Ухвала суду № 62563086, 08.11.2016, Оболонський районний суд міста Києва

08.11.2016 Справа № 756/11984/15-к

№ 1-кп/756/134/16

Ун. 756/11984/15-к

У Х В А Л А

08 листопада 2016 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Римара Є.П.;

секретар - Яблуновська М.В.,

за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ТКАЧОВА Є.Г., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що народився у м. Києві, українця, громадянина України, такого, що має середню освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 10.09.2007 року Оболонським районним судом м Києва за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі; 12.05.2011 р. Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України до 4 роки позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 р. йому було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.11.2016 р. включно.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, вважаючи при цьому, що з врахуванням характеру протиправної поведінки обвинуваченого, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть перешкодити йому у вчиненні нового злочину або забезпечити його явку в судове засідання, відсутність тиску на свідків, виконання ним інших, передбачених КПК України процесуальних обов'язків.

Захисник обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_2, кожен окремо заперечували проти продовження, вважаючи його не обґрунтованим та захисник, вказуючи на те, що ОСОБА_2 на свідків не може впливати, частина з них допитана, суду не перешкоджає, має постійне місце проживання, тривалий час знаходиться під вартою, внаслідок чого ризики, для запобігання яким застосовується запобіжний захід тримання під вартою, зменшились, тому просив обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід. Крім того, захисник уточнив, що частина доказів має бути визнана недопустимими, зокрема в частині пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст. 307 КК України.

Заслухавши думку прокурора, думку обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали провадження в межах, наявних у суду та достатніх для вирішення питання щодо запобіжного заходу, суд приходить до наступного висновку.

Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно ОСОБА_2 спливає, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, даних, що характеризують особу останнього, суд не вбачає на час розгляду цього питання достатніх підстав для продовження раніше обраного запобіжного заходу.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді даного кримінального провадження суд бере до уваги тривалий термін перебування обвинуваченого під вартою, нездатність державного обвинувачення протягом тривалого часу виконати свої обов'язки, передбачені ч.3 ст. 23 КПК України, у відповідності до якої, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Крім того, на даний час органом державного обвинувачення не надано суду буд-яких ґрунтовних доказів спроб обвинуваченого переховатися від суду; або знищити, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; або незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Таким чином, на даний час суд приходить до висновків про відсутність ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України, для запобігання яким призначений найбільш серйозний запобіжний захід.

Оцінюючи докази в межах, необхідних для вирішення даного питання, а також вказані в ст. 178 КПК України, суд бере до уваги наявність у обвинуваченого постійного місця проживання в Україні, сталих соціальних зв'язків, що також підтверджується доказами, наданими суду.

Дані обставини, в сукупності з іншими, передбаченими п.п. 3, 6, 8, 10, 11 цієї статті, дають суду підстави вважати недоцільним на даній стадії судового розгляду продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2.

Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., яке є частиною національного законодавства, продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.

При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися обвинувачений, трохи пом'якшує цей страх і зменшує його наміри втекти [7]. При обґрунтуванні цієї підстави необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою. При цьому на користь звільнення свідчать: наявність постійного місця проживання, усталений спосіб життя, відсутність спроб ухилитися від правосуддя, стан здоров'я [21, с. 98]. Див. ріш. ЄСПЧ у справі «Пунцельт проти Чехії»

Таким чином, вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи все зазначене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування щодо обвинуваченого такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, в даний час зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також його спробам сховатися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин, а також, враховуючи доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки, визначені ч.5 цієї статті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 194, 314 - 317, 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, з 22-ї години по 07 годину наступного дня і зобов'язати його з'являтися за кожною вимогою суду; здати в Оболонське управління поліції ГУ НП в м. Києві паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд або в'їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали до 06.01.2016 р.

Звільнити з під варти ОСОБА_2 в залі суду.

Рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання в Оболонське управління поліції ГУ НП в м. Києві, якому негайно поставити на облік ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України співробітники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя Є.П. РИМАР