Рішення № 62559803, 07.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2016 р.Справа № 916/1677/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця, в особі регіональної філії „Одеська залізниця ПАТ „Українська залізниця

Відповідач: Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний

Про: стягнення 2026507 грн.

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Літвінов С. В.

Суддя Бездоля Д. О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність, ОСОБА_2 довіреність;

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність, ОСОБА_4 - довіреність

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Морський торговельний порт Южний (далі Відповідач) про стягнення 2026507 грн. у якості боргу за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах.

Відповідач 14.07.2016 року надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав викладених у відзиві на позов.

Представники позивача у судовому засіданні позивні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили.

05.09.2016 року справа прийнята про провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя Демешин О. А., суддя Літвінов С. В., суддя Бездоля Д. О

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 04.08.2016 року о 10:40, до 18.08.2016 року о 10:30, 05.09.2016 року о 12:30 та до 07.11.2016 року о 11:30.

.

В С Т А Н О В И В:

01.03.2013 між Позивачем (Залізниця) та Відповідачем (Порт) укладено Договір про обробку вагонів з вантажами № 1/239.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2, пункту 3 Договору залізниця (Позивач) здає/приймає, а порт (Відповідач) приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі порту або його контрагентів. Залізниця і порт зобовязались дотримуватись технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі, Єдиному технологічному процесі роботи станції Берегова і порту та інструкціях про порядок подачі та прибирання вагонів і організації робіт, з питань: планування; інформаційного забезпечення; узгодження навантаження, розвантаження вагонів; подачі/прибирання вагонів; інших питань, повязаних з технологією роботи. Якісно і своєчасно, але не пізніше 5 діб, розслідувати надходячи чи складені на відповідальність залізниці чи порту комерційні ОСОБА_2 з доповненнями всіх необхідних документів.

Згідно із пунктом 4.4 Договору норма вивантаження на кожну добу встановлюється добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у порт в АС Месплан і додатково узгоджених обсягів, виходячи із наявності вагонів в порту, на станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів відповідно до ЄТП роботи станції і порту.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за користування вагонами і контейнерами порт сплачує залізниці плату, згідно з Розділом 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги Тарифне керівництво № 1. За маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи замовлені портом, порт сплачує збір згідно з Тарифним керівництвом № 1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Договір набирає чинності з 01.03.2013 і діє до 01.03.2018 (пункт 9.10).

Позивач свої вимоги обґрунтовує посилаючись на статі 46, 93, 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, пункти 3, 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пункт 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, обґрунтовані невиконанням Відповідачем обовязку зі сплати Позивачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах, передбачених пунктом 7.1., 7.4., 7.9. Договору між Одеською залізницею і Держаним підприємством Морський торговельний порт Южний про обробку вагонів з вантажами від 01.03.2013 № 1/239.

Представники Відповідача у судовому засіданні заперечували проти прозову, просили відмовити у його задоволенні повністю. У відзиві відповідач зокрема зазначив, що у січні 2016 року Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця здійснювало процедури затримки потягів на шляху слідування до Державного підприємства Морський торговельний порт Южний. Однак, Відповідач не визнав відповідальність за затримку потягів, і відмовив у стягненні плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах. При цьому, на кожне повідомлення про затримку вагонів на шляху слідування головною диспетчерською підприємства надсилались телефонограми на станцію Берегова з вимогою підняття та подачі під вивантаження потягів, що були затримані.

Також, Відповідач із посиланням на пункт 129 Статуту залізниць України, пункти 3, 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зазначає про відсутність оформлених належним чином актів загальної форми ГУ-23 про накопичення вагонів, актів про затримку вагонів ГУ-23а, підписаних уповноваженим представником вантажовласника.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини другої статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із пунктом 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Пунктом 93 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, встановлено, що порти зобов'язані приймати усі вагони, що надходять для перевалки. При цьому плата за користування нараховується також за вагони, які надійшли понад узгоджені обсяги розвантаження, а також за вагони, затримані на станції і на підходах до неї в очікуванні подачі через неприйняття їх портом.

Пунктом 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.

Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови.

У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття.

Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), ОСОБА_2 про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), ОСОБА_2 загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно із пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту їхньої передачі порту до моменту прийому залізницею від порту всієї партії замовлених та узгоджених станцією і портом вагонів з урахуванням часу затримки. Облік часу користування вагонами і контейнерами, поданими в порт, провадиться за Відомостями плати за користування вагонами. Відомості плати за за закінчення користування контейнерами, які складаються на підставі Памяток про подавання/збирання вагонів. Памяток про видачу/приймання контейнерів, Повідомлень про вантажні операції з вагонами, ОСОБА_2 про затримку вагонів форми ГУ-23а та ОСОБА_2 загальної форми ГУ-23. Відомості плати за користування вагонами складаються станцією в трьох примірниках і підписуються представниками станції і порту. Вагони, що з вини порту недозволені або недовивантажені проти добової норми вивантаження (пункти 4.3, 4.4 договору), а з вини залізниці не подані на станцію, а станцією не подані на вантажні фронти згідно заявок порту, оформлюються ОСОБА_2 загальної форми з покладенням на порт або на станцію відповідальності згідно з Правилами перевезень вантажів.

Відповідно до пункту 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.10.2014 № 513, за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Отже, з огляду на наведене, підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах є ОСОБА_2 загальної форми ГУ-23 про накопичення вагонів, який підписується представниками станції і вантажовласника, із зазначенням в ньому часу (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номерів. При цьому, наявність ОСОБА_2 загальної форми ГУ-23 є обовязковою умовою й для складання Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46.

Позивачем до матеріалів справи додані акти загальної форми ГУ-23 за січень 2016р. у трьох видах з однією датою складення на підтвердження таких обставин:

1. Про накопичення вагонів і неможливість прийняття потягів через зайнятість колій на станції (далі акти по п.1 ). Наприклад, ОСОБА_5 загальної форми ГУ-23 за № 3 від 03.01.2016р.).

2. Про несвоєчасність вивантаження вагонів Державним підприємством „МТП „Южний і неможливість у звязку з цим приймати потяги через зайнятість колій на станції (далі акти по п.2). Наприклад, ОСОБА_5 загальної форми ГУ-23 за № 83 від 03.01.2016р.)

3. Про неявку представника ДП „МТП Южний для підписання ОСОБА_2 загальної форми ГУ-23 за певну дату (далі акти по п.3). Наприклад, ОСОБА_5 загальної форми ГУ-23 за № 84 від 03.01.2016р. про неявку представника порту для підписання акту загальної форми ГУ-23 за №83 від 03.01.2016р.).

Між тим, позивачем до матеріалів справи не надані ОСОБА_2 загальної форми ГУ-23 про накопичення вагонів, які підписані представниками станції і вантажовласника (Відповідача), із зазначенням в ньому часу (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номерів.

Копії ж актів загальної форми ГУ-23 по п.1, що надані позивачем до матеріалів справи, не містять обовязкових відомостей щодо часу (у годинах і хвилинах) закінчення затримки вагонів та номерів цих вагонів. Також ці акти не підписані представником вантажовласника ДП „МТП „Южний.

В актах загальної форми ГУ-23 по п.2, також, відсутні відомості щодо часу (у годинах і хвилинах) закінчення затримки вагонів та номерів цих вагонів та ці акти не підписані представником вантажовласника ДП „МТП „Южний.

Крім того, акти по п.2 містять протиріччя щодо участі у їх складенні представника порту ОСОБА_6 Зокрема, в актах зазначено, що вони складались в присутності вищевказаного представника ДП „МТП „Южний, а в графі „Підписи значиться, що представник ДП „МТП „Южний був відсутній.

Суд критично сприймає і додані до матеріалів справи ОСОБА_2 загальної форми ГУ-23 по п.3 про засвідчення обставин неявки представника порту для підписання актів загальної форми ГУ-23, з огляду на відсутність доказів направлення повідомлень на адресу порту про необхідність направлення представника для складення актів ГУ-23 по п.п. 1, 2.

Слід, також, зазначити, що у наданих позивачем ОСОБА_5 про затримку вагонів форми ГУ-23а в якості підстави для затримання вагонів вказано неприйняття їх вантажовласником у звязку із зайнятістю фронтів вивантаження в ДП МТП Южний та технічну неможливість накопичення вагонів на станції призначення. Проте, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема, відмови відповідача від прийому вагонів через зайнятість фронтів вивантаження. А відповідачем надані докази надсилання телефонограм на станції з вимогою підняття та подачі під вивантаження потягів, що були затримані. А відтак, відсутні підстави для покладення відповідальності за затримку вагонів саме на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, положень Правил користування вагонами і контейнерами, Правил складання актів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та ГУ-23, складені в односторонньому порядку, та облікова картка виконання плану перевезення вантажів із залізничного на водний транспорт за січень 2016 року, на які послався позивач, не є достатніми доказами на підтвердження позовних вимог, оскільки, як встановлено судом, матеріали справи не містять допустимих доказів на підтвердження саме причин затримки потягів на підходах до станції Берегова, якою протягом січня 2016 року не було складено актів загальної форми про накопичення вагонів відповідно до законодавства.

Крім того, суд зазначає, що облікова картка виконання плану перевалки вантажів з залізничного на водний транспорт, яка складається у відповідності із Правилами планування перевезень вантажів та договором, являється лише підставою для нарахування штрафу за невиконання плану вивантаження (плану перевалки вантажів) і для встановлення наведених вище обставин її недостатньо.

З огляду на те, що судом встановлено неправомірність нарахування сум плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах, тобто відсутність порушеного права Позивача, позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості.

За таких обставин, у задоволенні позову про стягнення з Відповідача суми плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 2026507 грн. слід відмовити з покладенням на позивача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовлити повністю

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09 листопада 2016 р.

Головуючий суддя О.А. Демешин

Суддя С.В. Літвінов

Суддя Д.О. Бездоля