Постанова № 62574655, 02.11.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року Чернігів Справа № 825/1669/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

за участі секретаря Cкугоревої Н.О.,

за участі позивача ОСОБА_1,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій,

В С Т А Н О В И В:

27.09.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації та просить визнати неправомірним:

- всупереч до положень статті 7 надіслання відповідачем скарги позивача від 10.12.2015 до неналежного органу - органу, на беззаконня саме якого позивач скаржився, - до ПАТ "Чернігівобленерго";

- всупереч до положень статті 7 неповідомлення відповідачем позивача про надіслання його скарги від 10.12.2015 до ПАТ "Чернігівобленерго".

Свої позовні вимоги мотивує тим, що всупереч вимог положень статті 7 Закону України «Про звернення громадян» відповідач протягом п'яти днів не переслав за належністю відповідному органу чи посадовій особі скаргу позивача від 10.12.2016. Натомість дана скарга була направлена ПАТ «Чернігівобленерго», без повідомлення позивача про це. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам дії чи рішення яких оскаржуються. Таким чином, відповідач під час перенаправлення скарги позивача від 10.12.2016 порушив вимоги Закону України «Про звернення громадян».

Позивач та представник позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі. Крім того, в судовому засіданні позивач зазначив, що відповідей на своє звернення від 10.12.2015 від Чернігівської обласної державної адміністрації не отримував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення в яких позовні вимоги не визнав та зазначив, що звернення позивача було доручено розглянути структурному підрозділу обласної державної адміністрації Департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури. Вказане звернення також було направлене до ПАТ «Чернігівобленерго» для надання інформації та пояснень щодо суті звернення Департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури, головному виконавцю згідно з резолюцією керівника облдержадміністрації. Таким чином, звернення позивача не перенаправлялося за належністю до ПАТ «Чернігівобленерго», а тому облдержадміністрація не була зобов'язана повідомляти позивача про перенаправлення скарги за належністю. Враховуючи викладене, відповідач діяв відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить до задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2015 позивач звернуся до Президента України зі скаргою на неправомірні дії ПАТ «Чернігівобленерго» (а.с.14-15).

16.12.2015 Адміністрація Президента України листом №22/062522-25К повідомила позивача, що його звернення Адміністрацією Президента України від 10.12.2015 одержано та на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслано з листом від 16.12.2015 №22/062522-25К за належністю на розгляд до Чернігівської обласної державної адміністрації з прохання повідомити ОСОБА_1 та Адміністрацію Президента України про прийняте рішення (а.с.16).

16.12.2015 Адміністрація Президента України на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслало на розгляд Чернігівській обласній державній адміністрації (у частині питання, що належить до компетенції Чернігівської обласної державної адміністрації) звернення від 10.12.2015 автор ОСОБА_1, що надійшло до Адміністрації Президента України (а.с.63).

Чернігівська обласна державна адміністрація листом від 23.12.2015 №03/9040-25 направила на адресу Департамента житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури, ПАТ «Чернігівобленерго» на розгляд лист ОСОБА_1, що надійшов до Чернігівської обласної державної адміністрації (а.с.28)

Листом від 13.01.2016 №03/9040-25 Чернігівська обласна державна адміністрація повідомила Адміністрацію Президента України та ОСОБА_1, що звернення ОСОБА_1 потребує додаткового вивчення (а.с.64).

05.02.2016 Департамент житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури листом №Д-166/01-09 повідомив ОСОБА_1 та обласну державну адміністрацію щодо звернення ОСОБА_1, що за інформацією ПАТ «Чернігівобленерго» 20.01.2016 відбулось засідання Комісії інформаційно-консультаційного центру за участю сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Чернігівській обласній державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Чернігівській області. На засіданні було прийнято рішення підготувати проект договору на користування електричною енергією, відсутність якого унеможливлює відновлення електропостачання. Зазначені договори в 2-х примірниках, підписаних та скріплених печаткою ПАТ «Чернігівобленерго» надіслані на адресу ОСОБА_1 (а.с.68).

31.03.2016 ПАТ «Чернігівобленерго» повідомило позивача листом №Д-93/01-06 Д-74/01-06 про те, що звернення позивача від 10.12.2015 розглянуто та зазначено, що відновлення постачання електричної енергії за адресою: м. Чернігів, вул. Пухова, буд. 114-А можливе виключно за умови укладення між ПАТ «Чернігівобленерго» та ОСОБА_1 договору про користування електричною енергією (а.с.17).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР) встановлено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (ч.4 ст.3 Закону №393/96-ВР).

Статтею 7 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно з статтею 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Пунктом 6 частини першої статті 18 Закону № 393/96-ВР, в свою чергу, передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи тощо (стаття 19 Закону № 393/96-ВР).

Відповідно до стаття 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Судом встановлено, що Чернігівською обласною державною адміністрацією скарга позивача від 10.12.2015 була передана на розгляд структурному підрозділу обласної державної адміністрації Департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури, про що свідчить лист від 23.12.2015 №03/9040-25 (а.с.28).

Тому суд, приходить до висновку, що відповідачем не надано відповіді за скаргою позивача від 10.12.2015 що є порушенням Закону України «Про звернення громадян».

В судовому засідання позивач пояснив суду, що він неодноразово звертався до різних суб'єктів владних повноважень зі зверненнями щодо протиправності дій ПАТ «Чернігівобленерго».

Аналізуючи наданий відповідачем лист від 05.02.2016 №Д-166/01-09 суд приходить до висновку, що дана відповідь надана позивачу не за його зверненням від 10.12.2015, оскільки реквізити даного листа не збігаються з реквізитами листа Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.01.2016 №03/9040/25.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно листа від 23.12.2015 №03/9040/25 скарга позивача була зокрема надіслана для розгляду ПАТ «Чернігівобленерго» (а.с.28).

За наслідками розгляду ПАТ «Чернігівобленерго» направило позивачу лист від 10.03.2016 (.с.17), в якому зазначило, що за дорученням Чернігівської обласної державної адміністрації товариством розглянута скарга позивача та зокрема роз'яснено, що відновлення постачання електричної енергії можливо виключно за умови укладення між ПАТ «Чернігівобленерго» і позивачем договору про користування електричною енергією.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги статті 7 Закону України «Про звернення громадян», а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо перенаправлення скарги для розгляду ПАТ «Чернігівобленерго» та неповідомлення позивача про надіслання його скарги від 10.12.2015 ПАТ Чернігівобленерго» підлягають задоволенню повністю.

Так, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також при вирішенні даного спору суд також керується положеннями частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, що регламентують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

А тому, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної державної адміністрації щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 10.12.2015 у відповідності до вимог Закону України ''Про звернення громадян''.

Керуючись статтями 11, 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації щодо пересилання скарги ОСОБА_1 від 10.12.2015 для розгляду Публічному акціонерному товаристві ''Чернігівобленерго''.

Визнати протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації щодо неповідомлення ОСОБА_1 про надіслання його скарги від 10.12.2015 до Публічного акціонерного товариства ''Чернігівобленерго''.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної державної адміністрації щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 10.12.2015 у відповідності до вимог Закону України ''Про звернення громадян''.

Присудити з Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022674) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.) відповідно до квитанції від 27.09.2016 № 57.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук