Постанова № 62574214, 18.10.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року Справа № П/811/778/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

до Дочірнього підприємства Кіровоградтепло Товариства з обмеженою відповідальністю Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії

про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства Кіровоградтепло Товариства з обмеженою відповідальністю Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії (далі відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1 488 807,04 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2016 року у справі відкрито скорочене провадження.

У зв'язку із надходженням до суду від відповідача письмових заперечень, відповідною ухвалою суду від 22.07.2016р. вирішено провести розгляд справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання 18.10.2016 року представники сторін не прибули; представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.149).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДП Кіровоградтепло ТОВ Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії за наслідками донарахування податковим органом податкових зобовязань, рахується податковий борг на загальну суму 1 488 807,04 грн., який дотепер відповідачем не сплачений.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, зокрема, що адміністративний позов є передчасним, оскільки наразі такі податкові зобов'язання не є узгодженими, за деякими з них триває процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень за якими нараховано грошові зобов'язання (а.с.63-67).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, законом передбачена можливість звернення податкового органу до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Дочірнє підприємство Кіровоградтепло Товариства з обмеженою відповідальністю Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа 10.09.2004 року та з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків (а.с.9).

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 1 488 807,04 грн., який складають несплачені у встановлений законом строк податкові зобовязання ДП Кіровоградтепло ТОВ Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії:

- з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 448 451,67 грн.;

- по земельному податку 406 424,01 грн.;

- по податку на додану вартість 392 894,02 грн.;

- по рентній платі за спеціальне використання води 90 001,51 грн.;

- по надходженню від викидів забруднюючих речовин 108 068,46 грн.;

- орендна плата з юридичних осіб 402 008,97 грн.

Так, зокрема, до стягнення заявлено податковий борг з податку на прибуток на суму 448451,67 грн.

Даний борг утворився внаслідок нарахування податковим органом на підставі пп.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України відповідачеві пені за період прострочення сплати грошового зобов'язання з вказаного виду податку з 05.05.2015р. по 27.12.2015р., що посвідчується відповідним розрахунком податкового органу (а.с.10).

Так, з матеріалів справи вбачається, що вказана сума пені нарахована за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на прибуток №9262264433, №908148057, за якими часткового був борг погашений, а частково розстрочений згідно рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області від 11.03.2015р. та договору від 11.03.2015 р.№8. При цьому, у зв'язку з несплатою поточних платежів та розстрочених сум, термін сплати яких настав, рішенням податкового органу №1 від 30.11.2015р. скасовано розстрочення вищевказаних грошових зобов'язань, що призвело до нарахування вищевказаної пені (а.с.104-114).

Разом з тим, позивачем до стягнення заявлено податковий борг по земельному податку у сумі 406 424,01 грн.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платником плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, при цьому згідно статті 270 Податкового кодексу України обєктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Плата за землю, передбачена Податковим Кодексом України, включає в себе земельний податок, ставку якого визначено законом, та орендну плату за землю, що визначається договором оренди земельної ділянки.

Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Відповідно до статей 286, 287 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статті 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, ДП Кіровоградтепло ТОВ Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії подано до Кіровоградської ОДПІ податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (№9008230110 від 03.02.2015р, №0005261503 від 08.12.2015р., №9013942526 від 11.02.2016р.) за 2015-2016 роки, тим самим узгоджено податкове зобовязання з плати за користування земельною ділянкою (а.с.11-14).

Крім того, відповідачеві було нараховано податкові зобовязання з земельного податку за податковими повідомленнями-рішеннями: від 08.12.2015р. №0005261503 на суму 3676,37 грн.; №0005271503 на суму 7033,23 грн. (а.с.15-16)

Крім того, позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 392 894,02 грн.

Даний борг нарахований податковим органом по строку сплати: по декларації №9080057805 від 18.05.2016 року за березень 2016р. у сумі 261672,00 грн. (а.с.24).

За змістом статті 203 Податкового кодексу України на платника податку на додану вартість покладено обовязок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації до контролюючого органу у встановлений законом строк.

При цьому, відповідачеві було нараховано податкові зобовязання також за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2014р. №0000512205 на суму 106151,00 грн. (а.с.20-23)

Як вбачається з матеріалів справи та з інформаційної системи „Діловодство спеціалізованого суду, відповідач оскаржив податкове повідомлення-рішення 14.07.2014р. №0000512205 у судовому порядку.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 року у справі №П/811/3013/14 в задоволенні позовних вимог ДП Кіровоградтепло ТОВ Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії відмовлено. Разом з тим, зазначене рішення першої інстанції залишено в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року (а.с.73-77).

Відтак, з огляду на приписи частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, податкове зобовязання відповідача, визначене податковим повідомленням-рішенням 14.07.2014р. №0000512205, наразі набуло статусу податкового боргу.

За змістом розрахунку податкового органу відповідачеві також нарахована пеня у сумі 25071,02 грн. (а.с.25).

Також, за позивачем рахується податковий борг по рентній платі за спеціальне використання води у розмірі 92001,51 грн.

Так вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг по збору за спеціальне використання води нарахованого по строку сплати згідно декларацій: №9146778833 від 14.07.2015р. в сумі 10481,28 грн., №9202129728 від 01.10.2015р. в сумі 22726,40 грн., №9274182736 від 25.01.2016р. в сумі 48098,56 рн., №9061784246 від 21.04.2016р. в сумі 10698,42 грн. (а.с.26-35).

Зі змісту наданої до суду облікової картки платника податку вбачається, що заборгованість з даного виду податку відповідача зменшена за рахунок переплати у розмірі 3,15 грн. та станом на час звернення позивача до суду, складає 92001,51 грн.(а.с.156)

Пунктом 323.1 статті 323 Податкового кодексу України визначено, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до пункту 324.1. статті 324 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу за надходженнями від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 108 068,46 грн.

Так, відповідачем самостійно обраховано до сплати вказану суму податкове зобов'язання згідно декларацій: №9141972025 від 09.007.2015року в сумі 5725,98 грн.; №9274092896 від 22.01.2016 року в сумі 44858,73 грн.; №9055871166 від 14.04.2016року в сумі 57483,75 грн. (а.с.36-44).

Граничні строки сплати вказаного зобов'язання минули.

В силу статті 15 Податкового кодексу України, відповідач є платником податків і зборів, у тому числі й орендної плати з юридичних осіб.

З облікових карток відповідних платежів платника податків вбачається, що у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 402008,97 грн. (а.с.50-58).

Такий борг утворився у відповідача внаслідок несплати податкових зобовязань, самостійно нарахованих за розрахунками земельного податку: №9008230771 від 03.02.2015 року (за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень 2016 року); №9013942436 від 11.02.2016 року (за березень, квітень 2016 року) (а.с.45-49).

Зі змісту наданої до суду облікової картки платника податку вбачається, що заборгованість відповідача з даного виду податку зменшена за рахунок переплати у розмірі 3192,09 грн. та станом на час звернення позивача до суду, складає 402008,97 грн. (а.с.159).

При цьому, відповідачем було подано до суду платіжні доручення про сплату: податку на додану вартість в сумі 392 894,02 грн., податку на прибуток на загальну суму 448 451,67 грн., збору за викиди забруднюючих речовин в сумі 108 068,46 грн., збору за спеціальне використання води на суму 92001,51 грн., земельного податку в сумі 406 424,01 грн., орендної плати з юридичних осіб в сумі 40967,37 грн. (а.с.134-139)

Проте, з вказаних платіжних документів вбачається, що вони не містять обов'язкових реквізитів для оформлення такого роду документів (підписів посадових осіб підприємства та банку, відміток банківської установи про проведення зарахування таких сум, відповідних печаток, тощо).

З метою належної оцінки наданих доказів та для об'єктивного розгляду справи, судом відповідною ухвалою від 27.09.2016 р., було зобов'язано відповідача надати до суду належним чином завірені копії поданих платіжних доручень (а.с.144).

В супереч вимогам вказаної ухвали, відповідачем її виконання було проігноровано.

Судом не приймаються подані платіжні доручення в якості доказів погашення податкового боргу та оцінюються критично, оскільки ними не спростовано існуючої податкової заборгованості.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України сума грошового зобовязання платника податків, самостійно обчислена ним у податковій декларації, вважається узгодженою.

За таких умов суд наголошує, що самостійно визначені відповідачем суми податкових зобовязань та не сплачені у встановлений законом строк наразі набули статусу податкового боргу відповідача.

Таким чином, відповідач у строки, встановленні Податковим кодексом України, податкові зобовязання не сплачує, внаслідок чого у нього рахується вказана заборгованість, що підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків (а.с.150-159).

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

У пункті 49.2 статті 49 Податкового кодексу України також міститься застереження, за яким платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Разом з тим підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Водночас, за приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ю" (а.с.8).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що на час розгляду і вирішення справи судом відповідачем не сплачено заборгованості (з податку на прибуток приватних підприємств, земельного податку, податку на додану вартість, рентній платі за спеціальне використання води, по надходженню від викидів забруднюючих речовин, орендній платі з юридичних осіб) у загальному розмірі 1488807,04 грн. грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Кіровоградтепло Товариства з обмеженою відповідальністю Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії (ід. код 33142568) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 1 488 807,04 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот сім гривень чотири копійки) на наступні рахунки:

- з податку на додану вартість 392 894,02 грн. отримувач УДКСУ у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО 38037409, рахунок №31114029700002, код платежу НОМЕР_1;

- податку на прибуток 448 451,67 грн. отримувач УДКСУ у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО 38037409, рахунок №3113318700002, код платежу НОМЕР_2;

- по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 108 068,46 грн. отримувач УДКСУ у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО 38037409, рахунок №33114362700002, код платежу НОМЕР_3;

- по рентній платі за спеціальне використання води 92 001,51 грн. отримувач УДКСУ у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО 38037409, рахунок №33118357700002, код платежу НОМЕР_4;

- орендній платі з юридичних осіб 402008,97 грн. отримувач УДКСУ у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО 38037409, рахунок №33211812700002, код платежу НОМЕР_5.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.В. Жук