Рішення № 62569302, 03.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016Справа №910/15466/16

За позовомВійськової частини А4465 До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Простягнення штрафу у розмірі 20 011,35 грн. Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаВорона О.Л. (представник за довіреністю) від відповідачаОСОБА_1 (особисто)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина А4465 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20 011,35 грн., з яких 18 790,00 грн. штрафу в розмірі 20% від вартості неякісної продукції та 1 221,35 грн. пені в розмірі 0,1 % від вартості продукції, щодо якої допущено прострочення постачання, згідно з договором № 102 від 02.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/15466/16, призначено розгляд справи на 11.10.2016.

11.10.2016 відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

24.10.2016 від позивача надійшли письмові пояснення щодо періоду нарахування пені.

Ухвалою від 11.10.2016 судом продовжено строк розгляду спору, оголошено перерву в судовому засіданні до 03.11.2016.

В судовому засіданні 03.11.2016 представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просив застосувати позовну давність до вимог.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2015 між Військовою частиною А4465 (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір купівлі-продажу приладів НВЧ спеціального призначення (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити замовнику товар, зазначений у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору згідно ДК 016-2010 26.11.1 (магнітрони, клістрони, трубки НВЧ та інші вакуумні лампи).

Згідно з п. 1.2 Договору номенклатура, асортимент, комплектність продукції, яку постачальник зобов'язується передати замовнику, зазначається у Специфікації (Додаток № 1 до договору).

За умовами п. 3.3 Договору приймання продукції оформляється видатковою накладною та актом прийому-передачі (додаток № 2 до договору), який підписується представниками замовника та постачальника при прийманні продукції та затверджується командиром військової частини А4465. Належним чином оформлений акт прийому-передачі є підтвердженням приймання продукції (Додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору якість продукції, його тара та упаковка, маркування повинні відповідати вимогам ДСТУ (ГОСТів, ТУ, ISO тощо).

На виконання умов Договору 03.07.2015 за актом прийому-передачі товару постачальником передано, а замовником прийнято товар, а саме: ГМИ 32Б1, МИ-99Н, ВИ1 50/25, на загальну суму 99 950,00 грн., який було оплачено постачальником.

Згідно з пунктами 3.4, 3.5 Договору у разі виявлення замовником продукції неналежної якості, некомплектності продукції або неналежної кількості продукції, постачальник за свій рахунок здійснює до поставку належної кількості та/або комплектності продукції або її заміну на продукцію належної якості протягом п'яти робочих днів з дня письмового повідомлення замовника. Продукція, яка поставлена з порушенням умов цього договору не вважається прийнятою. Всі витрати, які при цьому виникають, несе постачальник.

За наслідками перевірки поставленого товару 28.07.2016 комісією позивача було складено акт перевірки працездатності радіолокаційних приладів НВЧ, електровакуумних приладів та комплектуючих засобів РТЗ, у якому встановлено, що магнетрон МИ-99Н № 134К-1673 знаходиться в непрацездатному стані (при піднятті високої напруги виникає пробій високої напруги на корпус; електровакуумний прилад ГМИ-32-Б1 № 07882 знаходиться в непрацездатному стані (при піднятті високої напруги виникає пробій високої напруги на корпус); на момент перевірки технічна документація та паспорта на вироби відсутня.

03.08.2016 замовником було надіслано постачальнику повідомлення № 26/75/15 від 29.07.2016 про результати перевірки виробів та необхідність їх заміни (копія фіскального чека наявна в матеріалах справи).

За твердженнями відповідача, 06.08.2015 він отримав вказане повідомлення, а 07.08.2016 відправив відповідь на заміну товару.

Актом приймання № 2694/16 від 27.08.2015 підтверджується факт заміни неякісного товару.

У п.п. 5.1, 5.2 Договору сторонами погоджено, що за порушення умов договору щодо якості (комплектності) продукції постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісної (некомплектної) продукції. За порушення строків поставки продукції або її заміни відповідно до п. 2.1, 3.4 та п. 6.2 цього договору постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості продукції, стосовно якої допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення.

Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача пені та штрафу в порядку положень Договору, оскільки відповідач прострочив поставку якісної продукції (заміну) на 13 днів.

Відповідач факт заміни товару не заперечує, проте, стверджує, що здійснив таку заміну відповідно до положень Договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

За змістом ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом з поданих доказів та пояснень самого відповідача, 06.08.2015 він отримав повідомлення про необхідність заміни неякісного товару від позивача.

Отже, з огляду на умови п. 3.4 Договору, строк для заміни товару (п'ять робочих днів) почався 07.08.2015 та закінчився 13.08.2015, проте, товар був поставлений (заміна) позивачу лише 27.08.2015, про що свідчить акт приймання № 26/94/16.

Оскільки доказів, які б свідчили про вчасну поставку товару належної якості позивачу, відповідачем в матеріали справи подано не було, з огляду на викладене, суд вважає доведеним той факт, що відповідач допустив прострочення заміни товару з 14.08.2015 по 26.08.2016, що складає 13 днів.

У п.п. 5.1, 5.2 Договору сторонами погоджено, що за порушення умов договору щодо якості (комплектності) продукції постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісної (некомплектної) продукції. За порушення строків поставки продукції або її заміни відповідно до п. 2.1, 3.4 та п. 6.2 цього договору постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості продукції, стосовно якої допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення.

Зважаючи на вказані обставини прострочення відповідача, є підстави для притягнення його до відповідальності у описаному в Договорі порядку, тому суд визнає правомірним нарахування позивачем до стягнення з відповідача пені розміром 1 221,358 грн за період з 14.08.2015 по 26.08.2015 на вартість неякісного товару в сумі 93 950,00 грн та 18 790,00 грн. штрафу (20% від вартості неякісного товару), тобто, позовні вимоги про стягнення 20 011,35 грн є обґрунтованими.

Проте, зважаючи на заявлення відповідачем про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Частиною 2 вказаної норми ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Зважаючи на те, що 14.08.2015 розпочалось порушення зобов'язання за Договором, а значить - і перебіг строку позовної давності для стягнення штрафу та пені, а з даним позовом позивач звернувся до суду лише 18.08.2016, суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, встановлений законом для стягнення неустойки в 1 рік, для штрафу повністю, а для стягнення пені - частково.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, для заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу та пені в період з 14.08.2015 по 17.08.2015 включно сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами, то за таких обставин підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 18 790,00 грн штрафу та пені у розмірі 378,80 відсутні.

Відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, суд також вказує, що позивачем не доведено належними доказами наявності поважних причин пропущення строку позовної давності, тому у суду немає підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності та захисту порушеного права позивача.

Що стосується решти суми пені, нарахованої в період з 18.08.2015 по 26.08.2015, щодо якої строк позовної давності не сплив, то вона підлягає стягненню з відповідача в розмірі 845,55 грн.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04128, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Військової частини А4465 (54056, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1, ідентифікаційний код 08228725) 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 55 коп. пені та 58 (п'ятдесят вісім) грн. 23 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.11.2016

Суддя О.М. Ярмак