Ухвала суду № 62560652, 09.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року справа №812/1695/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року у справі № 805/1695/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськ-авто" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Луганськ-авто" (далі - ПАТ "Луганськ-авто" або товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій щодо відмови у списанні податкового боргу та зобов`язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу.

12.02.2016 позивач надав уточнену позовну заяву, в обґрунтування позовних вимог якої зазначив наступне.

Починаючи з червня 2014 року на території здійснення позивачем підприємницької діяльності проходила активна фаза АТО, у зв'язку з чим керівництво втратило контроль над підприємством. Більша частина основних засобів залишилась на території, яка не підконтрольна Уряду України.

До моменту повної втрати контролю над підприємством, Позивачем було зареєстровано податкову декларацію з податку на додану вартість 035121899 від 19.06.2014 на суму 246040 грн.

В грудні 2014 року керівництвом підприємства здійснено перереєстрацію установчих документів підприємства в м. Сєвєродонецьк, основні засоби підприємства залишено за межею розмежування і не контролюються підприємством.

Підприємство лишилося можливості управляти майном, яке залишилось за лінією розмежування, а саме: основні засоби підприємства - головне підприємство (офіс) в м. Луганськ, м. Олександрівськ, Філії "Свєрдловськ-Авто", «Ровеньки-Авто», "Краснолучськ-Авто", "Алчевск-Авто", «Автоцентр на Молодіжній», а також Луганський цех, Краснодонський цех і Брянківський цех.

Підприємством подані заяви до органів внутрішніх справ про розкрадання майна підприємства та в філії "Сєвєродонецьк-Авто", під час його окупації.

На даний час, на підприємстві залишилось працювати 38 осіб, з 231 особи, які працювали до оголошення АТО на Донбасі - станом на 01.04.2014.

У зв'язку з цими подіями, ПАТ "Луганськ-Авто" 23.09.2014 звернулось до Торгово-промислової палати з заявою про настання форс-мажорних обставин.

08.10.2014 ПАТ "Луганськ-Авто" видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікат № 828 про форс-мажорні обставини, починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення, який встановити неможливо.

09.10.2014 ПАТ "Луганськ-Авто" видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікат № 863 про форс-мажорні обставини, починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення який встановити неможливо.

Зважаючи, що підприємство отримало всі необхідні документи для списання безнадійного податкового боргу, листом від 10.11.2015 вих. N 142, звернулось до Інспекції з заявою про його списання.

18.11.2015 Інспекція відповіла відмовою у списанні боргу, у зв'язку з тим, що в сертифікатах не вказано, що вони видані саме на списання безнадійного податкового боргу.

З посиланнями на норми Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Наказ Міндоходів України від 10.10.2010 № 577, на думку позивача, такі дії відповідача є незаконними, у зв'язку з чим позивач просив суд:

визнати протиправними дії Інспекції щодо відмови у списанні податкового боргу товариства, згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014 в розмірі 246040 грн.;

зобов'язати Інспекцію прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу товариства згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014 в розмірі 246040 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року адміністративний позов Товариства задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Інспекції щодо відмови у списанні податкового боргу ПАТ "Луганськ-Авто" згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014 в розмірі 246040 грн.

Зобов'язано Інспекцію прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу ПАТ "Луганськ-Авто" згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014 в розмірі 246040 грн.

Постанова мотивована тим, що позивачем виконано вимоги щодо належного звернення до контролюючого органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу платника податків, тому суд першої інстанції вважав, що податковий борг підприємства у вказаній вище сумі є таким, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), встановлений пп. 101.2.4 ст. 101 ПК України, є безнадійним боргом та його необхідно списати.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що наданий сертифікат №863 від 09.10.2014 засвідчує факт обставин непереборної сили з посиланням на ст. 100 ПК України і може бути підставою для надання розстрочки або відстрочки податкових зобов'язань або боргу відповідно до Порядку та умов надання платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, оскільки ст. 100 ПК України передбачено саме розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Крім того, наданий сертифікат №828 від 08.10.2014 засвідчує факт обставин непереборної сили з посиланням на п.п. 102.6-102.7 ст. 102 ПК України, які визначають механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Таким чином, апелянт вважає, що позивачем не надавався до Інспекції відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати, що засвідчує факт настання форс-мажорних обставин для списання безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 ПК України.

Також відповідач посилається на постанову Луганського окружного адміністративного суд, яка на сьогодні набрала законної сили, у справі № 812/1598/15, якою уточнений адміністративний позов Інспекції до ПАТ "Луганськ-Авто" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 242254,27 грн. (спірний і в цій справі) задоволено повністю.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Луганськ-Авто" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 03112828, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 2А) та має у своєму складі наступні відокремлені підрозділи:

ФІЛІЯ "АВТОЦЕНТР НА МОЛОДІЖНІЙ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 33351639, місцезнаходження ВП: 91047, Луганська обл., місто Луганськ, Ленінський район, ВУЛИЦЯ МОЛОДІЖНА, будинок 20;

ФІЛІЯ "СЄВЄРОДОНЕЦЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 33472446, місцезнаходження ВП: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, МАЯКОВСЬКОГО, будинок 2 А;

ФІЛІЯ "СВЕРДЛОВСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 33701627, місцезнаходження ВП: 94800, Луганська обл., місто Довжанськ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 38;

ФІЛІЯ "КРАСНОЛУЧСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 33701632, місцезнаходження ВП: 94518, Луганська обл., місто Хрустальний, ЛУГАНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 14;

ФІЛІЯ "АНТРАЦИТ-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 34386175, місцезнаходження ВП: 94601, Луганська обл., місто Антрацит, ВУЛИЦЯ РОСТОВСЬКА, будинок 62 А;

ФІЛІЯ "РОВЕНЬКИ-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 34386180, місцезнаходження ВП: 94700, Луганська обл., місто Ровеньки, ВУЛИЦЯ ВИГОННА, будинок 1;

ФІЛІЯ "ЛИСИЧАНСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 34386772, місцезнаходження ВП: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНА, будинок 245;

ФІЛІЯ "АЛЧЕВСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 34386793, місцезнаходження ВП: 94200, Луганська обл., місто Алчевськ, ВУЛИЦЯ ЛІХАЧОВА, будинок 4;

ФІЛІЯ "СТАРОБІЛЬСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО", код ЄДРПОУ ВП: 34386809, місцезнаходження ВП: 92700, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 1 (а.с.9-11, 14, 15, 172-174).

На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на обліку, як платник податків та зборів у Інспекції, зокрема, є платником податку на додану вартість, що не заперечують сторони по справі.

Відповідач, Інспекція, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому ПК України повноваження.

Позивачем 19.06.2014 подано декларацію з податку на додану вартість № 9035121899 з зазначенням суми ПДВ 246040,00 грн. (а.с.49,50,54).

08.10.2014 ПАТ "Луганськ-Авто" видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікат № 828 про форс-мажорні обставини починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення, який встановити неможливо (а.с.21).

09.10.2014 ПАТ "Луганськ-Авто" видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікат № 863 про форс-мажорні обставини починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення який встановити неможливо (а.с.20).

Підприємство позивача листом від 10.11.2015 вих. N 142 звернулось до Інспекції з заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 294426,00 грн. згідно декларації № 9035121899 від 19.06.2014 (а.с.16-18).

18.11.2015 Інспекція листом від 18.11.2015 № 4237/12-14-25-20 відмовило у списанні боргу, у зв'язку з тим, що надані позивачем сертифікати не мають посилань на норми податкового законодавства щодо визначення податкового боргу безнадійним (а.с.19).

Повторно позивач звертався з аналогічною заявою за № 10 від 11.03.2016 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області щодо незаконності відмови відповідача у списанні безнадійного податкового боргу (а.с.152,153).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спірним питанням зазначеного позову є відмова контролюючого органу у списанні податкового боргу, що виник у позивача внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нарахування податку на додану вартість та його сплата визначені Розділом V ПК України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суд, яка на день розгляду даної справи набрала законної сили, у справі № 812/1598/15 уточнений адміністративний позов Інспекції до ПАТ "Луганськ-Авто" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 242254,27 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з ПАТ "Луганськ-Авто" (код 03112828) кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника з податку на додану вартість у розмірі 242254,27 грн. на користь Держави (а.с.104,105,130,131).

Позивачем не здійснювалась сплата податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 19.06.2014, та обліковується заборгованість у сумі 246040,00 грн. за вказаною декларацією.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Преамбулою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 Закону № 1669-VII (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 5 статті 11 Закону 1669-VII (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні "Офіційний вісник Президента України" від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон № 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Відповідно до вказаного Додатку в розділі "Луганська область" Міста обласного значення: під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада):

м. Олександрівськ, с-ще Дзержинське, с-ще Тепличне (Олександрівська міська рада);

смт Ювілейне (Ювілейна селищна рада);

м. Щастя (Щастинська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада):

смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада);

смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада);

с. Воєводівка, с-ще Лісна Дача, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Відповідно до Додатку в розділі "Луганська область" 1. Міста обласного значення: під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада):

м. Олександрівськ, с-ще Дзержинське, с-ще Тепличне (Олександрівська міська рада);

смт Ювілейне (Ювілейна селищна рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада):

смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада);

смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада);

с. Воєводівка, с-ще Лісна Дача, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада);

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Вказаний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1669-VII від 02.09.2014. Зі змісту вказаного Указу вбачається, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Проведення антитерористичної операції триває, оскільки Указу Президента України про завершення антитерористичної операції не видавалось.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно ст.11 Закону № 1669-VII, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Із наведених приписів вбачається, що у платника податку податковий борг виникає у загальному порядку, але у подальшому підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, ст. 101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).

У відповідності до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно зі ст. 101 ПК України та Порядку №577, документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 Кодексу.

Відповідно до п. 101.1 та пп. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, в тому числі податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно п. 101.5 ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У розділі ІІІ вказаного Порядку №577 зазначено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вважається день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили. Документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин є Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України.

Згідно п. 4.1 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що ПК України та Порядком №577 чітко визначено, що до заяви про списання безнадійного податкового боргу повинно бути додано відповідні підтверджуючі документи, зокрема, сертифікат про настання обставин непереборної сили, а не про списання безнадійного боргу, як стверджує апелянт.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звертався до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та отримано відповідні Сертифікати Торгово-промислової палати України від 08.10.2014 № 828, від 09.10.2014 № 863 про форс-мажорні обставини починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення який встановити неможливо (а.с.20,21).

Також, апеляційним судом встановлено, що позивач звертався до контролюючого органу з відповідною заявою про списання виниклого безнадійного податкового боргу, проте отримав відповідь про відсутність можливості розгляду даного питання в межах діючого законодавства (а.с.16-19).

Доводи відповідача у листі-відповіді стосовного того, що Сертифікати Торгово-промислової палати України від 08.10.2014 № 828, від 09.10.2014 № 863 не мають посилань на норми податкового законодавства щодо визначення податкового боргу безнадійним, є безпідставними, оскільки головною метою Сертифікату є засвідчення Торгово-промисловою палатою України настання обставин непереборної сили для заявника.

Окрім того, матеріалами справи також підтверджено настання для позивача форс-мажорних обставин з червня 2014 року (а.с.22-48,55-59).

Доводи апелянта щодо наявності судової справи, в якій цей податковий борг стягнуто з позивача за зверненням Інспекції, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

За відсутності визнання податкового боргу безнадійним, у суду були відсутні підстави для відмови у стягненні такого узгодженого податкового боргу.

Стягнення цього податкового боргу судовим рішенням в іншій справі не є правовою підставою для відмови у визнанні цього боргу безнадійним, а п. 101.4 ПК України визначено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позивач має всі підстави на визнання податкового боргу з податку на додану вартість таким, що підлягає списанню як безнадійного, що виник внаслідок обставин непереборної сили.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у списанні податкового боргу ПАТ "Луганськ-Авто", згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014 в розмірі 246040 грн. та зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу ПАТ "Луганськ-Авто" згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014 в розмірі 246040 грн., - підлягають задоволенню.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року у справі № 805/1695/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськ-авто" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов