Ухвала суду № 62572603, 09.11.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1692/15-к

Провадження № 1-кп/645/83/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Харків

Фрунзенськийрайонний суд м. Харковаускладі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Кривеженко М.М.,

за участю прокурора - Сорокіна Є.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014220460000884 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

03.03.2015 року до суду надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.09.2016 року вказане кримінальне провадження передано у провадження судді Фрунзенського районного суду м.Харкова Бабкової Т.В.

Ухвалою Фрунзенського районного судум.Харкова від 13.09.2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Фрунзенського районного суду м.Харкова Бабковою Т.В. та призначено в підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні проти призначення справи до судового розгляду заперечувала, заявила клопотання про повернення прокурору обвинувального акту. На обґрунтування клопотання посилалася, що при складанні обвинувального акту органом досудового розслідування не дотримані вимоги п.5 ч.2 ст.291 КПК України та практики Європейського суду з прав людини щодо чіткого, повного та ясного формулювання обвинувачення, тим самим порушено право обвинуваченого підготуватися до захисту. Зокрема, в обвинувальному акті відсутні зазначення на час вчинення кримінального правопорушення, мотив і мета його вчинення, не розкрита форма вини та суб'єктивне ставлення обвинуваченого до неї, відсутні докази щодо наявності суб'єктивної сторони складу злочину і дані, які характеризують особу обвинуваченого. Реєстр матеріалів досудового розслідування складений слідчим в порушення вимог ст.109, 110 КПК України, оскільки він не відображає повних відомостей про прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_2 клопотання захисника підтримав.

Вислухавши думку прокурора, осіб, що беруть участь у розгляді справи, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

У відповідності до вимог п.5) ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно з положеннями п.1) ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також згідно з положеннями п.1) ч.1 ст.91 КПК України винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

З обвинувального акту, наданого суду, вбачається, що органом досудового розслідування він складений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220000000884 07.10.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України , у відношенні ОСОБА_2

Як вбачається з диспозиції частини 3 статті 368 КК України передбачена кримінальна відповідальність за діяння, що полягає в прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Таким чином об'єктивна сторона цього злочину характеризується наступними формами:

1) прийняттям службовою особою пропозиції чи обіцянки надати їй або третій особі неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища;

2) одержанням службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особибудь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища;

3) проханням службової особи надати неправомірну винагороду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

При викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення органом досудового розслідування в обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді Мереф'янського міського голови Харківської області, тобто будучи службовою особою, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення протиправним шляхом, в ході вирішення питання щодо придбання у власність ОСОБА_5 приміщення котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення там підприємницької діяльності, реалізуючи свій злочинний намір 25.09.2014 року о 09 годині 00 хвилин особисто висловив ОСОБА_5 прохання надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 40 000 грн. за виконання дій в інтересах ОСОБА_5, спрямованих на вирішення питання щодо придбання ним у власність приміщення котельні.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_2, вніс на розгляд сесії, а після голосування депутатами, підписав рішення LІІІ сесії Мереф*янської міської ради VI скликання від 30.09.2014 року «Про котельні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що пропонується на відчуження» та рішення LІІІ сесії Мереф*янської міської ради VI скликання від 30.09.2014 року «Про надання дозволу на відчуження нежитлової будівлі колишньої котельні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу через аукціон».

В подальшому, побоюючись викриття своїх злочинних дій з боку правоохоронних органів, ОСОБА_2 повідомив про необхідність передачі грошей для себе через сторонню особу, після чого заздалегідь не повідомивши про свої злочинні наміри щодо одержання неправомірної вимоги від ОСОБА_5, ОСОБА_2 використав у власних інтересах свого знайомого ОСОБА_6

07.10.2014 року, приблизно о 14 год. 00 хв., на парковці ТЦ «Таврія» біля станції метро «ім. Маршала Жукова» у м. Харкові, ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 40 000,00 грн. у якості неправомірної вигоди для ОСОБА_2

Таким чином встановлено, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 міститься зазначення на вчинення обвинуваченим об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, як у формі прохання на адресу потерпілого ОСОБА_5 надати неправомірну винагороду для себе , так і у формі одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2

В той же час правова кваліфікація дій ОСОБА_2 містить зазначення про вчинення виключно злочину у формі одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища. Даних про вчинення ОСОБА_2 злочину у формі прохання надати неправомірну винагороду для себе, в супереч викладеним фактичним обставинам кримінального правопорушення, правова кваліфікація не містить.

Крім того, фактичні обставини кримінального правопорушення не містять зазначення часу, місця, коли, та в який саме спосіб з боку ОСОБА_2 мало місце прохання надати неправомірну винагороду для себе у формі повідомлення ОСОБА_5 про необхідність передачі грошей для себе через сторонню особу - ОСОБА_6

Також суд наголошує, що в обвинувальному акті не конкретизовано за вчинення яких саме дій в інтересах ОСОБА_5 та яких інтересів ОСОБА_5 висловлювалося прохання неправомірної вигоди та її одержання обвинуваченим ОСОБА_2, в той час як за обвинувальним актом за сприянням ОСОБА_2 було отримано рішення LІІІ сесії Мереф'янської міської ради VI скликання від 30.09.2014 року про дозвіл на відчуження нежитлової будівлі колишньої котельні,розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу через аукціон, а як слід, виходячи з юридичного поняття аукціону, не на користь потерпілого ОСОБА_5

Поряд з іншим суд зазначає на відсутність в обвинувальному акті викладення способу вчинення закінченого злочину у формі одержання безпосередньо обвинуваченим ОСОБА_2 неправомірної вигоди, в той час як фактичні обставини кримінального правопорушення містять вказівку на необізнаність з цього приводу ОСОБА_6, який особисто отримав 07.10.2014 року близько 14 год. 00 хв. на парковці ТЦ «Таврія» біля станції метро «Маршала Жукова» у м.Харкові від ОСОБА_5 40 000 грн. у якості неправомірної вигоди для ОСОБА_2

Згідно з ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення як повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування

практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. В сенсі порушень підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції суд приймає до уваги, що на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу зазначається Європейським судом з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення ( рішення у справі «Камасінські проти Австрії» від 19.12.1989 року).

В світі дотримання положення пункту «а» п.3 ст.6 Конвенції Європейський суд з прав людини зазначає на необхідність аналізу більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, яке гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25.03.1999 року, «Матточіа проти Італії» від 25.07.2000 року).

Право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції (рішення у справі «Даллос проти Угорщини»).

З врахуванням наведеного вище для усунення виявлений порушень права обвинуваченого на захист під час проведення досудового розслідування обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для виконання вимог ст. ст.91, 290, 291 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.3) ч.3 ст.314, ст. 372 КПК України, суд,

ухвалив:

Обв инувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, повернути прокурору Харківської області для приведення його у відповідність з вимогами КПК України.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, яку внесено на відповідний рахунок, в зв'язку з чим його звільнено з під-варти, залишити без змін.

Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя