Постанова № 62560498, 02.11.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1826/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, представників відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся позивач до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В обгрунтування позивних вимог зазначає, що відповідачем протиправно винесено податкові повідомлення - рішення, з якими позивач не погоджується і просить їх скасувати, а саме: податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23 серпня 2016 року за № НОМЕР_1 Форма Р, яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 28 300,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23 серпня 2016 року за № НОМЕР_2 Форма Н, яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 8015,20 грн. застосовано штраф у розмірі 801,52 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_3 Форма Р, яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 11 963,75 грн. з яких: за податковими зобовязаннями - 9 571,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 392,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_4 Форма Р, яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 64 607,21 грн., з яких: за податковими зобовязаннями - 50 869,77 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 737,44 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_5 Форма Р, яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 852,55 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями 274,04 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 578,5 3 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_6 Форма Д, яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 421055,26 грн., з яких: за податковими зобовязаннями - 226 259,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 162 290,67 грн., та за пенею - 32 505,32 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_7 Форма Д, яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" визначено суму грошового зобовязання з військового збору, пені у розмірі 1020,54 грн., з яких: за податковими зобовязаннями - 64,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 900,43 грн., та за пенею - 55,5 грн.;

- рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_8 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) у розмірі 52 114,81 грн.;

- рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_9 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не перерахованого єдиного внеску у розмірі 2854,79 грн.

Представники позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали надавши суду заперечення в якому просили в їх задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки №964/22102201/057488938 від 31.05.2016 року.

На підставі висновків акту перевірки Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення - рішення від 09.06.2016 року №0000322201, №0000332201, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9.

Позивач оскаржив рішення відповідача в адміністративному порядку.

ГУ ДФС в Хмельницькій області у відповідності до ст.77 Податкового кодексу України доручило Красилівській ОДПІ провести перевірку Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідачем проведено повторну невиїзну позапланову документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" з питань викладених у скарзі №6-Б від 16.06.2016 року. За результатами перевірки складено акт від 12.08.2016 року №1230/1401/05748938.

Як зазначає відповідач у рішенні про розгляд первинної скарги, що керуючись ст.56 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС у Хмельницькій області залишає без змін податкові повідомлення - рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 року №0000332201, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9 та частково скасовує податкове повідомлення - рішення від 09.06.2016 року №0000322201, грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 753311грн., а скаргу в цій частині задовольняє.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 09.06.2016 року №0000322201 за платежем - податок на прибуток було скасовано, а винесено нове податкове повідомлення - рішення за вказаним платежем від 23 серпня 2016 року № НОМЕР_1.

Відповідачем під час повторної невиїзної позапланової документальної перевірки Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" було додатково виявлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та винесено податкове повідомлення - рішення від 23.08.2016 року №0001031400.

Як зазначає позивач з чим погодився суд, що перевірка термінів реєстрації податкових накладних не проводилась під час першої позапланової перевірки, ОСОБА_3 від 31.05.2016 року. Вказані питання не були предметом оскарження.

Згідно п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Оскільки, під час розгляду скарги контролюючим органом не виконано вимоги п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, провівши перевірку за межами питань, що стали предметом оскарження, тому податкове повідомлення - рішення від 23.08.2016 року №0001031400 підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23 серпня 2016 року за № НОМЕР_1 Форма Р, яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 28 300,00 грн.

Відповідач зазначає, що позивачем порушено пп.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України. Занижено фінансовий результат до оподаткування за рахунок завищення витрат без підтверджуючих документів та занижено доходи за рахунок не включення до доходу кредиторської заборгованості перед іншою юридичною та фізичною особою в сумі 148556грн., яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 28300грн.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступні обставини.

23 березня 2016 року за результатами загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" (код ЄДРПОУ 05748938, вул. І.Франка, 43/1, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл. 31104) прийнято рішення про його припинення, шляхом ліквідації відповідно до норм чинного законодавства, що оформлено Протоколом № 1/16.

Ліквідатором призначений ОСОБА_4.

11 квітня 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань внесено рішення про припинення Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" з 11 квітня 2016 року в результаті ліквідації, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприемців та громадських формувань.

Як вбачається із змісту означеного Витягу, останній містить відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог: 12.06.2016

За правилами ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після сплину строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, (ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України).

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України).

Так, ст. 256 Цивільного кодексу України, встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Вказуючи на порушення позивачем пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України через не віднесенням до складу інших доходів кредиторської заборгованості платника податку перед Іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності в загальній сумі 148556 грн. відповідачу необхідно було встановити початок перебігу позовної давності згідно ст. 261 Цивільного кодексу України для вимог ТОВ Міжнародний виставковий центр в сумі 11 649,37 гри., ПП ОСОБА_8 в сумі 30000,00 гри., ДПІГ Автоінвестстрой-Хмельницький в сумі 35784,01 грн., ФОП ОСОБА_9 в сумі 27384,17 грн., ТОВ ІнвестТехноПром в сумі 43738,14 гри., її зупинення чи переривання, що допустимо з огляду на приписи ст.ст. 263,264 Цивільного кодексу України.

Приймаючи рішення відповідач також не встановив причини пропуску позовної давності по кожному із вищевказаних кредиторів та не звернув увагу на застереження щодо наслідків спливу позовної давності, які викладені в ч. 2 і ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, зокрема на те, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності і якщо суд визнає поважними причини пропущений позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, кредитори Позивача із загальною сумою власних кредиторських вимог у розмірі 148 556 гри. не позбавлені гарантованого Конституцією України в ст. 55 права на судовий захист власних інтересів шляхом предявлення позову про стягнення сум заборгованості з Позивача.

З врахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що фактично строк предявлення вимог за ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України для вказаних кредиторів не закінчився і триває до 12 жовтня 2016 року.

В потворному ОСОБА_3 перевірки вказано на заниження фінансового результату до оподаткування здійсненого Позивачем за рахунок завищення витрат без підтверджуючих документів всього на суму 8667,00 грн. за 2015 рік при здійснень господарських операцій за участі ТОВ "Компані плазма"; за участі ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування"

Такий висновок зроблений з огляду на відсутність у Позивача в частині взаємовідносин з ТОВ "Компані плазма" специфікації до договору і документів на транспортування проданого редуктора, а також на факт отримання відповідачем у Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкової інформації, щодо ТОВ "Компані плазма" відсутнє за місцем знаходження, а також на відкрите 20 червня 2014 року кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 КК України щодо службових осіб внаслідок заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків шляхом завищення валових витрат підприємства, а також не підтвердження первинними бухгалтерськими документами господарських операцій за взаємовідносинами Позивача та ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування".

До матеріалів справи позивачем надано договір поставки №7/16 від12.01.2015 року між позивачем як Покупцем з однієї сторони та ТОВ "Компані плазма" як Постачальником з другої сторони, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобовязується поставити Товар, а Покупець прийняти та сплатити вартість Товару, по найменуванню, кількості, якості, вартості відповідно до специфікацій до цього Договору.

Крім того, положеннями п. 2.2. Договору поставки № 7/16 визначено, що на кожну партію товару Сторони передають наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладу, паспорт якості товару, а за правилами п. 2.6. означеного договору, право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в моменту підписання повноважними представниками Сторін відповідних видаткових накладних.

Так, згідно видаткової накладної від 27 квітня 2015 року за № 637 (додається) позивач отримав від ТОВ "Компані плазма" Редуктор 4160-31.5-56 у к-сті - 1 шт. на загальну суму 8600,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 433.33 грн.

Крім того, як вбачається із змісту потворного ОСОБА_3, до перевірки в цій частині господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ "Компані плазма" Позивач, крім видаткової накладної від 27 квітня 2015 року за № 637, надав податковому органу також і податкову накладну ТОВ "Компані плазма" від 27 квітня 2015 року за № 160 зі зазначеною сумою ПДВ у розмірі 1 433.33 грн., а також паспорт на мотор-редуктори черв'ячні типа Ч, виданий ТОВ "Компані плазма".

Також, за жовтень 2015 року, як встановлено в повторному ОСОБА_3 (ст. 15 ОСОБА_3), позивач мав взаємовідносини з ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування".

Зокрема, згідно видаткової накладної від 08 жовтня 2015 року за № РН - 0000057 позивач поставив (надав) на користь ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" послуги з ремонту БУСП-01 в к-сті - 1 шт. всього на загальну суму 1 800.00 грн. в т.ч. ПДВ - 300 грн.

В підтвердження чого, як вбачається із змісту повторного ОСОБА_3, до перевірки в цій частині господарської діяльності по взаємовідносинах з ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" позивач надав податковому органу видаткову накладну від 08 жовтня 2015 року за № РН - 0000057, також і податкову накладну ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" від 06 жовтня 2015 року за № 4 із зазначеною сумою ПДВ у розмірі 300,00 грн.

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року за № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (надалі - Положення).

Згідно п. 2.1. Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2. Положення).

Відповідно до п. 2.3. Положення, Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, факти здійснення господарських операцій (в тому рахунку з постачання товарів) фіксуються у первинних документах, котрі є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Пункт 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України передбачає, що платники податків зобов'язані, для цілей оподаткування, вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або задаткових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відтак, очевидним є рух активів позивача під час здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами протягом перевіряємого періоду.

Реальність господарських взаємовідносин підтверджуються первинними документами, оформленими належним чином.

В той же час, наявність відкритого 20 червня 2014 року кримінального провадження № 32014220000000134 за ч. 3 ст. 212 КК України щодо службових осіб внаслідок заниження обєкту оподаткування та ухилення від сплати податків шляхом завищення валових витрат підприємства не може братися до уваги з огляду на те, що період здійснення господарських операцій з позивачем припадає на січень-квітень 2015 року, тобто не є складовою обєктивної сторони злочину, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014220000000134.

З наведеного можна дійти висновку про невідповідність встановлених відповідачем фактів дійсним обставинам господарських операцій за участі позивача та ТОВ Компані Плазма, а також позивача та ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування", оскільки наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з матеріалів справи вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2015 у справі № К/800/56974/13.

Тому є всі підстави для скасування податкового повідомлення - рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23 серпня 2016 року № НОМЕР_1.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_4 Форма «Р», яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 64 607,21 грн., з яких: за податковими зобовязаннями - 50 869,77 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями -13737,44грн.

За змістом п. 3.6.2. повторного ОСОБА_3 (ст. 55) в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Розділу XII Податкового кодексу України у звязку із не поданням до контролюючого органу податкової декларації на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що тягне за собою накладання штрафу в розмірі 170 грн., відповідно до п. 120.1 ст.120 Розділу II Податкового кодексу України.

Крім цього, відповідачем встановлено заниження позивачем сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 50 869,77 грн.

Як вбачається із повторного ОСОБА_3 на ст. 55, відповідач керувався довідкою КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» за № 19 від 18 лютого 2014 року для встановлення частки майна Адміністративно-побутовий комплекс загальною площею 4 176,5 кв.м. з якої проводив донарахування.

В той же час, також вбачається із повторного ОСОБА_3, що відповідач керувався даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за 31 травня 2016 року згідно яких позивачу належить Цілісний майновий комплекс загальною площею 21 989,2 кв.м., куди і входить Адміністративно-побутовий комплекс площею 4 176,5 кв.м.

Цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємств. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці та інші), що виділяються в самостійні об'єкти приватизації або оренди з подальшим складанням розподільного балансу.

Враховуючи те, що Адміністративно-побутовий комплекс є частиною Цілісного майнового комплексу, такою ж рівноцінною як і інші обєкти нерухомого майна, в т.ч. і ті, що вказані в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 24 березня 2008 року та в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 14 серпня 2007 року (додаються до матеріалів справи), суд приходить до висновку, що вказане податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_4 Форма «Р» слід скасувати, як таке, що винесене не обгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_5 Форма «Р», яким Публічному акціонерному товариству "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 852,55 грн., з яких: за податковими зобовязаннями - 274,04 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 578,51 грн.

В цій частині ОСОБА_3 відповідач, вказує на порушення позивачем пп.169.4.1 п.169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Відповідачем не враховано кількості дітей, які перебувають на утриманні ОСОБА_10 (абз. 2 пп. 169,4.1 Податкового кодексу України).

При нарахуванні податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_10 в жовтні 2015 року та в грудні 2015 року позивачем враховано соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної п.п. 160.1.1 Податкового кодексу України з огляду на відповідні обставини, наведені в рішенні Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2014 року у справі № 2/683/98/2014; рішенні Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 27 березня 2014 року за № 123; рішенні Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 27 березня 2014 року за № 124, які додані до матеріалів справи: призначено ОСОБА_10 піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_11

В силу 169.1 .1 Податкового кодексу України, утримана сума ПДФО у жовтні 2015 року становить 115,61 грн. та розраховується наступним чином І 747,12 гри. - 69,20 грн. - 913,50 грн. / 100 % х 15 %.

Аналогічно - утримана сума ПДФО у грудні 2015 року становить 120,18 грн. та розраховується наступним чином 1 778,72 грн. - 64,03 грн. - 913,50 грн. / 100 % х 15 %.

При цьому, при підрахунку утриманих сум ПДФО у жовтні та грудні 2015 року позивачем враховано граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги не у розмірі 1 710,00 грн. як це зазначено ОДПІ, а у розмірі 1 747,12 грн. за жовтень 2015 року та у розмірі 1 778,72 грн. за грудень 2015 року, оскільки такий розмір доходу у відповідний місяць є значно меншим ніж той граничний, що розраховується згідно абз. 2 пп. 169.4.1 Податкового кодексу України.

Отже, судом враховано доводи позивача, тому наявні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_5 Форма «Р».

Стосовно податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_6 Форма «Д», яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 421055,26грн., з яких: за податковим зобов'язанням -226259,27грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 162290,67грн., за пенею - 32505,32грн.

Відповідачем встановлено порушення вимог пп.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 ст.168 та абз."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Згідно пп.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 ст.168 Податкового кодексу України, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно пп.168.2.2. ст.168 Податкового кодексу України, особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Відповідно до абз."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Надаючи правову оцінку у відповідності до зазначених норм Податкового законодавства, суд прийшов до висновку, що вказане податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки податковий орган під час перевірки не встановив, а також не довів в судовому засіданні, що нараховані суми податку з фізичних осіб не стосуються фізичних осіб підприємців, а також при нарахуванні штрафних (фінансових ) санкцій застосував повторність вчинення порушення позивачем не обгрунтувши їх застосування.

Окрім того, відповідачем встановлено, що станом на 01.06.2014 року залишок не перерахованого податку на доходи фізичних осіб становить 405522,39грн., в тому числі 140669,41грн. - сума заборгованості по розстроченому податку на доходи фізичних осіб згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2011року по справі №2/5025/586/11, яка рахується на картці особового рахунку позивача.

Сума заборгованості по розстроченому податку на доходи фізичних осіб згідно мирової угоди в сумі 140669,41грн. не врахована при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення, що є безумовною підставою для його скасування.

Відповідно до п.127.1. ст.127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Судом також враховано, що Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року по справі №822/3870/14, яке залишене в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2015 року № 822/3870/14, скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23.07.2014 року №0020801702 податку на доходи фізичних осіб.

Як зазначено в рішенні суду, що згідно розрахунку штрафних санкцій відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України відповідачем встановлено неперерахування ПДФО до бюджету з дотриманням граничного терміну за звітний період серпень 2011 року - травень 2014 року та визначено суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 157238,89 грн.

Оскільки штрафна санкція застосована відповідачем за несплату податку за травень 2014 року була предметом розгляду у попередній адміністративній справі, то на думку суду, штрафну санкцію за червень місяць 2014 року необхідно виключити із загального підрахунку.

З врахуванням вище наведеного, суд вважає податкове повідомлення-рішення №0003491702 неправомірним і таким, що підлягає скасуванню повністю.

Щодо рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за №0003521702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не перерахованого єдиного внеску у розмірі 2 854,79 грн., а також рішення від 09 червня 2016 року за №0003531702, про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) у розмірі 52114,81грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Згідно ст.ст.7, 9 Закону, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно п.3 ч.11 ст.25 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція).

Згідно розділу VII даної Інструкції для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у таких порядку та розмірах:

для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

Приймаючи рішення про скасування рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за №0003521702, судом взято до уваги, що відповідачем в повторному акті перевірки на ст.43 зазначено: перевіркою ведення обліку сум, на які нараховується єдиний внесок, встановлено, що ведення обліку сум здійснювалось без порушень чинного законодавства.

Згідно ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Як вказує позивач в своїх запереченнях, з чим погодився суд, а також підтверджується розрахунками наведеними в акті перевірки, що сума штрафної санкції нарахована позивачу також за грудень 2015 року, за несвоєчасне нарахування єдиного внеску, термін сплати якого припадає на січень 2016 року, що є за межами перевірки і на думку суду не може бути включено у розрахунок штрафної санкції.

В даному випадку частини оскаржуваних рішень, які суд вважає неправомірним, виокремити неможливо, а тому рішення №0003521702 від 09.06.2016 року та рішення від 09 червня 2016 року за №0003531702 підлягають скасуванню повністю.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_7 Форма «Д», яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з військового збору, пені у розмірі 1 020,54 грн., з яких: за податковими зобовязаннями - 64,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 900,43 грн., та за пенею - 55,5 грн.

Визначаючи позивачу суму грошового зобовязання з військового збору, пені у розмірі 1 020,54 грн., з яких: за податковими зобовязаннями - 64,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 900,43 грн., а за пенею - 55,5 грн., відповідач виходив з того, що за результатами перевірки повноти сплати військового збору утриманого при виплаті доходів станом на 01 січня 2016 року за позивачем рахується залишок не перерахованого військового збору у розмірі 64,61 грн. = 1944,92 грн. - 1880,31 грн., де 1944,92 грн. - не перерахований військовий збір станом на 01 січня 2016 року і 1880,31 грн. - військовий збір нарахований на отримані доходи за грудень 2015р., термін сплати якого виникає в січні 2016 року).

Як вбачається із матеріалів проведеної перевірки, виїзна позапланова документальна перевірка позивача проводилась за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

А для розрахунку ще не перерахованого військового збору у розмірі 64,61 грн., відповідачем використано військовий збір нарахований на доходи за грудень 2015 року у розмірі 1880,31 грн., який (як це сам вказав відповідач в повторному ОСОБА_3) слід перерахувати в січні 2016 року.

Таким чином, донараховуючи грошові зобовязання з військового збору у розмірі 64,61 грн. та приймаючи відповідне рішення про застосування санкцій і пені, відповідач здійснив розрахунок таких грошових зобовязань, використавши дані періоду господарської діяльності позивача, що предметом перевірки не охоплений.

На думку позивача з чим погодився суд, що відповідач як субєкт владних повноважень діяв неправомірно, вийшовши за межі перевіряємого періоду, оскільки діяльність позивача як платника податку в січні 2016 року не була предметом дослідження та перевірки.

З цих підстав, на думку суду, податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_7 Форма «Д» слід скасувати.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_3 Форма «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 11 963,75 грн. з яких: за податковими зобовязаннями - 9 571,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями -2 392,75 грн.

Перевіркою позивача встановлено, що останнім занижено суму податкового зобовязання з ПДВ на суму 3479,00 грн., в тому числі за травень 2013 року на суму 1300 грн., жовтень 2013 року на суму 98 грн., березень 2014 року на суму 140 грн., квітень 2014 року на суму 1801 грн., травень 2015 року на суму 140 грн.

Суд погоджується з відповідачем, що також доведено в судовому засіданні під час співставлення податкових декларацій наданих позивачем та оборотної відомості встановлено, що деякі податкові декларації виявлені під час перевірки не включені до податкового зобов'язання, а деякі податкові декларації включені позивачем до податкового кредиту не були надані для перевірки. (Податкові декларації та оборотні відомості подані до матеріалів справи).

Як зазначає відповідач в акті перевірки ст.24, що в порушення п.І98.І, п. 198,2, п.198.3, 198,6 п.198 Податкового кодексу України, підприємством завищено суму податкового кредиту за період з 01.01.2013р, по 31.12.2015 року в сумі 6092 гра. за рахунок безпідставного віднесення до складу податковою кредиту сум ПДВ реальний характер яких не підтверджено належним чином оформленими первинними документами та даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В ході проведення перевірки встановлено, позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ, які не підтверджено податковими накладними (податкові накладні відсутні та встановлено розбіжності по А1С "Системі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту" всього в сумі 2026 грн. в тому числі:

за січень 2014 року в сумі 83 грн. податкова накладна №33847/139 від 31.01.2014р. ПП "Агротехпостач плюс"; за травень 2014 року в сумі 110 грн. податкова накладна №49 від 06.05.2014р. ТОВ "ПАСС"; за червень 2014 року в сумі 1833 грн. ПАТ "Хмельницькобленерго"; податкова накладна №65/017 від 17.06.2014р. сума ПДВ 833,33 грн. податкова накладна№678/017 від 24.06.20І4р. сума ПДВ 416,67 грн., податкова накладна №678/017 від 27.06.2014р. сума ПДВ 416,67 грн., податкова накладна 837/017 від 27.06.2014р. сума ПДВ 166,67 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, що відповідачем надано платнику запит про надання інформації та копій документів №1473/22-10-22-01- 107 від 24.05.2016р., а саме про надання копій відсутніх податкових накладних, на який відповідь не отримано.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, враховуючи доводи відповідача, що також підтверджено в судовому засіданні та не спростовано позивачем, податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року за № НОМЕР_3 Форма «Р» винесено правомірно і не підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача в частині є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.94 КАС України у зв`язку із задоволенням позову частково, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору присуджуються йому відповідно до задоволених вимог в сумі 1430.00грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23 серпня 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та від 09 червня 2016 року № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, в решті позову відмовити.

Присудити судові витрати (судовий збір) в сумі 1430.00грн. (одна тисяча чотириста тридцять грн.) на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2016 року о 16 год. 00 хв

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1