Рішення № 62569640, 31.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2016 р.Справа № 916/2204/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго

До відповідача: Державного закладу „Дорожня дитяча клінічна лікарня

ДП „ Одеська залізниця

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 01.07.2016р.;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 15.08.2016р. Публічне акціонерного товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного закладу „Дорожня дитяча клінічна лікарня ДП „ Одеська залізниця про стягнення 129 918,23 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2016р. було порушено провадження у справі 916/2204/16 та призначено справу до розгляду.

10.10.2016р. до господарського суду Одеської області (вх.№ 24644/16) представником Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго надано заяву про уточнення позовних вимог.

10.10.2016р. до господарського суду Одеської області представником Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго було надано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2016р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 30.10.2016р.

26.10.2016р. до господарського суду Одеської області від Державного закладу „Дорожня дитяча клінічна лікарня надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечує щодо стягнення основної заборгованості, зобовязується в повному обсязі перерахувати грошові кошти, однак просив суд зменшити розмір пені.

28.10.2016р. до господарського суду Одеської області представником Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго були надані пояснення по справі та уточнений розрахунок позовних вимог.

У судовому засіданні 31.10.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

16.06.2007р. між Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго та Державним закладом „Дорожня дитяча клінічна лікарня ДП „ Одеська залізниця було укладено Договір про постачання електричної енергії №2379.

Згідно п. 1 предметом Договору від 16.06.2007р. є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі.

Відповідно до п.п.2.2., 2.2.1, 2.2.2. Договору Постачальник зобов'язується виконувати умови цього Договору. Постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

-в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу");

-згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

-із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

-забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку №2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Із змісту п.п.2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. Договору, вбачається, що Споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору. Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 "Порядок розрахунків" та №2 "Графік зняття показів обліку електричної енергії".

У відповідності до п.4.2.1., Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. 2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін (п.9.4. Договору).

Згідно умов п.1 Додатку №5 до Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 14 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

За приписами Додатку №5 Договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка знаття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з Основним споживачем.

Враховуючи неналежне виконання обовязку щодо повної та своєчасної оплати послуг з боку відповідача, позивач звернувся до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст.14 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань за умовами Договору від 16.06.2007р щодо своєчасної та повної оплати отриманої електричної енергії.

Основна заборгованість Державного закладу „Дорожня дитяча клінічна лікарня ДП „Одеська залізниця в сумі 64661,57грн. за активну електричну енергію та 3296,65 за реактивну електроенергію підтверджена належними та допустимими доказами а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать кредитору.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе умов за Договором від 16.06.2007р., позивачем здійснено нарахування пені, 3% та інфляційних втрат.

Так, відповідно до такого розрахунку за відповідачем рахується заборгованість з пені у розмірі 3846,71 грн., 3% річних у розмірі 2275,11 грн. та інфляційні збитки у розмірі 1724,57 грн. Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Одночасно відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, господарський суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобовязання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобовязання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони ( в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобовязання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач у справі є неприбутковим закладом, фінансування якого здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в процесі розгляду справи частково погашено основну заборгованість що свідчить про усвідомлення відповідачем необхідності розрахунку з позивачем та відповідальності за невиконання своїх зобовязань.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України у випадку коли порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 1000грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного закладу «Дорожня дитяча клінічна лікарня ДП «Одеська залізниця» (65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 1, р/р 35421361008811 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 01111138) на користь Публічного акціонерного товариства «Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за активну електричну енергію в сумі 64 661,57 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію 3296,65 грн. пені у розмірі 1000,00грн. інфляційні нарахування у розмірі 1724,57грн., 3% річних у розмірі 2275,11грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603730103777 в Одеське обласне управління ПАТ Ощадбанку м. Одеси, МФО 328845, код ЄДРПОУ 00131713.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.11.2016р.

Суддя О.Ю. Оборотова