23 394 278,57 грн., від 30.09.2015р. на суму 19 621 228,66 грн., від 31.10.2015р. на суму 57 904 695,96 грн., від 30.11.2015р. на суму 77 161 872,55 грн., від 30.11.2015р. на суму 8 521 624,87 грн., від 31.12.2015р. на суму 126 672 795,92 грн., які підписані представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін договору.

Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2015р. по 30.09.2016р., проведеного між Постачальником і Споживачем за Договором №15-797-Н., підписаний повноважними представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін, підтверджено, що позивачем поставлено газу, а відповідачем здійснено його оплату на загальну суму 349 175 495,15 грн. (останній платіж, здійснений 19.01.2016р.).

Позивач просить стягнути пеню, річні та інфляційні втрати за порушення строків проведення оплати за газ.

Відповідач не заперечує пропущення строків оплати, при цьому заперечує проти стягнення пені, та посилається на п.7.2 Договору, а також подав контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат, скоригованого в сторону зменшення.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, при цьому суд виходив із наступного:

- відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 ГК України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст.625 ЦК України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відносяться до санкцій.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки газу , до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст.712 ЦК України).

Так,за умовами Договору продаж газу здійснюється виключно населенню.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій", який визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області в особі начальника ОСОБА_6, що діє на підставі Положення, Департаментом фінансів Тернопільської облдержадміністрації в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Положення, ТОВ "Тернопільоблгаз" в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в особі заступника директора департаменту - начальника управління податкового планування та розрахунків департаменту податкового планування і регуляторної політики ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності №14-17 від 19.01.2015р., з метою погашення взаємної заборгованості у межах Договору №15-797-Н від 30.06.2015р., укладено Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Постанови від 11.01.2005р. №20 та згідно п.2.5, сторони взяли на себе зобовязання забезпечити проведення розрахунків відповідно до даних рішень:

- № 1830 від 21.08.2015р., кошти в сумі 5 146 908,90 грн. за природний газ, спожитий в 2015 р.;

- № 1944 від 17.09.2015р., кошти в сумі 12 726 766,90 грн. за природний газ, спожитий в серпні 2015р.;

- № 2193 від 20.10.2015р., кошти в сумі 7 374 921,09 грн. за природний газ, спожитий в вересні 2015р.;

- № 2486 від 19.11.2015р., кошти в сумі 48 055 532,65 грн. за природний газ, спожитий в жовтні 2015р.;

- № 2503 від 19.11.2015р., кошти в сумі 769 809,88 грн. за природний газ, спожитий в жовтні 2015р.;

- № 2727 від 15.12.2015р., кошти в сумі 69 564 059,01 грн. за природний газ, спожитий в 2015р.;

- № 3098 від 22.12.2015р., кошти в сумі 53 347 134,95 грн. за природний газ, спожитий в грудні 2015 р.;

- № 311 від 22.01.2016р. кошти в сумі 58 984 651,72 грн. за природний газ, спожитий в 2015 р.

Уклавши вказані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу, що у свою чергу потягло відсутність підстав для застосування наслідків (інфляційні нарахування та річні) за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України в частині погоджених сум субвенцій.

Отже, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що за поставлений газ відповідачем проведена оплата власними коштами з пропуском встановленого договором терміну, а саме не до 20-го числа наступного за місяцем поставки. Строки поставки і оплати газу підтверджено актами приймання-передачі природного газу та актом звірки розрахунків, в якому зазначені суми перераховані на виконання протокольних рішень.

Суд, керуючись вищезазначеними нормами закону, перевіривши на відповідність розрахунок суми заявлених позивачем позовних вимог по стягненню 3% річних 148 649,02 грн., встановив правомірність її нарахування на суму 58 465,81 грн., із яких: за липень 2015р. в сумі 32 580,18 грн., серпень 2015р. в сумі 14 646,98 грн., вересень 2015р. в сумі 9 771,57 грн., жовтень 2015р. в сумі 1 326,34 грн., листопад 2015р. в сумі 140,74 грн., тобто нараховані на несвоєчасно проведені відповідачем платежі власними коштами з 20 числа наступного місяця .

В частині стягнення 90 183,21 грн. річних відмовляється, оскільки такі нарахування здійснені позивачем на платежі проведені згідно Спільних протокольних рішень, тоді як згідно п.4 даних рішень сторони, що його підписали несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови уряду від 11.01.2005р. №20, і невиконання своїх зобовязань за цим Спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до чинного законодавства. Позивачем не надано доказів порушення відповідачем зобовязань взятих Спільними протокольними рішеннями, а тому вимоги в цій частині заявлені неправомірно.

Суд, враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості газу власними коштами, перевіривши на відповідність розрахунок суми заявлених позивачем позовних вимог по стягненню інфляційних втрат, задовольняє як правомірно заявлені вимоги в частині стягнення 127 533,13 грн.

В частині стягнення 2 363 202, 24 грн. пені за період з липня 2015р. по грудень 2015р. відмовляється, оскільки вимога заявлена не у відповідності до порядку застосування відповідальності встановленої сторонами у п. 7.2 Договору, згідно якого така наступає у разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині реалізації газу (до 31.12.2015р.), Покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за Договором природного газу.

Матеріалами справи підтверджено і не заперечується позивачем, що відповідачем останній платіж проведено власними коштами 19.01.2016р., тобто до 20.01.2016р., що виключає нарахування пені за відсутності порушення умови договору, яка її передбачає.

Доводи відповідача наведені як підстави відмови у задоволені позовних вимог, а саме неплатоспроможність своєчасно оплатити власними коштами вартість газу, судом відхиляються, оскільки не звільняють відповідача від оплати інфляційних втрат та річних передбачених ст.625 ЦК України.

Судовий збір у сумі 2 771,37 грн. покладається на відповідача згідно ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене,керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (вул. Чернівецька, 54-а, м. Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код 39555103) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 ідентифікаційний код 20077720) 58 465 (пятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят пять) грн. 81 коп. три проценти річних; 127 533 (сто двадцять сім тисяч пятсот тридцять три) грн. 13 коп. інфляційних нарахувань та 2 771 (дві тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 37 коп. судового збору.

3. В стягненні 2 363 202,24 грн. пені, 90 183,21 грн. три проценти річних відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "08" листопада 2016 року

СуддяМ.С. Стадник