Рішення № 62559932, 03.11.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 Справа № 917/2209/14

за позовом 1. ОСОБА_1, вул. Шверника, 4/1, м. Миколаїв, 54049

2. ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54049

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", с. Бовбасівка, Хорольський р-н, Полтавська обл., 37861

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, с. Бовбасівка, Хорольський р-н, Полтавська обл., 37861

Хорольська районна державна адміністрація, 37800, Полтавська область, м. Хорол, вул.1 Травня,4

ОСОБА_4, с. Бовбасівка, Хорольський р-н, Полтавська обл., 37861

про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08 червня 2009 року та оформленого цього ж дня протоколом 2,

та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3, с. Бовбасівка, Хорольський р-н, Полтавська обл., 37861

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", с. Бовбасівка, Хорольський р-н, Полтавська обл., 37861

про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08 червня 2009 року та оформленого цього ж дня протоколом 2,

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивачів: не зявилися;

від відповідача: ОСОБА_5

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хорольської районної державної адміністрації : не зявилися;

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 : ОСОБА_4, ОСОБА_6;

від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 : не зявилися

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 : не зявилися

03.11.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про дату складання повного рішення .

Судовий процес за ініціативою суду фіксується технічними засобами відповідно до положень ч. 3 ст. 44 ГПК України та відображається у протоколі судового засідання на підставі положень ст. 81-1 ГПК України.

Суть спору: провадження у даній справі порушено за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08 червня 2009 року та оформленого цього ж дня протоколом 2.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.01.2016 р. , залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 р., позов задоволено. Постановою Вищого господарського суду України від 04.05.2016 року вказані рішення та постанову скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

23.05.2016 р. ухвалою Господарського суду Полтавської області дана справа була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.06.2016 р. судом було прийнято до розгляду у межах даної справи позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", оформленого 08 червня 2009 року протоколом 2 (арк.справи 91-96, том 3).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.07.2016 р., в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України судом було припинено провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ "Агрофірма "Ольвія" про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" у зв'язку з відмовою позивача від позову та її прийняттям судом.

Отже, предметом спору у даній справі є:

- позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами ТОВ "Агрофірма Ольвія" 08 червня 2009 року та оформленого цього ж дня протоколом 2.

- позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до ТОВ "Агрофірма Ольвія" про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", оформленого 08 червня 2009 року протоколом 2.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.07.2016 р. зупинено провадження у даній справі на час проведення судової почеркознавчої експертизи до надання висновків за її результатами, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_7.

У зв'язку зі зверненням експерта з клопотанням про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової ухвалою від 03.08.2016 р. провадження у даній справі було поновлено, зобов'язано учасників процесу надати суду (для подальшого скерування експерту) додаткові матеріали, необхідні для проведення судової експертизи та зупинено провадження у даній справі на час проведення судової почеркознавчої експертизи до надання висновків за її результатами. Вказана експертна установа листом 758 від 27.09.2016 р. (вх. 12036 від 30.09.2016 р.) повідомила господарський суд Полтавської області про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи 758 у справі 917/2209/14.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.10.2016 р. провадження у справі 917/2209/16 поновлено.

У судове засідання 03.11.2016 р. позивач, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 та треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хорольська районна державна адміністрація та ОСОБА_3 - не з'явилися, відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із подальшими змінами та доповненнями) були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

ОСОБА_1 надав суду заяву від 18.06.2016 р. (вх. 8071 від 29.06.2016 р.) про підтримання як первісного позову, так і позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3. При цьому, останній повідомляє, що з огляду на відсутність у нього рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 р., оформленого протоколом 2 він не має можливості надати таке суду; повідомляє суд, що проти призначення додаткових експертиз заперечує та просить суд розглянути справу за його відсутності.

ОСОБА_2 надав суду клопотання від 02.11.2016 р. (вх. 13576 від 03.11.2016 р.) про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хорольська районна державна адміністрація у минуле судове засідання надала суду заяву 886/01-26 від 08.06.2016 р. (вх. 7468 від 13.06.2016 р.) про розгляд справи за її відсутності. При цьому, остання повідомила суд, що при розгляді справи та винесенні рішення у даній справі цілком покладається на розсуд суду. Листом від 13.11.2014р. 318 (вх.) третя особа повідомляла суд про відсутність оригіналу оспорюваного протоколу у матеріалах реєстраційної справи.

Третя особа яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 надіслала суду заяву від 21.06.2016 р. (вх. 7980 від 23.06.2016 р.) відповідно до якої зазначає, що позовні вимоги підтримує, а також остання повідомила, що не має можливості надати суду рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 р., оформленого протоколом 2 з мотивів викладених у позові. Крім того, остання повідомляє суд, що проти призначення додаткових експертиз заперечує та просить суд розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача позов визнає, а також надав суду супровідний лист б/н від 07.07.2016 р., в додатки до якого останній залучив докази на підтвердження його звернення до правоохоронних органів в звязку з викраденням рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 р., оформленого протоколом 2 (а.с. 175-177).

Представники третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 проти первісного позову заперечують за мотивами пояснень по суті спору б/н від 10.06.2016 р. (вх. 7392 від 10.06.2016 р.), а також заперечують проти позову третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 за мотивами відзиву б/н від 02.11.2016 р. (вх. 13523 від 03.11.2016 р.). Також третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заявляє про застосування до позовних вимог позовної давності. Суд вважає заяву такою, що не узгоджується з приписами чинного законодавства за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача та третіх осіб, дослідивши та оцінивши надані докази, суд

встановив :

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (виписка том справи 1, а.с. 69-71) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" створене 23.02.1999 р., про що до вказаного реєстру внесено запис 15801200000000134.

Станом на 08.06.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" діяло на підставі статуту, затвердженого рішенням зборів учасників товариства, державна реєстрація статуту проведена 21.04.2006 р. за 1580105000000134 (статут том справи 1, а.с. 57-61).

Згідно п. 1.1 та 2.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" його учасниками є ОСОБА_4 із вкладом до статутного фонду у розмірі 80 000,00 грн., що складає 40% статутного фонду підприємства, ОСОБА_3 із вкладом до статутного капіталу у розмірі 80 000,00 грн., що складає 40% статутного фонду підприємства, ОСОБА_1 із вкладом до статутного капіталу у розмірі 40 000,00 грн., що складає 10% статутного фонду підприємства, та ОСОБА_2 із вкладом до статутного капіталу у розмірі 40 000,00 грн., що складає 10% статутного фонду підприємства.

08.06.2009 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" із наступним порядком денним: про переведення з посади директора ОСОБА_4 на посаду генерального директора (том справи 1, а.с. 13). Згідно протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" від 08.06.2009 року 2 (том справи 1, а.с. 13) на загальних зборах учасників були присутні усі учасники товариства та було прийняте рішення про переведення з посади директора ОСОБА_4 на посаду генерального директора.

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивачі звернулися до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08 червня 2009 року та оформленого цього ж дня протоколом 2.

В обґрунтування підстав позову останні посилаються на те, що в грудні 2013 року вони дізналися про існування даного протоколу, на зборах 08.06.2009 р. присутні не були, про їх проведення не обізнані, вказаного протоколу не підписували, довіреностей на голосування від імені позивачів на вказаних зборах нікому не видавали. Як правові підстави позову останні зазначають ст.ст. 13, 55 Конституції України, ст.ст. 14-16, 80-100, 358, 361, 368-369 Цивільного Кодексу України.

06.06.2016 р. третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", оформленого 08 червня 2009 року протоколом ? 2.

В обґрунтування підстав позову остання посилається на те, що вона вказаного протоколу не підписувала, як і, зокрема, позивач 1 ОСОБА_1, довіреностей на голосування від імені позивачів на вказаних зборах нікому не видавали, самі збори не скликалися, учасники про них не повідомлялися.

В подальшому позивач ОСОБА_2, як уже зазначено вище, подав суду заяву про відмову від позову, у якій вказує на наступне: вважає позовні вимоги необґрунтованими, позов - штучним та надуманим, підтверджує, що участь у зборах не брав, але про час та місце проведення йому було відомо та жодних заперечень проти переведення ОСОБА_4 з посади директора на посаду гендиректора у нього не виникало, підпис за ОСОБА_2 у оспорюваному протоколі поставив ОСОБА_1 на прохання самого ОСОБА_2, даний позов став результатом непорозумінь та особистого конфлікту між учасниками товариства; позивач заявляє про те, що йому достовірно відомо, що усі інші учасники товариства були присутні на зборах та підписали протокол, і у зв'язку з цим позивач висловлює припущення, що протокол 2 , копія якого наявна у матеріалах справи, є не тим самим, який насправді складався та підписувався учасниками товариства 08.06.2009р. Крім того, у заяві позивач повідомляє, що при попередньому розгляді справи позивачами в порушення вимог ухвали суду умисно не було проведено оплату технічної експертизи даного документу, з метою унеможливлення проведення експертизи. Як висновок, позивач зазначає, що позов є необґрунтованим, а твердження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід оцінювати критично; посилається на те, що його права жодним чином не були порушені та у зв'язку з цим просить суд прийняти відмову від позову (нотаріально посвідчена заява - арк.справи 172-174, том 3 справи).

Як уже зазначено вище, суд прийняв відмову позивача від позову та припинив провадження у справі у цій частині.

Розглядаючи позов в частині вимог ОСОБА_1 та позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, суд виходить з наступного:

Корпоративними правами, згідно ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У відповідності до ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України від 19.09.1991 р. 1576-XII "Про господарські товариства" (із змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон України "Про господарські товариства") учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ст. 89 Господарського кодексу України). Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 Цивільного кодексу України). Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень (ст. 143 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства, вирішення питання про придбання товариством частки учасника, виключення учасника із товариства, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю передбачений положеннями ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", у відповідності до якої загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Аналогічні приписи містить і п. 6.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія".

У п. 6.6 статуту товариства визначено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються простою поштовою карткою з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

На підставі поданих доказів достеменно встановити факт повідомлення чи неповідомлення учасників товариства про проведення оспорюваних загальних зборів неможливо. Судом при цьому враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену ним у постанові від 26.10.2016 року, згідно якої не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, є підставами для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Вирішуючи питання по недійсність рішень, суд у тому числі , оцінює, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, а також встановлює факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника товариства. Відтак, навіть недотримання положень закону та статуту товариства в частині належного повідомлення позивача про час і місце проведення загальних зборів товариства, відсутність переліку у часників товариства як окремого документу не впливає на результати прийняття рішень загальними зборами та не може бути підставою для визнання їх недійсними (постанова ВСУ від 26.10.2016р. у справі 902/1413/15).

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 - п. 19, п. 21 Постанови від 24.10.2008 р. 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При вирішенні питання про визнання недійсним рішення загальних зборів слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є :

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

З матеріалів справи вбачається наступне :

Передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий господарський суд України вказав на необхідність при новому розгляді справи, належним чином дослідити докази у справі, інші рішення судів, питання наявності/відсутності кворуму на загальних зборах від 08.06.2009 р., наявність чи відсутність порушень норм законодавства при проведенні оспорюваних загальних зборів, та звернути увагу що позов подано до суду у жовтні 2014 року, тоді як спірні рішення прийнято у червні 2009, визначитися з наявністю/відсутністю порушених прав позивачів та дослідити доведеність/недоведеність позовних вимог належними доказами. При цьому, розглянути питання призначення комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи для встановлення наявності кворуму при проведенні оспорюваних загальних зборів товариства.

В ході судового дослідження судом встановлено, що учасники процесу надають суперечливі пояснення та докази щодо загальних зборів товариства відповідача, результати яких є предметом спору у даній справі, а саме : стосовно наявності кворуму та вчинення підписів на протоколі загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" від 08 червня 2009 року 2.

З матеріалів справи вбачається, що при попередньому розгляді справи судом призначалася в тому числі і технічна експертиза документа (протоколу 2) для встановлення часу виготовлення підпису ОСОБА_3 на оригіналі протоколу 2, проте через незабезпечення позивачами оплати вартості її проведення проведена не була. За поясненнями ОСОБА_4, суд не дав йому можливості оплатити дану експертизу та прийняв рішення за наявними у справі матеріалами, натомість третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 доводить перед судом, що на попередню судову почеркознавчу експертизу (за висновками якої підпис ОСОБА_3 на оригіналі протоколу 2 виконаний не нею, а іншою особою) був наданий не той оригінал протоколу 2, який насправді складався та підписувався учасниками товариства 08.06.2009р. На цьому наголошує і позивач ОСОБА_2 у своїй заяві про відмову від позову (арк.справи 173, зворот).

Скасовуючи дане рішення, касаційний суд вказав: "... проведення саме комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи та встановлення експертом не тільки, кому належать підписи, а й часу вчинення підписів на спірному оригіналі протоколу, має вирішальне значення для даної справи".

З огляду на викладене, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України та з метою повноти дослідження, усунення вказаних суперечностей та встановлення з достовірністю фактичних обставин справи, суд ухвалою від 07.07.2016 р. зупиняв провадження у даній справі з огляду на призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої виявилося неможливою через ненадання на дослідження оригіналу протоколу: він був вилучений судом при попередньому розгляді справи з матеріалів справи та повернутий відповідачу за його заявою, про що в описі справи зроблено відповідну відмітку.

Так, стосовно клопотання експерта в частині надання оригіналу протоколу 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" від 08.06.2009 р., який був предметом дослідження почеркознавчої експертизи, проведеної в ході розгляду Хорольським районним судом Полтавської області по цивільній справі 548/970/14-ц на виконання ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 24.06.2014 року та за результатами якої був складений висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України 72 від 06.08.2014 року; оригіналу протоколу 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" від 08.06.2009 року, який був предметом дослідження почеркознавчої експертизи проведеної в ході розгляду господарської справи 917/2209/14, проведеного судовим експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_7 на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.12.2014 року у справі 917/2209/14 та за результатами якої був складений висновок почеркознавчої експертизи 1111 від 22.01.2015 року, суд повідомив експерта, що в ході судового дослідження судом було встановлено, що оригінал протоколу 2 від 08.06.2009 р. втрачено - загублено відповідачем; суд неодноразово витребовував їх у часників процесу, однак жоден учасник процесу не зміг надати оригінал вказаного документу. Відсутній оригінал і у матеріалах реєстраційної справи. Вказане відображене в ухвалі суду від 07.07.2016р. У зв'язку з викладеним, суд повідомив експертну установу про неможливість надання витребуваного оригіналу протоколу 2 від 08.06.2009 р..

Вказана експертна установа листом 758 від 27.09.2016 р. (вх. 12036 від 30.09.2016 р.) повідомила господарський суд Полтавської області про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи 758 у справі 917/2209/14.

Враховуючи імперативні та обов'язкові до виконання вказівки Вищого господарського суду України щодо необхідності з'ясування вищезазначених питань Господарським судом Полтавської області надсилався лист від 07.07.2016 р. до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою з'ясування можливості проведення вказаною установою судової технічної експертизи документів за їх копіями, для надання відповіді на зазначені вище питання. 25.07.2016 р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист 07/01-12/11920-16 (вх. 9431 від 29.07.2016 р.), в якому зазначено, що проведення вказаною установою судової технічної експертизи документів за їх копіями з наданням відповідей на поставлені судом запитання неможливе .

Як уже зазначено вище, оригінал протоколу був вилучений судом при попередньому розгляді справи з матеріалів справи та повернутий відповідачу за його заявою, про що в описі справи зроблено відповідну відмітку. При новому розгляді справи представник відповідача повідомив про викрадення у нього оригінала протоколу. Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 у засіданнях неодноразово звертав увагу суду на умисні дії відповідача, спрямовані на приховування оригіналу протоколу з метою ненадання його на експертне дослідження. Однак дані твердження суд вважає оціночними судженнями, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Таким чином, незважаючи на всі вжиті судом заходи, суду не надано учасниками процесу оригіналу оспорюваного протоколу який необхідний для проведення як судової комплексної технічної так і почеркознавчої експертиз, що унеможливлює виконання вказівок Вищого господарського суду України та достовірного встановлення судом наявності/відсутності кворуму на загальних зборах ТОВ "Агрофірма "Ольвія".

Виконуючи вказівки касаційної інстанції стосовно встановлення факту порушення прав та інтересів позивача, суд зазначає наступне:

Статтею 1 ГПК визначено, що право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації"), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" 13 від 24 жовтня 2008 року для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства; якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи (протокол загальних зборів від 11.07.2003 року 2 у 2003 році ОСОБА_4 було обрано на посаду директора ТОВ "Агрофірма "Ольвія". Розділом 7 Статуту ТОВ "Агрофірма "Ольвія" (редакція 2006 року, яка діяла на той час) встановлено, що виконавчим органом товариства є генеральний директор або директор в залежності від того в якій формі він виступає (колегіальній чи одноособовій). Тобто, на час прийняття спірного рішення від 08.06.2009 року ОСОБА_4 з відома всіх учасників товариства (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3Б.) вже перебував на посаді директора Товариства та був переміщений на посаду генерального директора у зв'язку зі зміною виконавчого органу з одноособового на колегіальний (введено посаду комерційного директора).

Зі статуту відповідача вбачається, що зазначені посади - директора і генерального директора - є тотожними за змістом та суттю і мають одні й ті самі повноваження, права та обов'язки як щодо Товариства та його учасників, так і для інших осіб.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що оскарження позивачем ОСОБА_1 та третьою особою яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 рішення загальних зборів, на яких розглядалось питання переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора ніяким чином не порушує їх прав як учасників товариства та охоронюваних законом інтересів, особливо враховуючи той факт, що сама третя особа з самостійними вимогами на предмет спору надає суду докази того, що ще задовго до проведення оспорюваних зборів ОСОБА_4 іменувався генеральним директором товариства та саме так підписував внутрішні документи (копії наказів з трудових питань - у матер.справи). Вказане ще раз підтверджує той факт, що переведення ОСОБА_4 з посади директора на посаду генерального директора (у зв'язку зі зміною складу виконавчого органу з одноособового на колегіальний) жодним чином не порушує права і інтереси інших учасників товариства, які є позивачами у даній справі.

Позивачі та відповідач також наголошують на тому, що протокол 2 від 08.06.2009р. відсутній у матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Агрофірма "Ольвія", та відповідні зміни на його підставі не вносилися до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (назва в ред., чинній на час виникнення спірних правовідносин). Проте суд вважає, що вказане не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, натомість додатково свідчить про відсутність порушених прав та інтересів останніх.

Заперечення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 проти позову з підстав, наведених у поясненні від 10.11.2014 р. (вх. 14.11.2014 р.) та заперечення проти позову третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 за мотивами відзиву б/н від 02.11.2016 р. (вх.. 13523 від 03.11.2016 р.), суд визнає як обґрунтовані та правомірні.

При цьому, суд не оцінює як правомірне заявлене третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 клопотання б/н від 10.06.2016 р. (вх. 7393 від 10.06.2016 р.) та посилання у запереченнях проти позову третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3, щодо застосування позовної давності до позовних вимог як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3, за наступного мотивування.

Згідно ст.ст. 256, 527 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач, а, зокрема, треті особи відповідно до приписів ст. 18 ГПК України входять до складу учасників судового процесу.

У частині 4 статті 27 ГПК України зазначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін.

Основні права та обов'язки сторін викладено у ст. 22 ГПК України. Водночас треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не користуються правами, які надані тільки позивачу та відповідачу. Вони не мають права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову. Вони також не мають права подавати зустрічний позов, укладати мирову угоду.

У п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" щодо права на подання заяви про застосування позовної давності зазначено таке. Частиною четвертою статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Відповідач позов ОСОБА_1 та позов позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 визнає в повному обсязі. Проте згідно ст.78 ГПК України, визнання позову не є обов'язковим для суду.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 і позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 мають ідентичне обґрунтування, суд приходить до висновку, що обидві позовні вимоги не обґрунтовані за наведеним вище мотивуванням, а тому у задоволенні останніх слід відмовити.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08 червня 2009 року та оформленого цього ж дня протоколом 2 відмовити.

2. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", оформленого 08 червня 2009 року протоколом 2 відмовити.

Повне рішення складене 08.11.2016 р..

Суддя О.С.Мацко

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.