АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА№22-ц/796/11068/2016 Головуючий у1-й інстанції - Матійчук Г.О.
Доповідач - Панченко М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - Панченка М.М.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.
при секретарі - Куркіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Центру фінансових послуг «MMCIS Inc.», Публічного акціонерного товариства «Форекс ЕмЕмСІС Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «ММСІС Інвестментс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ММСІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕмЕмСІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Пеймент Сістемс» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Центру фінансових послуг «MMCIS Inc.», Публічного акціонерного товариства «Форекс ЕмЕмСІС Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «ММСІС Інвестментс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ММСІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕмЕмСІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Пеймент Сістемс», в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсним договір про довірче управління грошовими коштами №35211790 від 23 жовтня 2014 року, укладений між позивачем та Компанією MMCIS Inc., застосувавши наслідки недійсності правочину, а також стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 8 754,71 доларів США, що є еквівалентом 186 624 грн. 15 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що у 2014 році з активної реклами у засобах масової інформації та мережі Інтернет позивач дізналася про існування групи компаній MMCIS - FOREX MMCIS GROUP, в тому числі компанії MMCIS Inc. Згідно інформації, яка була розміщена на сайті компанії за адресою: https://ru.forex-mmcis.com, доходи від розміщення коштів та їх інвестування в програму «Індекс ТОП-20» дозволяли отримувати вкладнику щомісячний прибуток у розмірі до 10 %. Оскільки позивачку зацікавила дана пропозиція, вона вирішила інвестувати кошти в цю компанію, зареєструвавшись на відповідному сайті та уклавши зазначений договір публічної оферти №35211790. За допомогою банківських платіжних карт ПАТ КБ «ПриватБанк» позивач неодноразово поповнювала свій особистий рахунок в компанії MMCIS Inc. на загальну суму 8 754,71 доларів США, про що можуть свідчити листи електронної пошти про поповнення рахунків та квитанцій ПАТ КБ «Приватбанк». Кошти зараховувались через компанію-посередника - «Діджітал Пеймент Сістемс». Оскільки прибутковість указаної Компанії влітку 2014 року значно зменшилась, позивач вирішила забрати грошові кошти, однак усі її заявки на вивід інвестованих грошових коштів на її платіжну банківську картку були проігноровані. Вивчивши інформацію, наявну на сайтах Компанії, позивач дійшла висновку, що після поповнення рахунків відповідача ці кошти переводились до Платіжної системи «Гроші онлайн», хоча за умовами інвестування вони мали б працювати на валютному ринку FOREX. Позивач вважає, що даний факт свідчить про те, що відповідач MMCIS Inc. не проводив операцій на ринку FOREX, а програма Індекс ТОП-20 була лише шахрайською «пірамідою», що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Скаржник, посилаючись на доводи позовної заяви, наполягає на тому, що ОСОБА_3 доведено факт наявності договірних відносин між нею та відповідачами, а також факт внесення позивачем грошових коштів на рахунок Компанії MMCIS Inc.
Скаржник, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, клопотання про перенесення судового розгляду не подавав, а тому, відповідно до положень ст. 305 ЦПК України, колегія суддів провела судовий розгляд за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та Компанією MMCISInc. укладено договір про довірче управління грошовими коштами №35211790.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно до вимог ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, укладений ОСОБА_3 договір публічної оферти №35211790 за своєю природою є публічним договором та договором приєднання відповідно до положень ст.ст. 633, 634 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що позивачем не доведено факт введення відповідачами позивача в оману, а також належним чином не підтверджено факт внесення грошових коштів на особистий рахунок відповідно до умов договору №35211790.
Так, заявивши вимогу про визнання договору недійсним, позивач зазначала, що вона мала глибоке переконання в тому, що належні їй грошові кошти будуть використані для роботи трейдерами на ринку FOREX, а відповідачі ввели її в оману, свідомо і недобросовісно використавши грошові кошти для того, щоб виплатити фіктивний прибуток іншим «обманутим інвесторам».
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Між тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту введення відповідачами позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, або факту замовчування відповідачами існування обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину.
Факт невиконання MMCIS Inc. умов укладеного між сторонами договору не свідчить про наявність обману та не є підставою для визнання такого договору недійсним в порядку ст. 230 ЦК України.
Так, позивач не позбавлений права заявити позовні вимоги до Компанії MMCIS Inc.про розірвання відповідного правочину або про спонукання до виконання умов договору.
Крім того, в матеріалах справи відсутні як заяви позивача до Компанії MMCIS Inc. з вимогою повернути належні ОСОБА_3 грошові кошти, так і відповіді відповідача про відмову зазначену вимогу виконати.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що квитанції, надані ОСОБА_3 на підтвердження власних позовних вимог /а.с. 23-24/, свідчать про проведення банківських операцій з перерахунку грошових коштів у 2011-2012 роках, в той час, як оспорюваний договір укладено 23 жовтня 2014 року /а.с. 19-22/.
Таким чином, позивачем належним чином не доведено факт внесення грошових коштів на власний особовий рахунок відповідно до умов Договору про довірче управління грошовими коштами №35211790, з огляду на що позовні вимоги відносно стягнення з відповідачів грошових коштів є безпідставними.
Згідно зі ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Разом з тим, ОСОБА_3 належними та допустимими доказами не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, з огляду на що рішення суду першої інстанції про відмову у позові є законним та обґрунтованим.
Крім того, оспорюваний договір укладений позивачем лише з Компанією MMCIS Inc., яка є юридичною особою держави Сент-Вінсент і Гренадіни, а з іншими співвідповідачами позивач не перебувала та не перебуває у договірних відносинах, у зв'язку з чим останні будь яких зобов'язань перед позивачем не несуть і є неналежними відповідачами у даній справі.
Таким чином, колегія приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено на повно з'ясованих обставинах з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 62554950, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 26.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/3232/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: