Постанова № 62566210, 08.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1136/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 776255,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) до комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» (далі - Відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 776255,00 грн з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача - комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд», у зв'язку з не сплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість з 02.02.2015 збільшилась сума податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 776255,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, з посиланням на підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом за рахунок коштів, з рахунків у банках .

В судове засіданні представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 83).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, (а.с. 82).

Ухвалою суду від 08.11.2016 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідач - комунальне підприємство «Лисичанський Шляхрембуд», код ЄДРПОУ 05401887, зареєстрований як юридична особа (а.с. 87-89), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області з 30.05.1997, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 15.09.2016 №1612091400199 (а.с. 6), є платником податку на додану вартість.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України відповідач подав до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області Головного управління ДФС у Луганській області:

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.01.2015 № 9078808458 за грудень 2014 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 51544,00 грн (а.с. 8-9);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.05.2015 № 9100973657 за квітень 2015 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 23551,00 грн (а.с. 10-11);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.06.2015 № 9126870969 за травень 2015 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 47402,00 грн (а.с. 12-13);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.07.2015 № 9152896621 за червень 2015 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 76138,00 грн (а.с. 14-15);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.09.2015 № 9194245919 за серпень 2015 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 35298,00 грн (а.с. 16-17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.10.2015 № 9214891702 за вересень 2015 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 140316,00 грн (а.с. 18-19);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.11.2015 № 9236269752 за жовтень 2015 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 71413,00 грн (а.с. 20-21);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.12.2015 № 9256127852 за листопад 2015 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 179059,00 грн (а.с. 22-23);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.01.2016 № 9273677676 за грудень 2015 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 34436,00 грн (а.с. 24-25);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 06.05.2016 № 9072722058 за березень 2016 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 11541,00 грн (а.с. 26);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.05.2016 № 9081092770 квітень 2016 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 7162,00 грн (а.с. 27);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.06.2016 № 9101543366 за травень 2016 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 78597,00 грн (а.с. 28);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.07.2016 № 9124037139 червень 2016 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 4885,00 грн (а.с. 29);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 15.08.2016 № 9146257054 за липень 2016 року, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 14913,00 грн (а.с. 30).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у податкових деклараціях, повністю не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 776255,00 грн, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 52-75).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) контролюючим органом комунальному підприємству «Лисичанський Шляхрембуд» було вручено першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 1/73 та другу податкову вимогу від 10.12.2001 № 2/158, про що свідчать корінці податкових вимог (а.с. 32, 33).

Оскільки перша податкова вимога від 08.10.2001 № 1/73 та друга податкова вимога від 10.12.2001 № 2/158 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість на загальну суму 776255,00 грн підтверджена матеріалами справи.

Внаслідок того, що комунальне підприємство «Лисичанський Шляхрембуд» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 776255,00 грн не сплатило, вимоги Позивача про стягнення коштів в розмірі 776255,00 грн за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що належать задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95 Податкового кодексу України, статтями 2, 6, 7, 9, 17, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 776255,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути в дохід Державного бюджету України кошти комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» (код ЄДРПОУ 05401887, місцезнаходження: 93193, Луганська область, м. Лисичанськ, м. Новодружеськ, вул. Гоголя, буд. 31) за податковим боргом за грудень 2014 року, травень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року, березень - липень 2016 року з податку на додану вартість у розмірі 776255 (сімсот сімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.М. Чиркін