Постанова № 62574662, 01.11.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року Чернігів Справа № 825/1863/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

за участі секретаря Скугоревої Н.О.,

за участі представника відповідача Мозирко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Борзнянське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Борзнянське лісове господарство" (далі - ДП "Борзнянське лісове господарство") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 30.09.2016: № 0003411400, №0003421400.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вивчення (розрахунок) задекларованого податку здійснюється виходячи із об'єкта та бази оподаткування, а базою оподаткування при нарахуванні ренти є фактично заготовлені об'єми деревини, визначені в кубічних метрах. Підприємством правильно і достовірно визначена сума рентної плати виходячи із бази оподаткування, так як фактично заготовлена деревина оформлена бухгалтерськими документами (актами виконаних робіт по договорах на розробку лісових деревних ресурсів), відображена у бухгалтерському обліку належним чином як витрати підприємства та зобов'язання підприємства по сплаті рентної плати до бюджету, і на підставі даних бухгалтерського обліку належна сума рентної плати задекларована в розрахунку рентної плати за І квартал 2015 року. Податковим кодексом України не встановлено обов'язку платнику податків декларувати фактично не підтверджені даними бухгалтерського обліку об'єкти оподаткування, тому декларування об'єктів заготовлення деревини відповідно до лісових (лісорубних) квитків, по яких у звітному періоді не було фактичної заготівлі, буде спотворенням бухгалтерського обліку та податкової звітності. Враховуючи наведене, позивач вважає, що нарахування йому податкового зобов'язання за платежем рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів є протиправним та просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині адміністративного позову просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства.

Також вказав, що з 01.01.2015 змінено порядок сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, яким не передбачено поділу суми плати, зазначеної у спеціальному дозволі, на рівні щоквартальні частки. Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої декларації. Отже, платники при складанні податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів починаючи з 1 кварталу 2015 року, зобов'язані декларувати всю суму плати, обчислену та зазначену суб'єктами лісових відносин у виданих ними спеціальних дозволах не залежно від обсягів вирубки. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Борзнянське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, про що складено акти перевірки від 12.09.2016 №357/14/00993455 (а.с.10-62).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення п. 50.1 ст. 50, пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями. Вимог наказу МФУ від 21.12.2012 №1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів», платником не визначено, не задекларовано та не сплачено зобов'язання, з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1-е півріччя 2015 року по Коропському та Борзнянському районах.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області 30.09.2016 прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0003421400 про застосування штрафної санкції за платежем збір за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування в сумі 1951,78 грн. (а.с.80);

- №0003411400 про застосування штрафної санкції за платежем збір за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування в сумі 24570,58 грн. (а.с.81).

Досліджуючи фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

ДП «Борзнянське лісове господарство» є платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, як лісокористувач.

Судом встановлено, що ДП «Борзнянським лісовим господарством» задекларовано суму збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року по Коропському району 6342,64 грн., в т.ч.: збір за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 6149,08 грн.. донарахована сума (перерахунок збору) - 193,56 грн. (декларація від 08.05.2015 вх. № 9090533452).

Натомість, під час проведеної перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області встановлено, що сума збору повинна становити 45378,32 грн., а саме: сума збору за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 45184,76 грн., донарахована сума збору в перерахунку з початку року - 193,56 грн.

Перевіркою встановлено, що відхилення між даними податкової звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року та даними перевірки становить 39035,68 грн.

Зазначена сума відображена в податковій звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1 півріччя 2015 року (розрахунок від 05.08.2016 вх. № 9164788905 (а.с.68)) та сплачена 24.06.2015.

Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року по Борзнянськоку району (декларація від 07.05.2016 вх. № 9088651312) становить 501303,69 грн., в т. ч.: збір за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 485858,51 грн., донарахована сума (перерахунок збору) - 15445,18 грн.

Проте, в ході перевірки встановлено, що сума збору повинна становити 992715,36 грн., а саме: сума збору за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 977270,14 грн., донарахована сума збору в разі перерахунку з початку року - 15445,18 грн.

Відхилення між даними податкової звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за перший квартал 2015 року та даними перевірки - 491411,63 грн.

Підприємством до 01.04.2015 по Коропському району виписано лісорубних квитків на загальну суму 45184,76 грн., а по Борзнянському району - на загальну суму 977270,14 грн. Тобто сума рентної плати за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування за 1 кварті 2015 року, що вказана позивачем в податковому розрахунку відрізняється від загальної суми, вказаної у виданих лісорубних квитках до 01.04.2015.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів, як заготівля деревини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

У першому кварталі 2015 року Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства позивачу дійсно були видані лісорубні квитки (а.с.88-107).

Кінцевою датою заготівлі в лісорубних квитках вказано 31.12.2015, а кінцевою датою вивезення - 01.04.2016.

По Коропському району виписано лісорубних квитків на загальну суму 45184,76 грн., а по Борзнянському району - на загальну суму 977270,14 грн.

Фактична заготовка деревини підтверджується: нарядами-актом на виконання робіт (а.с.112-113,128-129,148,151), атами виконаних робіт по договорах на розробку лісових деревних ресурсів (а.с.114-127, 130-147, 149-156) та актами приймання передачі виконаних робіт (а.с.157-160).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 даного Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в ст. 1 даного Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що видані позивачу лісорубні квитки є по своїй суті документами, які надають право на заготівлю деревини, але не підтверджують факт її заготівлі, вони в силу приписів наведених норм не є первинними документами, а тому і підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій з заготівлі деревини бути не можуть. Відповідно, податкова звітність на лісорубних квитках також ґрунтуватись не може.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 23.1 ст. 23 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 29.1 ст. 29 Податкового кодексу України обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Згідно п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла з 01.01.2015, платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Як зазначено в пп. 256.2.1 п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування.

Згідно із пп. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України, сума рентної плати обчислюється суб`єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Як зазначено у податковому розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1404, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за № 172/22704, у рядку 1.1 має зазначатись сума збору за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування.

Податкову декларацію з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за перший квартал та перше півріччя 2015 позивач подавав саме за цією формою оскільки на момент настання строків їх подання форму такої декларації ще не було затверджено.

Як зазначено у примітці 9 розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, що є додатком 8 до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496, у рядку 5.1 вказаного додатку має зазначатися сума рентної плати, нарахована за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування, відповідно до підпункту 256.2.1 пункту 256.2 статті 256 розділу ІХ Податкового кодексу України.

Таким чином, буквальне тлумачення зазначених вище норм права свідчить про те, що об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є деревина, саме фактично заготовлена в порядку рубок головного користування, протягом звітного календарного кварталу. З цієї ж причини нарахування рентної плати виходячи лише з даних отриманих у звітному кварталі лісорубних квитків є неможливим, оскільки календарний квартал фактичного заготовлення деревини за цими квитками із календарним кварталом їх видачі можуть не співпадати. Тобто, твердження ГУ ДФС у Чернігівській області про необхідність нарахування рентної плати виходячи лише з даних отриманих у цьому кварталі лісорубних квитків, не зважаючи на відсутність факту повного заготовлення деревини за цими квитками, є безпідставним та не відповідають вимогам Податкового кодексу України.

В пп. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України лише міститься вказівка про необхідність зазначення сум рентної плати у лісорубних квитках, однак об`єкту оподаткування, встановленого в п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України, яким є заготовлена деревина, від якого і має обчислюватись сума рентної плати, ця норма не змінює.

Зважаючи на те, що за 1 квартал 2015 року ДП "Борзнянське лісове господарство" задекларувало суму рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів по Коропському району в розмірі 6342,64 грн., а по Борзнянському районі - у розмірі 501303,69 грн., відповідно до кількості деревини, фактично заготовленої позивачем у цьому періоді, нарахування позивачем рентної плати за 1 квартал 2015 року відбулося з дотриманням норм чинного законодавства України, зокрема, положень п.256.2 ст. 256 Податкового кодексу України.

Згідно п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

ДП «Борзнянське лісове господарство» суму рентної плати за 1 квартал 2015 року по розрахунку задекларовано по Коропському району в розмірі 6342,64 грн. та сплачено до бюджету 06.05.2015, а по Борзнянському районі задекларовано у розмірі 501303,69 грн. та сплачено до бюджету 06.05.2015, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.05.2015 №989, №1779, №997. №1439, №1776 (а.с.82-86).

Таким чином, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року сплачена позивачем до бюджету своєчасно у повному обсязі.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на зміни від 01.01.2015 до Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

Попередня редакція Податкового Кодексу України не передбачала такого поняття як "рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів". Податкове законодавство оперувало таким поняттям яз "збір за спеціальне використання лісових ресурсів" і порядок його справляння визначався розділом XVII Податкового кодексу України, а отже загальні правила справляння цього збору визначалися ст.334 ПК України і особливістю його сплати було те, що згідно абз.2 п.334.4 ст.334 Податкового кодексу України збір сплачувався лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору, сплачених відповідно до підпунктів 334.2.1 і 334.2.2 пункту 334.2 цієї статті.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Розділ XVII "Збір за спеціальне використання лісових ресурсів" виключено з Податкового кодексу України. При цьому замість "збору на спеціальне використання лісових ресурсів" було введено "поняття рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів".

Отже у процедурі сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів не передбачено обов'язку платника податків сплачувати її щокварталу рівними частинами від суми, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році. Так само не було передбачено обов'язку платника податків вказати у податковій декларації всю суму плати, обчисленої та зазначеної у спеціальних дозволах, та сплатити її на рік наперед.

Підпункт 256.11.1 статті 256 Податкового кодексу України зобов'язує суб'єктів лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, обчислити суму рентної плати і зазначити її у таких дозволах. Однак дана норма не зобов'язує зазначити цю суму у податкові декларації.

Суд зазначає, що тлумачення норм Податкового Кодексу з посиланням на існування у попередній редакції Кодексу норми, яка була виключена і покладала на платника податків додатковий тягар зі сплати податкового зобов'язання без урахування загальних правил оподаткування та таких понять як база, об'єкт оподаткування, ставка податку є довільним і таким, що не ґрунтується на інших нормах Податкового Кодексу, які прямо передбачають інший порядок обрахування та сплати цього виду податку. Крім того, за змістом п.56.21 статті 56 Податкового Кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, збільшення ГУ ДФС у Чернігівській області грошового зобов'язання ДП "Борзнянське лісове господарство" за платежем збір за спеціальне використання лісових ресурсів (в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) є протиправним.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доведена правомірність своїх дій та прийнятих рішень.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ДП "Борзнянське лісове господарство" було дотримано вимоги Податкового кодексу України при визначенні об'єкту рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за перший квартал 2015 року, а тому позовні вимоги ДП "Борзнянське лісове господарство" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 30.09.2016: № 0003411400, №0003421400 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судові витрати у розмірі 1450,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Чернігівській області на користь позивача.

Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністраивний позов Державного підприємства "Борзнянське лісове господарство" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 30.09.2016: № 0003411400, №0003421400.

Присудити з Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Державного підприємства "Борзнянське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993455) судові витрати в сумі 1450,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 06.10.2016 № 2354.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук