Постанова № 62560496, 08.11.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1326/16

08 листопада 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області до приватного підприємства "Виктория-В" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Виктория-В" (далі - ПП "Виктория-В", відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, в рахунок погашення податкового боргу в сумі 81 770,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання, перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ як платник податків, а відтак зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. За відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість на суму 81 770,00 грн. Податковий борг виник по узгоджених податкових зобов'язаннях, самостійно визначених платником податків у податковій декларації.

Позивачем вживалися заходи для стягнення податкового боргу, проте заборгованість відповідачем не сплачена, а відтак, позивач відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95, Податкового кодексу України просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ПП "Виктория-В", в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 81 770,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 08.11.2016 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та зазначає, що сума податкового боргу не сплачена (а. с. 23).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте таке поштове відправлення повернулося до суду із відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 22), а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що сторона повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідач причини не прибуття представника до суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та неявку без поважної причини представника відповідача, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ПП "Виктория-В" 23.10.2015 року зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.10.2016 року (а. с. 16-18). Згідно відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.09.2016 року відповідач з 23.10.2015 року перебуває на обліку як платник податків у Кіровоградській ОДПІ (а. с. 12)

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи станом на 18.10.2016 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 81 770,00 грн. Такий податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації. Так, у податковій декларації з податку на додану вартість № 9080282077 від 18.05.2016 року відповідача задекларував податкові зобов'язання за квітень 2016 року на суму 52 510,00 грн.; в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок № 9113746528 від 07.07.2016 року - податкові зобов'язання (за квітень 2016 року) в розмірі 3 500,00 грн. та штрафну санкцію на суму 105,00 грн.; у податковій декларації з податку на додану вартість № 9148376200 від 17.08.2016 року - податкові зобов'язання за липень 2016 року у розмірі 25 655,00 грн. (а. с. 6-9).

Узгоджені суми податкових зобов'язань ПП "Виктория-В" своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. Заявлена до стягнення сума заборгованості відображена в інтегрованій картці платника податків по податку на додану вартість (а. с. 10).

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була виставлена податкова вимога від 04.07.2016 року № 4301-17 (а. с. 11), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків.

Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях, а тому такі суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у строки, встановлені пунктом 57.1 статті 57 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості. Позивач обґрунтовано, в межах своїх повноважень звернувся до суду з даними позовними вимогами та надав належні та допустимі докази щодо наявності податкового боргу у платника податків ПП "Виктория-В".

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ПП "Виктория-В" у банках, обслуговуючих платника податків, коштів у розмірі податкового боргу в сумі 81 770,00 грн.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного підприємства "Виктория-В" (46016, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Курбаса, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 40082204) у банках, обслуговуючих платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 81 770 (вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок № 31114029700002, отримувач УДКСУ у м. Кіровограді, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО банку 38037409, код платежу 3014010100.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.