Ухвала суду № 62567269, 09.11.2016, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2336/16-к

Провадження №1-кс/718/195/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2016 року Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі: слідчого судді Мізюка В.М., секретаря Івасюк Н.М., прокурора Григорцова О.С., захисника ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Кіцманського ВП ГУНП України у Чернівецькій області Філіпчука В.В., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260110000722 від 08 листопада 2016 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Кіцманського ВП ГУНП України у Чернівецькій області Філіпчук В.В. звернувся до суду із клопотанням, погодженого з прокурором Кіцманської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 вказуючи на те, що останній, маючи не погашену та не зняту судимість, вчинив злочин за наступних обставин:

Так 07.11.2016 року, біля 23:30годин в смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_3, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна та особистого збагачення прибув до комп'ютерного офісу, що знаходиться по АДРЕСА_2 та який належить ОСОБА_5, де переконавшись в тому, що його ніхто не бачить, шляхом віджиму метало пластикового вікна проник до приміщення і вчинив замах на крадіжку комп'ютерної гарнітури, про те, останній не зміг довести кримінальне правопорушення до кінця від причин, що не залежали від його волі, а саме був помічений та затриманий працівниками Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області.

Таким чином, ОСОБА_3, своїми умисними діями, які спрямовані на таємне викрадення чужого майна, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

Прокурор довів про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_3

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечували щодо задоволення заявленого клопотання.

Дослідивши матеріали справи та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, вважаю, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає до задоволення виходячи з наступного:

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Судом встановлено, що 08.11.2016 року, о 02:25 годин, ОСОБА_3 затримано згідно ст. 208 КК України, за вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки безпосередньо після вчинення злочину ступінь очевидних ознак виявлених на місці подій вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин.

08.11.2016 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Таким чином підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 злочину є обґрунтованою. Наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК на які вказує слідчий, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на потерпілого чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Зважаючи на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України прокурор та слідчий довели наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого; запобігання вчиненню ним інших правопорушень, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі строком до 6 років, по місцю проживання характеризується позитивно, однак раніше притягався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин.

Крім того, ОСОБА_3 здійснив замах на заволодіння чужим майном, будучи під домашнім арештом, який був обраний останньому 07.10.2016, Кіцманським РС, у кримінальному провадженні №12016260110000402 від 24.06.2016 року, де ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тому, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою підлягає задоволенню та відсутні підстави застосувати більш м'якший запобіжний захід.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачуваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Як встановлено із даних матеріалів кримінального провадження, підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України не встановлено.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, оскільки саме такий розмір застави є альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам, забезпечує високі стандарти охорони основоположних цінностей суспільства та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім цього суд, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього ряд обовязків.

Керуючись ст. 29 Конституції України,ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Філіпчука В.В. задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків визначених КПК України, застосувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) мінімальних заробітних плат, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745, код 26311401, МФО 820172 Держказначейська служба України, м. Київ.

Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обовязки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-при наявності здати слідчому документи особи для виїзду/вїзду за кордон.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій особі Чернівецького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернівецькій області.

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Чернівецького слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю в даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали до 02 год. 25 хв. 08 січня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.М. Мізюк