Постанова № 62571658, 01.11.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11923/16-а>

Провадження № 2-а/638/411/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Котяш Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова, в якому після уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправними дії відповідача при обчисленні вислуги років ОСОБА_1 та при відмові йому в переході з 18.12.2015 року з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, як працівнику льотного складу,

- зобов'язати відповідача зарахувати час роботи парашутистом-рятівником парашутно - дисантної групи в період з 05.02.1982 року до 23.10.2003 року до спеціального стажу, перевести ОСОБА_1 з 18.12.2015 року з пенсії за віком на пенсію за вислугу років як працівника льотного складу, та здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і до Постанови КМУ від 10.02.2000 року № 264 з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 01.11.1973 року по 12.11.1975 року служив в Повітряно-десантних військах Радянської Армії в складі Групи Радянських Військ в Німеччині на посадах рядового та сержантського складу в якості водія з кваліфікацією парашутиста-десантника та виконав 5 стрибків з парашутом з літака АН-2. З 24.07.1976 року до 22.02.1983 року позивач навчався на денній формі навчання в Харківському авіаційному інституті. Паралельно з навчанням в Харківському авіаційному інституті позивач з 1978 року навчався спортсменом парашутистом в Харківському обласному авіаційно-спортивному клубі Добровільного товариства сприяння армії авіації та флоту та виконав: в 1978 р. - 17, в 1979 р. - 89, в 1980 р. - 106, в 1981 р. - 111 стрибків з парашутом. 05.02.1982 р. наказом ХОАСК від 05.02.1982р. № 23-0 позивач був зарахований парашутистом-рятівником до складу позаштатної парашутно-десантної групи Харківського обласного авіаційно-спортивного клубу ДТСААФ.

Позивач працював на основному місці роботи на Державному підприємстві «Харківський завод електроапаратури» в період з 23.06.1983р. до 30.04.1987р. За направленням ДТСААФ позивач одночасно за сумісництвом працював в Середньому професійно-технічному училищі № 4 м. Харкова: з 08.02.1985р. до 15.07.1985р. на посаді керівника парашутного спорту, з 01.10.1985р. до 20.07.1986р. тренером по парашутній підготовці.

З 12.05.1987р. до 28.11.1994р. позивач працював на Державному підприємстві «Харківський машинобудівний завод ім. Ф.Е.Дзержинського» на штатній посаді інструктора парашутно-десантної підготовки та щорічно виконував річні норми стрибків з парашутом з реактивних літаків та вертольотів.

Також за направленням ДТСААФ позивач одночасно за сумісництвом працював в Середньому професійно-технічному училищі №7 м. Харкова: з 01.02.1989р. до 30.06.1989р. керівником гуртка парашутно-десантної підготовки, з 01.11.1989р. до 30.06.1990р. тренером-викладачем військово-патріотичного клубу «Юний десантник».

Як парашутист-рятівник ППДГ в період з 1987р. до 2003р. позивач також щорічно виконував план навчально-льотної підготовки бортового оператора по випуску парашутистів, що підтверджується наказом ХоАСК № 20-0 від 20.01.1991р., записами в льотній книжці позивача та довідкою Харківського аероклубу № 447/1 від 02.10.2015р.

23.10.2003р. наказом № 75-ПР від 23.10.2003р. позивач був виведений із складу позаштатної парашутно-десантної групи.

За час роботи парашутистом-рятівником позаштатної парашутно-десантної групи ХоАСК ДТСААФ (ТСО України) в період з 05.02.1982р. до 23.10.2003р.. позивач щорічно виконував річні норми стрибків з парашутом з поршневих та реактивних літаків та вертольотів і виконував обов'язки бортового оператора по випуску парашутистів.

В період з 09.06.2004р. до 27.01.2008р. позивач працював в Харківському Аероклубі ТСО України на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки та щорічно виконував річні норми стрибків з парашутом з реактивних літаків та вертольотів.

В період з 20.06.2008р. до 29.11.2015р. позивач працював в ТзОВ Авіаційна Компанія «Авіа-Союз» на посаді інструктора-парашутиста та щорічно виконував річні норми стрибків з парашутом з реактивних літаків та вертольотів, а також виконував обов'язки бортового оператора по випуску парашутистів.

29.11.2015р. позивач звільнився з посади інструктора-парашутиста в ТзОВ Авіаційна Компанія «Авіа-Союз».

18.12.2015 р. позивач подав відповідачу заяву №5514 від 18.12.2015р. про перехід з пенсії за віком на пенсію за вислугу років.

В задоволенні заяви про перехід з пенсії за віком на пенсію за вислугу років позивачу було відмовлено, оскільки відповідач до стажу роботи за вислугу років не зарахував час роботи парашутистом-рятівником позаштатної парашутно-десантної групи Харківського обласного авіаційно-спортивного клубу ДТСААФ (Харківського аероклубу ТСО України) в період з 05.02.1982р. до 23.10.2003р. після чого позивач звернувся до суду.

Позивач в судове зсідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги адміністративного позову з урахуванням уточнень підтримав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду в судове засідання не з"явився, про причини своєї відсутності суду не повідомив, подав до суду письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог заперечень відповідач зазначає, що період виконання обов'язків парашутиста-рятівника парашутно-десантної групи з 05.02.1982 року по 23.10.2003 року зарахуванню до спеціального стажу не підлягає, оскільки до такого стажу зараховується тільки період роботи на штатних посадах.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що з 01.11.1973 року по 12.11.1975 року позивач служив в Повітряно-десантних військах Радянської Армії в складі Групи Радянських Військ в Німеччені на посадах рядового та сержантського складу в якості водія з кваліфікацією парашутиста-десантника та виконав 5 стрибків з парашутом з літака АН-2.

05.02.1982 р. наказом ХОАСК від 05.02.1982р. № 23-0 позивач був зарахований парашутистом-рятівником до складу позаштатної парашутно-десантної групи Харківського обласного авіаційно-спортивного клубу ДТСААФ СРСР. Також, в період з 23.06.1983р. до 30.04.1987р. позивач працював на Державному підприємстві «Харківський завод електроапаратури». За направленням ДТСААФ позивач за сумісництвом працював в Середньому професійно-технічному училищі № 4 м. Харкова: з 08.02.1985р. до 15.07.1985р. на посаді керівника парашутного спорту, а з 01.10.1985р. до 20.07.1986р. тренером по парашутній підготовці.

Позивач з 12.05.1987р. до 28.11.1994р. працював на Державному підприємстві «Харківський машинобудівний завод ім. Ф.Е.Дзержинського» на штатній посаді інструктора парашутно-десантної підготовки та щорічно виконував річні норми стрибків з парашутом з реактивних літаків та вертольотів.

Також за направленням ДТСААФ позивач за сумісництвом працював в Середньому професійно-технічному училищі №7 м. Харкова: з 01.02.1989 р. до 30.06.1989 р. керівником гуртка парашутно-десантної підготовки, а з 01.11.1989р. до 30.06.1990р. тренером-викладачем військово-патріотичного клубу «Юний десантник».

Як парашутист-рятівник ППДГ в період з 1987р. до 2003р. позивач також щорічно виконував план навчально-льотної підготовки бортового оператора по випуску парашутистів, що підтверджується наказом ХоАСК № 20-0 від 20.01.1991р., записами в льотній книжці позивача та довідкою Харківського аероклубу № 447/1 від 02.10.2015р.

23.10.2003р. наказом № 75-ПР від 23.10.2003р. позивач був виведений із складу позаштатної парашутно-десантної групи.

В період з 09.06.2004р. до 27.01.2008р. позивач працював в Харківському Аероклубі ТСО України на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки та щорічно виконував річні норми стрибків з парашутом з реактивних літаків та вертольотів, а також виконував обов'язки бортового оператора по випуску парашутистів та має відповідне Свідоцтво.

В період з 20.06.2008р. до 29.11.2015р. позивач працював в ТзОВ Авіаційна Компанія «Авіа-Союз» на посаді інструктора-парашутиста та щорічно виконував річні норми стрибків з парашутом з реактивних літаків та вертольотів, а також виконував обов'язки бортового оператора по випуску парашутистів.

29.11.2015р. позивач звільнився з посади інструктора-парашутиста в ТзОВ Авіаційна Компанія «Авіа-Союз».

18.12.2015 року позивач звернувся до УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію за вислугу років.

Листом № 1045-02/26 від 29.01.2016 року ОСОБА_1 УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова відмовлено в переході з пенсії за віком на пенсію за вислугу років як працівнику льотного складу, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.

Частиною 1 ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції Закону, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено: «Право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті:

а) працівники льотного і льотно-випробного складу за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при набутті вислуги років на цих посадах:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок».

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсії, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджується в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 21.07.1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".

Пунктом 4 Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років визначені парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, пошуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на висоті не менше 10 метрів.

Як вбачається із записів трудової книжки, позивач у період роботи з 05.02.1982 р. по 23.10.2003 р. працював парашутистом-рятувальником в складі позаштатної парашутно-десантної групи Харківського обласного авіаційно-спортивного клубу ДТСААФ СРСР, який у жовтні 1996 р. змінив назву на Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України.

Згідно з підпунктом "г" пункту 1 ", Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.07.1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ, Товариства сприяння обороні України, рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу за два роки вислуги.

Таким чином, посада, яку обіймав позивач у Харківському обласному авіаційно-спортивному клубі ДТСААФ та Харківському аероклубі ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України є підставою для зарахування періоду роботи з 05.02.1982 р. по 23.10.2003 р. до вислуги років, як особі льотного складу, відповідно до статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 08/143 від 24.06.2008 р.

Отже, до вислуги років позивача, як парашутиста-рятувальника зараховується час роботи з 05.02.1982 р. по 23.10.2003 р. в Харківському обласному авіаційно-спортивному клубі ДТСААФ (Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України).

Щодо доводів заперечень відповідача про обґрунтованість відмови у призначенні ОСОБА_1. пенсії як працівнику льотного складу у зв'язку з тим, що до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років парашутистам зараховується лише періоди роботи на штатних посадах, суд зазначає наступне.

Поняття «позаштатний працівник», тобто працівник який виконує роботу без зарахування його до штатного (спискового) складу підприємства, установи чи організації у законодавстві про працю України не передбачено, відповідно відсутні вимоги до процедури оформлення з ними трудових відносин.

Статтею 24 КЗпП України (в редакції, що діяла станом на 05.02.1982 року) передбачалось, що трудовий договір укладається, як в усній так і в письмовій формі.

Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України (в редакції, що діяла станом на 05.02.1982 року) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця (ч. 1 ст. 48). Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п'ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (ч. 2 ст. 48).

Відповідно до п. п. 1 п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позаштатний працівник відповідно до діючого у період з 05.02.1982 р. по 23.10.2003 р. законодавства мав можливість перебувати у трудових відносинах з підприємствами, установами чи організаціями, в тому числі з Харківським обласним авіаційно-спортивним клубом ДТСААФ СРСР (Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України).

Отже, відмова ОСОБА_1. в переході з призначенні пенсії за віком на пенсію за вислугу років у зв'язку з відсутністю у позивача відповідного трудового стажу є неправомірною, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6-14, 86, 94, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м.Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в переході з призначенні пенсії за віком на пенсію за вислугу років.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Харкова зарахувати ОСОБА_1 час роботи парашутистом-рятівником парашутно - десантної групи в період з 05.02.1982 року до 23.10.2003 року до спеціального стажу та перевести ОСОБА_1 з 18.12.2015 року з пенсії за віком на пенсію за вислугу років як працівнику льотного складу з здійсненням перерахунку пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.2000 року № 264 з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя -