Постанова № 62554936, 25.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

[1]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Згідно постанови, 05 травня 2015 року о 22 год. 55 хв. на площі Вокзальній в м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме - перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить викликати та допитати свідків, яким відомі обставини даної дорожньо-транспортної пригоди, призначити в даній справі автотехнічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та за результатами досліджених в суді доказів прийняти рішення про скасування оскаржуваної постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.07.2015 року.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, яка на його думку постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП. При цьому, апелянт вказує, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - водія автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_3, який виїжджаючи заднім ходом з парковочного місця на проїжджу частину дороги, здійснив зіткнення з його автомобілем, про що він зазначав працівникам поліції, однак останні, не дослідивши дійсних причин ДТП, передчасно дійшли висновку про його винність у виникненні цієї пригоди, внаслідок чого відносно нього був складений незаконний протокол про адміністративне правопорушення.

Також звертає увагу, що під час розгляду справи, судом безпідставно були відхилені його клопотання про необхідність допиту свідків та призначення експертизи, чим фактично суд позбавив його можливості надати докази на підтвердження обставин, на які він посилався.

30 липня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_2 разом матеріалами справи про адміністративне правопорушення надійшла до суду апеляційної інстанції та згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.07.2016 року була передана на розгляд судді Коваль С.М.

Під час апеляційного розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, останній подав до апеляційного суду заяву про виклик свідків та призначення авто технічної експертизи, на виконання якої, судовими повістками до суду викликалися свідки, однак через неявку останніх, а також ОСОБА_2 розгляд справи неодноразово відкладався.

26 жовтня 2015 року суддею апеляційного суду було задоволено клопотання ОСОБА_2 та призначено судову авто технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

23.11.2015 року до апеляційного суду надійшло клопотання експерта про надання для огляду автомобілів, які отримали механічні пошкодження в результаті ДТП та додаткових даних необхідних для дачі експертом висновку на поставлені у постанові про призначення експертизи питання ( а.с. 90).

За викликом судді апеляційного суду учасники судового провадження - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які особисто отримували судові повістки, двічі (09.12.2015 року та 17.12.2015 року) до суду знову не з»являлись, про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які належним чином були повідомлені про клопотання експерта, жодних дій, зазначених у цьому клопотанні не виконали , то 19.02.2016 року до апеляційного суду були повернуті матеріали справи з повідомленням експерта про неможливість надання висновку у зв»язку з невиконанням його клопотання і розгляд справи знову був призначений на 04.04.2016 року.

21.04.2016 року інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 подав заяву про виконання постанови судді щодо проведення призначеної судом авто технічної експертизи і матеріали справи знову були направлені до Київського науково-дослідного інститута судових експертиз для проведення авто технічної експертизи.

07.06.2016 року до апеляційного суду вдруге надійшло клопотання експерта ОСОБА_4 про надання для дослідження на протязі 45 календарних днів автомобіля НОМЕР_2.

16.09.2016 року матеріали даної справи з повідомленням про неможливість надання висновку знову повернулись до апеляційного суду і справу було призначено на 17.10.2016 року, однак через неявку учасників судового розгляду та свідків, розгляд справи у черговий раз відкладено на 25.10.2016 року.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом 25.10.2016 року, про що є дані в матеріалах справи і клопотання про відкладення її розгляду від них не надходило, а також враховуючи процесуальну поведінку ОСОБА_2, який звернувшись до суду з апеляційною скаргою, яка перебуває в провадженні апеляційного суду більше 15 місяців, не сприяв її своєчасному розгляду, неодноразово ухилявся від явки в судові засідання апеляційного суду, вважаю можливим розглянути справу як без участі ОСОБА_2, так і без участі ОСОБА_3, який не з»явившись в судове засідання, в цей же день через канцелярію суду подав свої заперечення на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та його доводи на обґрунтування апеляційних вимог, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено суддею в оскаржуваній постанові, 05.05.2015 року о 22 год. 55 хв. на площі Вокзальній в м. Києві, ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме - перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у порушенні ним п. 10.1 Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 584563 від 06.05.2015 року (а.с. 1); схемою дорожньо-транспортної пригоди щодо локалізації та характеру механічних пошкоджень транспортних засобів (а.с. 2), а також поясненнями іншого учасника ДТП - ОСОБА_3 щодо обставин виникнення даної пригоди (а.с. 4), які повністю узгоджуються з даними, відображеними в схемі ДТП, виходячи із взаємного розташування автомобілів на проїзній частині.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 та за його клопотанням, як вже зазначалось вище, апеляційним судом у даній справі була призначена судова авто технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в ході проведення якої експертом ОСОБА_4 неодноразово надсилались на адресу Апеляційного суду міста Києва клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку, про що суд в свою чергу повідомляв учасників дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 та ОСОБА_5, однак вимоги цих клопотань виконані не були, внаслідок чого 16.09.2016 року матеріали справи про адміністративне правопорушення №33/796/20/2016 відносно ОСОБА_2 вдруге були повернуті експертною установою разом з повідомленням про неможливість надання експертом висновку.

Таким чином, апеляційні доводи ОСОБА_2 про те, що у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди винен інший учасник дорожньо-транспортної пригоди, а саме ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки суперечать матеріалам справи, а решта наведених у його апеляційній скарзі доводів, не спростовує висновків суду про доведеність його (ОСОБА_2В.) вини у порушенні ним п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Апеляційні посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди працівники ДАІ не врахували його поясненнь щодо обставин її виникнення та не дослідили дійсних причин ДТП, внаслідок чого помилково склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.294 КУпАП предметом оскарження є постанова судді першої інстанції, а свою не згоду з діями інспектора ДПС, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 мав право оскаржити в порядку та строки визначені законом, однак жодної інформації про результати розгляду такої його скарги суду не надав.

Що стосується доводів апелянта про порушення судом його процесуальних прав через позбавлення можливості подати суду докази своєї невинуватості, оскільки судом йому безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотань про виклик і допит свідків та призначення експертизи, то вони є безпідставними і також не заслуговують на увагу, з огляду на процесуальну поведінку ОСОБА_2 як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.

Як вбачається з матеріалів даного провадження, справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, надійшла до Солом'янського районного суду м. Києва 13.05.2015 року і перебувала в провадженні судді протягом майже двох місяців. При цьому розгляд даної справи неодноразово відкладався за клопотанням ОСОБА_2, зокрема 18.06.2015 року останній просив надати йому час для проведення авто технічної експертизи, у зв'язку з чим відкласти розгляд справи, однак на протязі місяця не вчиняв жодних дій на підтвердження того, що звертався до будь-якої експертної установи чи іншого спеціаліста в галузі авто-техніки, на наступне засідання знову не з'явився і лише в день винесення оскаржуваної постанови, заявив клопотання про призначення авто технічної експертизи за рахунок держави.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не наведено належного обґрунтування незаконності прийнятого суддею рішення, а наведені ним в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду щодо порушення саме ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження у справі, про що ставиться питання в апеляційній скарзі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М. Сілкова

Справа№ 33/796/20/2016 Категорія КУпАП: ст.124 КУпАП

Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.