Ухвала суду № 62560198, 02.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зупинення провадження по справі

02 листопада 2016 року Справа № 805/2611/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі Шташаліс О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Сарай» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів, -

за участю:

представника позивача - Вакарчук К.А. - за довіреністю,

представника відповідача - Мороз О.В. - за довіреністю

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Сарай», в якому просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році, у сумі 258993, 84 грн. та пеню у сумі 17507,98 грн. на р/р № 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Представник позивача у судовому засіданні надав письмове клопотання про призначення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван - Сарай».

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що Фондом від відповідача у якості звітів за 2015 рік були отримані два річні звіти за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів, дані зазначені у цих звітах суттєво відрізняються. Позивач зазначає, що враховуючи розбіжності у інформації, наданій відповідачем, з метою аналізу та перевірки правильності розрахунків у звітах, зазначає про необхідність проведення ознайомлення з первинною обліковою Документацією відповідача, що стосується звітності за формою № 10-ПІ, та перевірки даних, зазначених відповідачем у звіті за формою № 10-ПІ. Крім того, зазначив, що відповідно до Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин у сфері здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо працевлаштування інвалідів між Державною службою України з питань праці та Фондом соціального захисту інвалідів Фонд не уповноважений проводити перевірки чи перевіряти документи, що були досліджені при перевірці фахівцями Держпраці, а лише отримує інформацію від Держпраці щодо наявності або відсутності порушень закону з боку роботодавця. Тобто, перевірка працівниками відділення Фонду документів роботодавців та подальші висновки щодо наявності або відсутності порушень закону стосовно виконання роботодавцем нормативу з працевлаштування інвалідів, як і відповідні розрахунки адміністративно - господарських санкцій на підставі перевірених працівниками відділень Фонду документів роботодавців, ані чинним законодавством, ані умовами Угоди не передбачається. В зв'язку з чим, позивач просив суд призначити перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван - Сарай» Територіальною державною інспекцією України з питань праці у Донецькій області та зупинити провадження до закінчення перевірки.

Представник відповідача надав письмові заперечення на клопотання представника позивача щодо проведення перевірки. В обґрунтування зазначеного заперечення зазначив, що позивач у своєму клопотанні посилається на недостатність спеціальних знань для перевірки наданих відповідачем доказів, але не враховує положень статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено можливість для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, призначення судової експертизи. Також, зазначив, що проведення перевірки підприємства іншим державним контролюючим органом не може бути доказом у адміністративній справі. До того ж, в разі проведення перевірки іншим державним органом відповідач має право не погоджуватись з її результатами та оскаржити до суду, відтак розгляд цієї справи буде зупинений на невизначений термін. Крім того, зазначив, що Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким керується Державна служба Держпраці при проведенні перевірки, не містить підстав для проведення перевірок підприємств на підставі ухвали суду. Так, стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає вичерпний перелік підстав для проведення перевірки підприємства, серед яких не має рішення (ухвали суду).

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання позивача щодо призначення перевірки.

Суд проаналізувавши доводи сторін, вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 8 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі за текстом - Закон №875) визначено, що державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно до п. 1 Положення про фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Положення про фонд соціального захисту інвалідів» від 14.04.2011 р. № 129 (далі по тексту - Положення) визначено, що фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Пунктом 6 вищезазначеного Положення передбачено, що Фонд, зокрема, має право: 1) здійснювати перевірку цільового та ефективного використання коштів розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, а також коштів, наданих підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, у вигляді фінансової допомоги, цільової позики та дотації в межах своєї компетенції, відповідно до законодавства, в тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами»; 2) залучати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності для виконання завдань Фонду у сфері соціального захисту інвалідів; 3) одержувати в установленому законодавством порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали; 4) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції.

Частинами 7, 8 статті 19 Закону №875 передбачено: порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України (70-2007-п).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку визначено, що предметом проведення перевірки є: реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду; подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Пунктами 3-5 Порядку визначено, що відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки. Планові та позапланові перевірки проводяться в робочий час роботодавця, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Планові виїзні перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік відповідно до квартальних планів робіт, що затверджуються наказом керівника відділення Фонду до 25 числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитиметься перевірка, з урахуванням критеріїв розподілу роботодавців за ступенем ризику їх діяльності. Невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів. Відділення Фонду письмово повідомляє не пізніше ніж за десять днів до початку проведення планової перевірки роботодавця про проведення перевірки із зазначенням дати її початку і закінчення. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів відділення Фонду або вручається особисто роботодавцю під розписку. Роботодавець має право не допускати уповноважену посадову особу відділення Фонду до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про проведення планової перевірки. Роботодавець повинен ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки з наданням йому копії відповідного документа. Позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх у неповному обсязі.

Тобто, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про достатність повноважень у Фонду щодо проведення відповідної перевірки як самостійно, так й із залученням представників територіальної державної інспекції України з питань праці у Донецькій області, зокрема, на підставі Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин у сфері здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо працевлаштування інвалідів між Державною службою України з питань праці та Фондом соціального захисту інвалідів щодо зобов'язань територіальних органів, на яку йде посилання позивача у клопотанні.

Крім того, суд зазначає, що на Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, як суб'єкта владних повноважень, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, покладено обов'язок доказування правомірності прийняття свого рішення.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає недоцільним та необґрунтованим клопотання представника позивача на проведення перевірки, оскільки зазначені питання знаходяться в межах повноважень самого позивача, а тим паче в його інтересах.

Під час розгляду справи було з'ясовано, що для повного та всебічного дослідження обставин справи необхідно витребувати додаткові докази по справі у обґрунтування викладених у позові та запереченнях на нього обставин.

Статтею 11 КАС України передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких на думку суду, не вистачає.

Згідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2. ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно ч. 3 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Керуючись ч. 5 цієї ж статті суд може збирати докази з власної ініціативи.

Оскільки наявні в матеріалах справи докази є недостатніми для повного та всебічного дослідження істотних обставин справи в їх сукупності та прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача штатний розпис на кінець звітного періоду.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу учасників процесу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 3 КАС України визначено, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Статтею 122 КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 7 КАС України принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень.

Статтею 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. При цьому, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналіз наведених норм доводить, що адміністративні суди повинні забезпечити розгляд адміністративної справи протягом розумного строку, а сторони у справі та інші особи, в свою чергу, зобов'язані виконувати рішення суду, які набрали законної сили.

Враховуючи те, що представником позивача було подано клопотання про зупинення провадження по справі, а також на підставі наведених нижче норм процесуального права, суд вважає за доцільне зупинити провадження по справі з метою отримання додаткових доказів, які необхідні для повного і всебічного дослідження обставин справи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Враховуючи викладене, суд задовольняє клопотання прокурора та представника позивача, та зупиняє провадження по справі.

Повний текст складено та підписано 07 листопада 2016 року.

Керуючись ст. ст. 7, 11, 14, 41, 72, ч. 2 ст. 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача - задовольнити частково.

У задоволенні клопотання позивача щодо призначення судом перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван - Сарай» Територіальною державною інспекцією України з питань праці у Донецькій області - відмовити.

Зобов'язати відповідача надати суду: штатний розпис на кінець звітного періоду.

Зупинити провадження в адміністративній справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів до 07 листопада 2016 року до 11 год. 00 хв.

Повний текст ухвали складається у відповідності до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.