Ухвала суду № 62560767, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5742/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Коротких А.Ю.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

15 грудня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка» з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про:

- визнання незаконним і скасування рішення (листа) відповідача-3 від 15 травня 2015 року № 6295/10/10-13-11-02-10;

- визнання незаконним і скасування рішення відповідача-2 від 13 липня 2015 року № 1898/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду скарги;

- визнання незаконним і скасування рішення відповідача-1 від 30 вересня 2015 року № 20739/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги;

- зобов'язання відповідача-3 включити відомості з поданих позивачем копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць квітень 2015 року, до облікових даних щодо позивача в інформаційних базах даних відповідача-1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 серпня 2004 року позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В січні 2015 року між позивачем та Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області було укладено договір про визнання електронних документів, згідно з яким податковим органом визнаються податковою звітністю подані позивачем податкові документи (податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи) в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

08 травня 2015 року позивачем було подано до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області лист вих. № 60/05-15, в якому зазначалося, що позивач подає копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронній формі за звітний період - квітень 2015 року, який зберігається на машино зчитувальному носії інформації.

До цього листа було долучено копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (код за ЄДРПОУ 33077997) в електронній формі за звітний податковий період квітень 2015 року на флеш носієві «Kingston», серійний номер 010, ємністю 21 гігабайт фіолетового кольору у файлі « 10130033077997J1201508100000000110420151013. XML» у кореневій директорії (папці) з можливістю машинного зчитування через USB.

08 травня 2015 року зазначений лист було зареєстровано Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області вх. № 9672/10.

15 травня 2015 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на адресу позивача було направлено лист вих. № 6295/10/10-13-11-02-10, яким позивачу було роз'яснено, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних ("за формою J1201508") починаючи зі звітності за січень 2015 року до контролюючого органу не подається (далі - лист № 6295/10/10-13-11-02-10).

26 червня 2015 року позивачем було направлено на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області скаргу про перегляд і скасування рішення контролюючого органу вих. № 76/06-15.

13 липня 2015 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області було направлено на адресу позивача відповідь - рішення про розгляд скарги, в якому зазначалося, що порушень при наданні Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області рішення (листа) №1898/10/10-13-11-02-10 не встановлено.

21 снрпня 2015 року позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу про перегляд і скасування рішення контролюючого органу вих. № 121/08-15.

30 вересня 2015 року Державною фіскальною службою України було прийняте рішення про результати розгляду скарги вих. № 20739/6/99-99-11-02-02-15, яким скаргу позивача було залишено без задоволення (далі - рішення № 20739/6/99-99-11-02-02-15).

Не погодившись з рішеннями відповідачів позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 49 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, ним внесено зміни до статті 201 ПК України, зокрема, п. 201.15 ПК України, відповідно до якого платник податку повинен був вести реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та щомісячно подавати до контролюючого органу копії записів у них.

Починаючи з 01 січня 2015 року, на підставі вимог п. 201.15 статті 201 ПК України, зведені результати обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Кодексу, відображаються платником податку у податкових деклараціях.

Починаючи з 01 січня 2015 року, платник податків повинен вести реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» -«в» п. 201.11 статті 201 ПК України.

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який платником податків ведеться за власним бажанням, так і реєстр документів, зазначених у підпунктах «а»-«в» п. 201.11 статті 201 ПК України податкових накладних, до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року не подається.

Так, позивач за звітний період квітень 2015 року податкову декларацію з ПДВ в електронному вигляді не подавав, проте, ним було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року з додатками 1- 5 та доповненнями до неї у паперовому виді.

08 травня 2015 року позивачем було подано до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронній формі за звітний період - квітень 2015 року.

Судом першої інстанції вірно зауважено про те, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних не є податковою декларацією, а отже, норми пп. 49.12 статті 49 ПК України по відношенню до реєстрів не повинні застосовуватися. З огляду на що та враховуючи вимоги п. 201.15 статті 201 ПК України суд першої інстанції вірно встановив, що рішення (лист) відповідача-3 № 6295/10/10-13-11-02-10 видано правомірно.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (стаття 56 ПК України).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Встановлено, що скарга, подана 26 червня 2015 року вих. № 76/06-15 позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, останнім була розглянута та за результатами її розгляду 13 липня 2015 року було прийнято рішення № 1898/10/10-13-11-02-10.

30 вересня 2015 року Державною фіскальною службою України було прийнято рішення № 0739/6/99-99-11-02-02-15.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, Державною фіскальною службою України та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області скарги позивача були розглянуті уповноваженими на те органами, в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не зазначено у відповідності до норм КАС України, яким чином рішення Державної фіскальної служби України та Головного управління фіскальної служби у Київській області, прийняті за результатами розгляду скарг, порушили його права, враховуючи можливість оскарження цих рішень у судовому порядку.

Рішення відповідачів про результати розгляду скарг не є юридично значеними для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку та самі по собі не породжують настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки, що виключає передумови для здійснення захисту права або законного інтересу позивача шляхом скасування таких рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року (номер судового рішення в ЄДРСР - 44320586).

Колегія суддів погоджується з тим, що позовні вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області включити відомості з поданих позивачем копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період - квітень 2015 року до облікових даних щодо позивача в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України - є похідними від позовних вимог, викладених у п.п. 2-4 прохальної частини позовної заяви, що як наслідок також не підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка"- залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Коротких А. Ю.