Ухвала суду № 62560195, 07.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАННЯ ВІДСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ СУДОВИХ ВИТРАТ

07 листопада 2016 року

Справа № 808/3005/16

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, м.Київ,

до Кредитної спілки «МЕЛОН», м.Енергодар,

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – позивач або заявник) до Кредитної спілки «МЕЛОН» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 3400 грн.

Одночасно у позові позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

На обґрунтування клопотання посилається на ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України та на відсутність коштів передбачених на сплату судового збору.

На підставі викладеного, просить відстрочити сплату судового збору за подачу даного адміністративного позову.

Приймаючи рішення про звільнення від сплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Також стаття 88 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосована і до юридичних осіб (зокрема до громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.

У своєму клопотанні позивач лише посилається на відсутність коштів передбачених на сплату судового збору проте доказів вказаного не надає.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору з підстав, наведених заявником.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту набрання законної сили.

Суддя Н.В.Стрельнікова