Рішення № 62574988, 08.11.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2016 Справа № 920/955/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Завалій Г.В., розглянувши матеріали справи № 920/955/16

за позовомДержавного підприємства «Науково-дослідний інститут

метрології вимірювальних і управляючих систем», м. Львів,

до відповідачаОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

підприємство «Преобразователь», м. Суми,

про стягнення 14 000 грн. 00 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: не зявився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву № 12/993 від 21.09.2016, в якій просить суд стягнути з відповідача 14 000 грн. 00 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 11-18/14 від 15.01.2014 на створення (передавання) науково - технічної продукції, а також 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Уповноважений представник позивача в судове засідання 8 листопада 2016 року не прибув, але 7 листопада 2016 року від позивача надійшло клопотання № 11/1172 від 03.11.2016 року, в якому позивач вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 08.11.2016 не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/955/16 від 29.09.2016 року та ухвала від 18.10.2016, були надіслані рекомендованою поштою на адресу відповідача зазначену в позовній заяві (40021, м. Суми, вул. Кірова, 127, корпус 2, офіс 5).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 127, корпус 2, офіс 5.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року (02.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за його юридичною адресою, про причини незявлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2014 року між сторонами було укладено договір на створення (передавання) науково технічної продукції № 11-18/14, за умовами якого відповідач доручає позивачеві проведення державної Метрологічної атестації АСКОЕ НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Пунктом 2.1 договору визначено, що за виконану науково технічну продукцію за цим договором відповідач перераховує позивачеві 28 000 грн. 00 коп..

Оплата виконується авансовим платежем 50% від вартості договору (п. 2.2. договору).

Зі змісту пункту 3.3. договору вбачається, що при завершені робіт позивач надає відповідачеві акт здачі - приймання науково - технічної продукції з комплектом наукової, технічної і іншої документації, передбаченої програмою та календарним планом робіт і умовами договору.

Позивач зазначає, що 24 січня 2014 року відповідач сплатив авансовий платіж в розмірі 14 000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 27.

26 лютого 2014 року між сторонами підписано акт № 143 здачі приймання науково технічної продукції (етапу) робіт за договором № 11-18/14 від 15.01.2014 року, відповідно до якого науково технічна продукція (етап робіт) відповідає договору.

Також в акті вказано, що сума авансу, перерахованого за виконану науково-технічну продукцію складає 14 000 грн. 00 коп.. Належить до перерахування з урахуванням надбавки (знижки) до договірної ціни в сумі 14 000 грн. 00 коп..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив вартість виконаних робіт, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14 000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів статі 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами ( ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Оскільки відповідач своєчасно не здійснив розрахунку за виконані роботи, позивачем було направлено відповідачеві претензію № 12/795 від 27.07.2016 року з проханням протягом семиденного строку сплатити заборгованість в сумі 14 000 грн. 00 коп., разом з цим відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість перед позивачем не погасив.

Судом встановлено факт виконання позивачем робіт за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: підписаним та скріпленим печатками сторін актом № 143 здачі - приймання науково технічної продукції (етапу) робіт за договором № 11-18/14 від 15.01.2014 року.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 14 000 грн. 00 коп. заборгованості суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 378 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємства «Преобразователь» (40021, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 127, корпус 2, офіс 5, код 21124982) на користь Державного підприємства «Науково- дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (79008, м. Львів, вул. Кривоноса, буд. 6, код 04728690) 14 000 грн. 00 коп. боргу, 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.11.2016 року.

Суддя С.В. Заєць