Ухвала суду № 62561070, 03.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року м. Київ К/800/50885/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Загороднього А.Ф., Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прокурора м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року

у справі за позовом Прокурора м. Києва до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), третя особа - Міністерство юстиції України (далі - Мінюст України), про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року Прокурор м. Києва звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо відхилення подання, зобов'язання анулювати дозволи та привести у відповідність до закону нормативно-правовий акт. В обґрунтування вимог зазначав, що під час проведення перевірки було встановлено, що впродовж 2011-2014 років відповідач видав дозволи на зберігання нагородної вогнепальної зброї колишнім високопосадовцям, що переховуються від органів слідства і яким повідомлено про підозру відповідно до статей 276-279 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). За результатами цієї перевірки 19 серпня 2014 року позивач вніс подання Міністру МВС України з вимогою анулювати ці дозволи та притягнути до відповідальності винних посадових осіб. Проте, листом від 18 вересня 2014 року № 20062/25 відповідач повідомив про відхилення цього подання в цілому, з тих підстав, що положеннями Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція № 622) не передбачена вказана у приписі підстава для анулювання дозволів. Вважаючи дії МВС України неправомірними, просив суд визнати протиправними дії щодо відхилення подання прокурора від 19 серпня 2014 року № 07/1/2-232вих-14, зобов'язати МВС України анулювати дозволи на зберігання та носіння нагородної зброї від 17 грудня 2012 року № 234; від 05 вересня 2011 року № НОМЕР_2; від 23 грудня 2011 року № НОМЕР_3; від 17 жовтня 2011 року № НОМЕР_3; від 20 грудня 2012 року №1520; від 07 травня 2012 року № НОМЕР_5; від 16 листопада 2012 року № НОМЕР_5; від 17 вересня 2012 року № НОМЕР_5; від 22 грудня 2013 року № НОМЕР_6, від 22 грудня 2013 року № НОМЕР_6, від 08 листопада 2013 року № НОМЕР_7, від 23 серпня 2013 року № НОМЕР_8, від 23 серпня 2013 року № НОМЕР_10; від 01 липня 2012 року № НОМЕР_10, від 04 грудня 2012 року № НОМЕР_12; від 18 січня 2013 року № НОМЕР_14; від 24 жовтня 2013 року № НОМЕР_14 та від 18 квітня 2012 року № НОМЕР_17 та зобов'язати відповідача привести у відповідність до закону абзац другий пункту 5.1 Інструкції № 622.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, позов задоволено частково. Зобов'язано МВС України привести у відповідність до закону абзац 2 пункту 5.1 Інструкції № 622. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, не взято до уваги норми Законів України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII), Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Указ Президента України від 06 квітня 2011 року № 383/2011 «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України» (далі - Положення № 383/2011) і Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99, неправильно застосовано норми КПК України в редакціях 1960 та 2012 років. Зазначає, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та доводам позивача про те, що притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

МВС України у запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на те, що на час розгляду подання прокуратури у відповідача не було правових підстав для анулювання колишнім високопосадовцям дозволів на зберігання вогнепальної зброї, оскільки наведений у пункті 5.1.Інструкції № 622 перелік підстав, за яких цей дозвіл може бути анульований є вичерпним і розширенню не підлягає. Крім того, з липня 2015 року органи прокуратури позбавлені повноважень здійснювати загальний нагляд за додержанням і застосуванням законів.

Відповідно до статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що у 2014 року Прокуратурою м. Києва проведено перевірку дотримання МВС України та його територіальними підрозділами вимог Закону № 565-XII, інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок обліку та використання зброї під час якої виявлено, що впродовж 2011-2014 років наказами Служби безпеки України, Міністерства оборони України, МВС України та Управління Державної служби охорони України нагороджено короткоствольною вогнепальною зброєю низку колишніх високопосадовців України та в подальшому Департаментом громадської безпеки МВС України видано дозволи на її зберігання, зокрема: ОСОБА_4 - MAUSERC96, дозвіл від 17 грудня 2012 року НОМЕР_1; ОСОБА_5 - GLOCK19, дозвіл від 05 вересня 2011 року № НОМЕР_2; ОСОБА_6 - ФОРТ 1705, дозвіл від 23 грудня 2011 року № НОМЕР_3, SIGSAUERP226, дозвіл від 17 січня 2011 року № НОМЕР_3 та WALTHER, дозвіл від 20 грудня 2012 року № НОМЕР_3; ОСОБА_7 - GLOCK19, дозвіл від 07 травня 2012 року НОМЕР_4, ФОРТ 1705, дозвіл від 16 листопада 2012 року № НОМЕР_5 та MAUSER дозвіл від 17 вересня 2012 року НОМЕР_4; ОСОБА_8 -P 38, дозвіл від 22 грудня 2013 року № НОМЕР_6, BERETTA A92FS, дозвіл від 22 грудня 2013 року № НОМЕР_6; ОСОБА_9 -HEKLER@KOCH USP, дозвіл від 08 листопада 2013 року № НОМЕР_7; ОСОБА_10 - SIGSAUERP226 № НОМЕР_18, дозвіл від 23 серпня 2013 року № НОМЕР_8; ОСОБА_11 - KWCPMMAKAROV № НОМЕР_9, дозвіл від 23 серпня 2013 року № НОМЕР_10, BERETTA A92FS НОМЕР_19, дозвіл від 01 липня 2012 року № НОМЕР_10; ОСОБА_12 - SIGSAUERP226 № НОМЕР_11, дозвіл від 04 грудня 2012 року № НОМЕР_12; ОСОБА_13 - BERETTA 92FS № НОМЕР_13, дозвіл від 18 січня 2013 року № НОМЕР_14 та MAUSER № НОМЕР_15, дозвіл від 24 жовтня 2013 року № НОМЕР_14; ОСОБА_14 ТТ № НОМЕР_16 дозвіл від 18 квітня 2012 року № НОМЕР_17. Згідно з даними електронної бази «Розшук» МВС України вказані особи переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим їм повідомлено про підозру у вчиненні злочину в порядку, визначеному статтями 276-279 КПК України.

За висновками цієї перевірки, відповідач порушив вимоги пункту 13 статті 10, пункту 22 статті 11 Закону № 565-XII, підпункту 33 пункту 4 Положення № 383/2011 та розділу 4 Інструкції № 622, а тому 19 серпня 2014 року Прокуратура м. Києва внесла Міністру МВС України припис № 07/1/2-232вих-14 з вимогою вжити заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства, а також причин і умов, що їм сприяють; анулювати перелічені вище дозволи на зберігання та носіння нагородної зброї та вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб МВС України та керівників його територіальних підрозділів, винних у вказаних порушеннях законодавства.

Листом від 18 вересня 2014 року № 20062/25 МВС України відхилило це подання через відсутність визначених пунктом 22 статті 11 Закону № 565-XII та пунктом 5.1 Інструкції № 622 підстав для анулювання дозволів на зберігання вогнепальної зброї.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 10 Закону № 565-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, зокрема, контролювати додержання правил, порядку та функціонування об'єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

За визначенням, наведеним у пункті 1 розділу 1 Положення № 576 дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Згідно з пунктом 33 пункту 4 Положення № 383/2011 Міністерство відповідно до покладених на нього завдань забезпечує відповідно до законодавства функціонування дозвільної системи і за приписами абзацу 2 пункту 22 статті 11 Закону № 565-XII міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право, зокрема, анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, видані громадянам, якщо вони порушують установлені правила, порядок їх зберігання чи використання, зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, страждають на психічні розлади, та в інших передбачених законодавством випадках.

Видача дозволів, зокрема, на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання вогнепальної зброї (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойових припасів до неї, холодної зброї, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї здійснюється у порядку, визначеному МВС (абзац 1 пункту 9 Положення № 576).

Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів врегульований Інструкцією № 622, відповідно до пункту 1.2 якої МВС України роботу щодо здійснення дозвільної системи організовує через свої структурні підрозділи громадської безпеки, зокрема, Департамент громадської безпеки МВС України (далі - ДГБ МВС України), який відповідно до підпункту 2.3.1 здійснює видачу дозволів на зберігання нагородної зброї.

Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, нагородної вогнепальної зброї громадянами підписуються Міністром внутрішніх справ України, його першим заступником та заступниками, начальником ДГБ МВС, його заступниками, начальником управління дозвільної системи, ліцензування та державного охоронного нагляду ДГБ МВС, начальником ГУМВС, УМВС, його заступником - начальником міліції громадської безпеки, начальником УГБ (ВГБ) ГУМВС, УМВС (пункт 2.6 Інструкції № 622).

За змістом глави 4 Інструкції № 622 у разі виявлення порушень правил дозвільної системи органам внутрішніх справ надано право, зокрема, анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї та пристрою власник зобов'язаний здати зброю (за наявності основної частини зброї) чи пристрій, патрони і бойові припаси до них до органу внутрішніх справ та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації (пункт 12.21 глави 12 розділу II цієї Інструкції). У разі незгоди власника з рішенням органу внутрішніх справ про анулювання зазначеного дозволу матеріали передаються до суду для вирішення питання щодо примусового вилучення зброї, основних частин зброї, пристроїв, патронів і бойових припасів до них. При цьому відповідна інформація вноситься до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ (далі - ІІПС ОВС).

В абзаці 2 пункту 5.1. Інструкції № 622 наведений перелік підстав, за яких органи внутрішніх справ не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію, зокрема, в разі: наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю; наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім'ї, що підтверджується документально; пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину; наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку; відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування; відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Наведний перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому суди дійшли правильного висновку про відсутність у МВС України підстав для анулювання дозволів на зберігання вогнепальної зброї, наданих колишнім високопосадовцям, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину, оскільки поняття «пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину» не є тотожним поняттю «повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину», передбачених у КПК в редакціях закону 1960 року та 2012 року.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм КПК України в редакціях закону 1960 та 2012 років не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, оскільки аналіз наведених норм дає підстави вважати, що позивач неправильно тлумачив поняття «пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину» та «повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину».

Отже, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, якщо визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

В іншій частині рішення судів не оскаржуються, а тому суд касаційної інстанції не переглядає їх в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання МВС України привести у відповідність до закону абзац 2 пункту 5.1 Інструкції № 622.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Прокурора м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук А.Ф. Загородній Ю.К. Черпак