Ухвала суду № 62556555, 28.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/6187/16-к Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 11-сс/783/660/16 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої - судді Гончарук Л.Я.,

Суддів Головатого В.Я., Макойди З.М.

секретаря судового засідання Щербай В.П.

розглянувши по кримінальному провадженні № 12013150030000808 від 04.10.2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в залі судових засідань апеляційного суду Львівської області, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах Компанії Ес Пі Бі ейч еф на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 жовтня 2016 року,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Ковальчука М.В.

захисника ОСОБА_2

встановила:

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах Компанії Ес Пі Бі ейч еф на постанову від 08 вересня 2016 року слідчого Галицького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150030000808 від 04 жовтня 2013 року.

Мотивуючи своє рішення слідчий суддя вказав, що слідчим зроблено правильний висновок про те, що оскільки рішення голови правління ПАТ АКБ «Львів» ОСОБА_4, членів Правління ОСОБА_5, ОСОБА_6, про зарахування коштів Компанії SPB hf. в рахунок погашення однорідних зобовязань, оформлене протоколом №85 засідання Правління ПАТ АКБ «Львів» від 03 жовтня 2012 року визнано судами законним та таким, що відповідає вимогам законодавства України, а тому в їх діях відсутня обєктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ст.191 КК України, яка полягає у незаконному привласненні, розтраті або заволодінні чужим майном.

Що стосується доводів заявника, представників Компанії SPB hf. про вчинення службовими особами ПАТ АКБ «Львів» кримінального правопорушення, передбаченого 232 КК України, то допитані в ході досудового розслідування службові особи банку та представник компанії «Фалона Ентерпрайзес Інк.» ОСОБА_7 таку інформацію не підтвердили. Крім того, вказана інформація, що становить банківську таємницю була відома не тільки ПАТ АКБ «Львів», а й ОСОБА_8 Інвестментс (ЮК) Лімітед та самому SPB hf., на яких зберігання банківської таємниці в даному випадку не поширюється. Враховуючи, що компанія ОСОБА_8 Інвестментс (ЮК) Лімітед знаходиться на Віргінських островах, що під юрисдикцією Великобританії, допитати її представників не видається можливим, оскільки між Україною та Великобританією відсутній договір про надання міжнародно-правової допомоги у кримінальних провадженнях.

Щодо покликання представника скаржника на те, що відомості, викладені у заяві представника Компанії SPB від 25 травня 2016 року про вчинення шахрайства за ч.4 ст.190 КК України, яка була подана до Львівської місцевої прокуратури №1 не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя розяснює право заявника на оскарження бездіяльності службової особи прокуратури, уповноваженої на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до слідчого судді в порядку ст.303 КПК України, шляхом подання окремої скарги.

Стосовно покликання скаржника на те, що клопотання, подані 17 березня 2016 року в порядку ст.220 КПК України не розглянуті, то такі спростовуються матеріалами кримінального провадження, оскільки містять постанови про відмову в задоволенні таких клопотань, які заявник має право оскаржити до слідчого судді шляхом подання окремих скарг.

Слідчий суддя не прийняв до уваги покликання представника скаржника на те, що рішення судів не можуть слугувати доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ст.129-1 Конституції України, яка є Основним Законом України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обовязковим до виконання.

Крім цього, в судовому засіданні спростовані покликання представника скаржника стосовно невиконання слідчим вказівок прокурора, оскільки встановлено, що слідчим виконані вказівки прокурора від 06 червня 2016 року та від 20 серпня 2016 року, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Не зважаючи на зазначені положення КПК України скаржником під час розгляду такої у суді не надано відомостей та доказів, які б підтверджували доводи, викладені у скарзі, доводи щодо незаконності прийнятого рішення про закриття кримінального провадження не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження вжитими слідчими та процесуальними заходами не виявлено складу кримінального правопорушення, а процесуальні можливості здобуття такого вичерпано, а слідчим досудове розслідування проведено повно та неупереджено, та на підставі отриманих в ході досудового розслідування даних прокурором прийнято правильне рішення про закриття кримінального провадження №12013150030000808.

На дану ухвалу адвокат ОСОБА_1 в інтересах Компанії Ес Пі Бі ейч еф подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати у звязку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Постановити нову ухвалу, якою постанову слідчого СВ Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 08.09.2016 р. про закриття кримінального провадження №12013150030000808 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 жовтня 2013 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 232 КК України, на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у звязку з відсутністю у даному випадку складу кримінального правопорушення, - скасувати у звязку з незаконністю та передчасністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що правочини про перехід до ПАТ АКБ «Львів» права грошової вимоги за облігаціями, емітованими Компанією SPB та правочин щодо проведення вказаного зарахування, а відтак і списання грошових коштів з депозитних рахунків Компанії SPB суперечать вимогам чинного законодавства. Крім цього, правочин щодо проведення вказаного зарахування суперечить нормам законодавства Ісландії, яке, на його думку, підлягає застосуванню.

Підкреслює, що посадові особи ПАТ АКБ «Львів» та повязані з ними особи вчинили протиправні дії, в тому числі шляхом укладення договорів, які суперечать законодавству та справжньою метою яких було протиправне заволодіння грошовими коштами Компанії SPB. Вважає, що Договір застави цінних паперів №93/200722012 від 08 серпня 2012 року був укладений не з метою забезпечення вказаних у ньому зобовязань, а для отримання ПАТ АКБ «Львів» права за облігаціями Компанії SPB для подальшого використання їх з метою незаконного заволодіння грошовими коштами Компанії шляхом обману.

Наголошує на тому, що в матеріалах кримінального провадження рішення про набуття права власності на предмет застави відсутнє, що вказує на те, що або таке рішення взагалі не приймалось всупереч положенням закону, або воно може містити інформацію, яку посадові особи ПАТ АКБ «Львів» намагаються приховати.

Звертає увагу, що посадові особи ПАТ АКБ «Львів» і Компанія Фалона Ентерпрайзис Інк, майже два місяці приховували від Компанії SPB інформацію про прийняття ПАТ АКБ «Львів» рішення про набуття права за облігаціями Компанії SPB, що на його думку, вказує на те, що заволодіння грошовими коштами Компанії SPB відбулось шляхом обману, який виразився у приховуванні від Компанії факту вчинення дій, направлених на списання цих коштів відразу після того, як вони будуть зараховані на її депозитні рахунки.

Вважає, що досудове розслідування проведено не повно, оскільки слідчим не допитано як свідка т.в.о. начальника Західного територіального управління ОСОБА_9 з приводу операцій з облігаціями, емітованими Компанією SPB.

Зазначає, що посилання слідчого на рішення господарських судів не можуть бути підставою для закриття кримінального провадження, оскільки чинний КПК України не містить посилань на преюдиційність судових рішень для кримінального провадження.

Крім цього вказує, що 25 травня 2016 року представником Компанії SPB подано до Львівської місцевої прокуратури №1 заяву про вчинення шахрайства за ч.4 ст.190 КК України, яка залишена без прийняття відповідного процесуального рішення.

Наполягає, що висновки слідчого в оскаржуваній постанові про відсутність складу кримінального правопорушення не ґрунтуються на конкретних матеріалах кримінального провадження і не відповідають отриманим у ньому доказам; при прийнятті оскаржуваної постанови слідчим без законного вирішення були залишені клопотання та заяви представника Компанії SPB; слідчим не виконано всі вказівки прокурора, що свідчить про необґрунтованість та передчасність закриття кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, позицію прокурора, який вважає, що, апеляційна скарга є безпідставною і до задоволення не підлягає, обговоривши наведені доводи, перевіривши матеріали судового та кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у випадку встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого повного та неупередженої о розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнений до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; доступ до правосуддя та обовязковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов до правильного висновку вказавши, що обставин, які б викликали сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження обставин кримінального провадження, що стали підставою для винесення постанови від 08 вересня 2016 року про закриття кримінального провадження, не встановлено; висновки та процесуальне рішення слідчого відповідають вимогам кримінального процесуального закону і ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження; у скарзі не наведено переконливих доводів, які б стверджували б про те, що шляхом проведення додаткових дій, будуть встановлені достатні дані, які б виключали підстави для закриття кримінального провадження.

Так, у ході досудового розслідування 6.06.2016 р. прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 слідчому СВ Галицького ВП ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_11 будо доручено виконати вказівки в порядку ст. 36 КПК України у кримінальному провадженні №12013150030000808 від 04.10.2013 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ст. 232 КК України.

20.08.2016 р. прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_12 слідчому СВ Галицького ВП ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_3 будо доручено виконати вказівки в порядку ст. 36 КПК України у кримінальному провадженні №12013150030000808 від 04.10.2013 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ст. 232 КК України, згідно яких, зокрема слідчому було доручено допитати членів правління ПАТ АКБ «Львів» з приводу порядку врегулювання правовідносин за зобовязаннями ПАТ АКБ «Львів» перед Ес Пі Бі ейчеф (SPB hf.), розглянути у порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, клопотання адвоката ОСОБА_1 від 17.03.20106 р. про витребування інформації з ДПС України з приводу можливого перетину державного кордону іноземним громадянином ОСОБА_13 ОСОБА_14 в період часу з 01.06.2012 р., а також щодо додаткового допиту ОСОБА_15, з прийняттям відповідного процесуального рішення про можливість та доцільність проведення вказаних процесуальних дій. Крім цього зазначено, що дані вказівки не є вичерпними, в ході досудового слідства необхідно виконати інші слідчі дії, необхідність в яких виникне під час розслідування кримінального правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на виконання вказаних вище вказівок, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.08.2016 року, було вилучено оригінал протоколу № 85 засідання Правління ПАТ АКБ «Львів» від 03.10.2012 р. зі змісту якого вбачається, що за наслідками проведення засідання правління 3.10.2012 р. прийнято рішення про зарахування коштів Компанії SPB hf. в рахунок погашення однорідних зобовязань.

Згідно протоколу допиту свідка від 30.08.2016 р. допитано свідка ОСОБА_16, заступника правління ПАТ АКБ «Львів»; згідно протоколу допиту свідка від 29.08.2016 р. допитано свідка ОСОБА_4, голову правління ПАТ АКБ «Львів»; згідно протоколу допиту свідка від 29.08.2016 р. допитано свідка ОСОБА_5 заступника голови правління ПАТ АКБ «Львів»; згідно протоколу допиту свідка від 29.08.2016 р. допитано свідка ОСОБА_15 начальника управління правового захисту ПАТ АКБ «Львів»; згідно протоколу допиту свідка від 29.08.2016 р. допитано свідка ОСОБА_17 начальника внутрішнього аудиту ПАТ АКБ «Львів»; згідно протоколу допиту свідка від 29.08.2016 р. допитано свідка ОСОБА_18, начальника сектору діловодства, референта ПАТ АКБ «Львів», вищевказані свідки, ствердили, що брали участь в засіданні Правління ПАТ АКБ «Львів» 3.10.2012 р., всі зазначені в протоколі цього засідання питання виносились на засіданні. Рішення приймалось членами Правління ПАТ АКБ «Львів».

На переконання колегії суддів, враховуючи вищевикладене, покликання апелянта про не виконання слідчим вказівок прокурора про повторний допит свідка ОСОБА_19, не заслуговують на увагу, оскільки прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_12 при дорученні виконання вказівок від 20.08.2016 р. слідчому СВ Галицького ВП ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_3 в порядку ст. 36 КПК України у кримінальному провадженні №12013150030000808 від 04.10.2013 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ст. 232 КК України було вказано провести такий у разі можливості та доцільності проведення.

Крім цього, відносно покликань апелянта про залишення його клопотань без розгляду, то відповідно до ст. 220 КПК України такі були розглянуті та 8.09.2016 р. слідчим винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання представника потерпілого в отриманні даних про перетин кордону та додаткового допиту.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2016 р. касаційну скаргу Ес Пі Бі ейч еф (SPB hf) залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 та рішення господарського суду Львівської облсаті від 18.12.2015 у справі № 914/3594/15 залишено без змін.

Встановлено, що у жовтні 2015 року позивач Компанія Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) (Рейкявік, Ісландія) звернулась до господарського суду з позовом до ПАТ АКБ «Львів» про стягнення 1952774,19 доларів США, з яких 1800000,00 доларів США суми безпідставно списаних вкладів та 152774,19 доларів США процентів по таким вкладам за період з 11.09.2011 по 02.10.2012 включно та 14904152,37 грн., з яких: 13220966,90 грн. суми безпідставно списаних вкладів, 1683185,47 грн. процентів по таким вкладам за період з 11.09.2011 по 02.10.2012 включно.

Судами встановлено, що між ОСОБА_20 (Банк) та ОСОБА_8 Інвестментс (ЮК) Лімітед (Первісний вкладник) та SPB hf. (Новий вкладник), 02.10.2012 укладено Додатки до Договорів про депозитний вклад нерезидента №№243/11-В, 244/11-В, 245/11-В, 246/11, 247/11, 248/11, 249/11, 250/11, 251/11-В, згідно із якими Договори про депозитний вклад нерезидента були викладені у новій редакції із зазначенням того, що вони укладаються лише між Банком та SPB hf. як Вкладником і за якими Банк відкриває Вкладнику депозитний рахунок у гривнях на відповідний строк (п. 1.1, 1.2). Відсоткова ставка та строк розміщення визначені в п. 2.1. Договорів.

Господарським судом Львівської області розглянуто справу № 5015/4165/12 за позовом ПАТ АКБ "Львів" до Ес Пі Бі ейчеф (SPB hf.), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фалона Ентерпрайзис Інк. (Falona Enterprises Inc.) про стягнення 3709284,40 Євро (38169278,31 грн.).

08.08.2012 між ОСОБА_20 (Заставодержатель) та Фалона Ентерпразис Інк. (Заставодавець) був укладений Договір застави цінних паперів №93/20072012, який укладено в часткове забезпечення виконання Приватним підприємством "Мієр" (боржник) зобовязань перед Заставодержателем за Договором про порядок виконання кредитних зобовязань, укладеного 30.07.2012 між ОСОБА_20 (Заставодержатель) та ПП "Мієр", а саме: в частині щодо сплати ПП Мієр до 13.08.2012 4000000,00 грн. (п. 1.1.). В забезпечення виконання зобовязань боржника Заставодавець передає Заставодержателю в заставу цінні папери (включаючи без обмеження усі та будь-які права вимоги за ними) облігації SPB hf. (стара назва - Icebank hf.) у кількості 30 шт. номінальною вартістю 10000000 ісландських крон на загальну суму 300000000 ісландських крон, які належать Заставодавцю на підставі Договорів купівлі-продажу від 07.06.2012, укладених між Заставодавцем та Пенсійним фондом медсестер №№430269-4889, 430269-6669, 550197-3409 (п. 1.2.). Застава здійснюється за угодою сторін та не повинна здійснюватись шляхом індосаменту (п. 1.7.). Для цілей Договору під терміном облігації розуміється також право грошової вимоги за цими цінними паперами включаючи без обмеження право на отримання усіх передбачених випуском цих облігацій платежів (п. 1.8.). 08.10.2012 між тими ж сторонами був укладений Договір про задоволення вимог заставодержателя (уступки прав), яким сторони засвідчили правомірність набуття ПАТ АКБ "Львів" права власності на зазначені облігації на підставі вказаного Договору застави. Зазначеним підтверджується посилання на законність набуття ПАТ АКБ "Львів" права вимоги до відповідача.

Окрім цього, встановлено, що між ПАТ АКБ "Львів" (Банк) та ОСОБА_8 Інвестментс (ЮК) Лімітед (Первісний вкладник) та SPB hf. (Новий вкладник) були укладені Додатки до Договорів про депозитний вклад нерезидента №№243/11-В, 244/11-В, 245/11-В, 246/11, 247/11, 248/11, 249/11, 250/11, 251/11-В, згідно із якими Договори про депозитний вклад нерезидента були викладені у новій редакції із зазначенням того, що вони укладаються лише між банком та SPB hf. як вкладником і за якими банк відкриває вкладнику депозитний рахунок у гривнях на відповідний строк. Відсоткова ставка визначена в п. 2.1. договорів. Зобовязання банку по поверненню депозитних коштів може наступити раніше вказаного строку за ініціативою Вкладника та згодою Банку, або за ініціативою Банку, або у випадку існування інших невиконаних між сторонами зобовязань. У разі ініціювання Банком дострокового повернення депозитних коштів, Банк зобовязаний без попереднього повідомлення Вкладника повернути йому депозитні кошти протягом двох днів з моменту прийняття відповідного рішення, якщо інше не передбачено цим Договором. У випадку наявності інших невиконаних між сторонами зобовязань, строк виконання яких настав, повернення банком грошових коштів здійснюється з урахуванням розміру таких невиконаних зобовязань (п. 1.4.).

За встановлених обставин господарський суд, дійшов висновку, що зобовязання ПАТ АКБ "Львів" перед позивачем щодо виплати коштів за Депозитними договорами №№243/11-В, 244/11-В, 245/11-В, 246/11, 247/11, 248/11, 249/11, 250/11, 251/11-В припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, на підставі вчиненого ПАТ АКБ "Львів" одностороннього правочину (заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.10.2012). При цьому, недійсність такого правочину не встановлена законом та такий правочин не визнаний недійсним у судовому порядку, а отже правочин, оформлений заявою ПАТ АКБ "Львів" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.10.2012 є правомірним та свідчить про припинення зобовязань за депозитними договорами, і як наслідок, про припинення дії відповідних договорів, згідно з пункту 4.2 кожного із них. Отже, припинення таких договорів вказує на відсутність правових підстав проводити будь-які нарахування відсотків на суми депозитних вкладів після їх припинення. З вищенаведеними висновками судів погодився Вищий господарський суд України.

Обставини укладення угоди банком були перевірені господарським судом при вирішенні позовів, відбулось процесуальне правонаступництво Компанії Фалона Ентерпразис Інк. Останню, як позивача було замінено на ПАТ АКБ "Львів", що не оскаржувалось сторонами.

На виконання вимог слідчого, Національний банк України розглянув лист Львівської місцевої прокуратури № 1 від 10.06.2016 № (14/39)3246вих-16 та надав роз'яснення щодо підстав та можливості розкриття ПАТ АКБ "Львів" інформації, яка становить банківську таємницю.

Щодо покликань в апеляційній скарзі, про не вирішення слідчим заяви представника Компанії SPB від 25.05.2016 р., яка подана до Львівської місцевої прокуратури № 1 про вчинення шахрайства за ч. 4 ст. 190 КК України, то на переконання колегії суддів, прийнята постанова від 08 вересня 2016 року слідчого Галицького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150030000808 від 04 жовтня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ст. 232 КК України, не перешкоджає оскарженню рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, за заявою про вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений Кримінальним процесуальним Кодексом України, а саме Главою 26.

Істотних порушень вимог КПК України, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідають фактичним обставинам справи, а прийняте рішення є законним та обґрунтованим.

На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею в повному обсязі вивчені матеріали кримінальної справи, в достатній мірі перевірені доводи особи, яка подала скаргу, в тому числі і ті, на які вона посилається у своїй апеляційній скарзі, чим дотримані вимоги кримінального процесуального закону України, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах Компанії Ес Пі Бі ейч еф залишити без задоволення

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 жовтня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах Компанії Ес Пі Бі ейч еф на постанову про закриття кримінального провадження залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_21 ОСОБА_22 ОСОБА_23