Постанова № 62574183, 04.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 року м.Житомир справа № 806/1727/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Грабський А.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Беспризванного А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, УМВС України в Житомирській області про стягнення 3723,33 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.10.2016, просить стягнути з УМВС України в Житомирській області середній заробіток за затримку виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №806/5226/15 в сумі 3723,33 грн. без врахування податків (а.с.74-76).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №806/5226/15, серед іншого, його було поновлено на посаді начальника 2-го відділу управління оперативної служби Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з 07 листопада 2015 року. Постанова суду набрала законної сили з моменту проголошення. Водночас, відповідачем судове рішення було виконано лише 01.09.2016, а тому відповідно до ст.236 Кодексу законів про працю України просить стягнути середній заробіток за затримку виконання судового рішення.

Відповідач у письмових запереченнях на позов не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що 05.07.2016 УМВС України в Житомирській області звернулось до Житомирського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення виконання постанови від 15.06.2016 у справі №806/5226/15. Виконання судового рішення відбулось одразу після одержання ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 про залишення вказаної заяви без задоволення, а саме 01.09.2016.

Також звертає увагу, що на військовослужбовців, в тому числі працівників міліції, не розповсюджується дія норм Кодексу законів про працю України. Крім того, зазначив, що грошове забезпечення працівників органів внутрішніх справ нараховується не за робочі, а за календарні дні.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №806/5226/15 визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Житомирській області №00139 о/с від 04.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_3 в запас Збройних Сил України за ст.64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника 2-го відділу управління оперативної служби Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з 07 листопада 2015 року. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2016 року по 15 червня 2016 року. Постанова суду набрала законної сили з моменту проголошення.

05.07.2016 Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення в порядку ст.170 КАС України.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 вказану заяву залишено без задоволення (а.с.54-55).

На виконання вимог постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №806/5226/15 наказом УМВС в Житомирській області від 01.09.2016 №19 о/с дск ОСОБА_3 поновлено на службі в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 (а.с.57).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В силу ч.5 ст.254 КАС України постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №806/5226/15 набрала законної сили з моменту проголошення, тобто 15.06.2016.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі або якій присуджено виплата заробітної плати.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (ч.2 ст.257 КАС України).

Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що 15.06.2016 у відповідача - УМВС України в Житомирській області виник обов'язок виконати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №806/5226/15 щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника 2-го відділу управління оперативної служби Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з 07 листопада 2015 року.

При цьому, подання відповідачем 05.07.2016 заяви про роз'яснення вказаного судового рішення не зупиняє його виконання.

Натомість, як зазначалось вище, відповідачем виконано судове рішення щодо поновлення позивача на службі лише 01.09.2016.

Відповідно до ст.236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Заперечення відповідача щодо неможливості застосування до даних правовідносин трудового законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас, питання проходження служби в органах внутрішніх справ регламентувалось Законом України "Про міліцію" та Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів Української РСР від 29.07.91 №114.

Проте, зазначеними нормативними актами не визначено відповідальності за затримку виконання рішення про поновлення на службі.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 у справі №21-8а15, а тому суд критично оцінює заперечення відповідача щодо неможливості застосування трудового законодавства до даних правовідносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Водночас суд враховує, що відповідно до п. 1.4. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 (далі - Інструкція №499) працівники міліції отримують грошове забезпечення, а не заробітну плату.

Згідно з п.3.5.2 Інструкції №499 працівникам міліції, звільненим з ОВС, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою.

Отже, механізм нарахування грошового забезпечення здійснюється по принципу нарахування цього ж грошового забезпечення за посадою, яку позивач обіймав, на загальних правилах нарахування.

Нараховуючи суму середнього заробітку за затримку виконання судового рішення, позивач виходив із обрахунку робочих днів, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, а саме, шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Проте, до працівників міліції застосовується інший обрахунок, відповідно до п. 1.7 Інструкції №499 календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів (незалежно від відпрацьованих).

В пункті 6 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 № 13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

При здійсненні обрахунку належної суми виплати, суд враховує, що з 15.06.2016 по 31.08.2016 позивач отримав грошове забезпечення при проходження служби в Житомирській установі покарань №8 в сумі 15797,47 грн. (довідка про доходи №168 від 18.10.2016, а.с.77), а тому стягненню підлягає різниця в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на службі.

З урахуванням наведеного, суд здійснює наступні розрахунки суми, які підлягає стягненню:

- середньоденний розмір грошового забезпечення становить 225,23 грн.: 13739,12 грн. (грошове забезпечення позивача за травень-червень) розділити на 61 (кількість календарних днів);

- 225,23 грн. помножити на 77 (кількість календарних днів затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді) за мінусом 15797,47 грн. (грошове забезпечення на іншій службі) дорівнює 1545,24 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1545,24 грн. різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на службі, в решті позову слід відмовити.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь ОСОБА_3 1545 (тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн. 24 коп. різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 09 листопада 2016 р.