Вирок № 62551850, 08.11.2016, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1318/14-к

Провадження №1-кп/222/4/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді: Доценко С.І.,

при секретарі Болбат Н.І.,

за участю:

прокурора: Авдан Р.К.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нікольське кримінальне провадження № 1201405064000252 від 16.07.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Привільне, Волноваського району, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2007 та 2008 року народження, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2014 року, близько 00-00 год., ОСОБА_2, таємно, умисно, маючи єдиний умисел направлений на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_3 на мотоциклі «МТ-10» без реєстраційного номеру, власником якого є ОСОБА_3, приїхали до мосту, який розташований на автодорозі державного значення Т-05-23 «Кременівка-Ялта» (км. 0+050), Володарського району Донецької області, та залишивши мотоцикл в лісосмузі, шляхом вільного доступу, за допомогою металевої кувалди, яку ОСОБА_3 взяв з собою заздалегідь, збили три секції огорожі шляхопроводу, вартістю кожна 3227,55 грн. на загальну суму 9682,65 гривень, які складались з металевих кутників № 70, № 60, № 50. Після чого скинули металеві кутники з мосту та перевезли мотоциклом в лісосмугу. Продовжуючи свій злочинний намір, за період часу з 16.04.2014 року по 29.05.2014 року два рази на тиждень, приблизно 12 разів вони приїздили на мотоциклі та демонтували за допомогою металевої кувалди 28 секцій (84 погонних метра) огорожі шляхопроводу автодороги державного значення Т-05-23 «Кременівка-Ялта» (км. 0+050) на загальну суму 90 371,35 гривень, таким чином спричинив Службі автомобільних доріг в Донецькій області матеріальну шкоду на загальну суму 100 054 гривні.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю та пояснив, що 15.04.2014 року біля 00-00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_3 на мотоциклі «МТ-10» приїхали до мосту автодороги «Кременівка-Ялта». Мотоцикл залишили в лісосмузі біля мосту та за допомогою металевої кувалди збили три секції огорожі мосту. Потім скинули металеві кутники з мосту та перевезли мотоциклом в лісосмугу. Після чого, за період часу з 16.04.2014 року по 29.05.2014 року два рази на тиждень, приблизно 12 разів ОСОБА_2 зі ОСОБА_3 приїздили на мотоциклі та демонтували за допомогою металевої кувалди 28 секцій огорожі мосту. З кількістю викраденого та сумою матеріальної шкоди згоден. В скоєному правопорушенні розкаюється та просить суворо не карати. Цивільний позов визнає повністю і просить застосувати покарання без позбавлення волі, щоб він мав можливість відшкодовувати завдану шкоду. За час 2014 року по 2016 рік знаходився на заробітках в м. Києві, але шкоду не відшкодовував, так як не мав такої можливості.

Представник потерпілого - Служби автомобільних доріг у Донецькій області - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак надав суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 солідарно завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 100054 гривні, з урахуванням раніше сплачених сум та просив розглянути справу у відсутність представника потерпілого.

За згодою осіб, які беруть участь у справі в судовому засіданні ухвалою суду вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи-обставин викрадення чужого майна і завданої шкоди, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження.

Оцінюючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_2, які виразились в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило потерпілому значні матеріальні збитки, слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2, раніше не судимий, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, має на утриманні 2-х малолітніх дітей 2007 та 2008 року народження, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно.

Пом'якшуючою обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому злочину.

Суд також, відповідно до ст.66 ч.2 КК України визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого наявність у нього на утриманні 2 малолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження.

На підставі викладеного обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання відповідно до вимог ст. ст. 50,65 КК України у виді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції ч.3 ст. 185 КК України.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням особи обвинуваченого, приймаючи до уваги, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, яким потерпілому завдано значну шкоду і обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час, переховуючись від кримінальної відповідальності не приймав заходів для добровільного відшкодування, завданої злочином шкоди, не має постійного місця роботи, суд критично оцінює його доводи про обрання йому покарання з випробуванням для надання можливості для відшкодування завданої шкоди, а тому не вбачає підстав для призначення покарання з випробуванням про яке просить обвинувачений та його захисник, посилаючись на вирок Володарського районного суду Донецької області від 26.03.2015 року щодо ОСОБА_3, який набрав законної сили і яким ОСОБА_3 було призначено покарання з випробуванням за вчинення цього ж злочину.

Із оголошеного в судовому засідання вироку щодо ОСОБА_3 від 26.03.2015 року, встановлено, що йому дійсно призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з випробуванням строком на три роки. Але ж при призначення покарання ОСОБА_3 судом було враховано, окрім інших пом'якшуючих обставин, його добровільне часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був затриманий 01.09.2016 року і 01.09.2016 року йому обрано запобіжний захід - тримання під вартою, який продовжений під час судового розгляду та триває на теперішній час.

Строк відбування покарання визначати з дня набрання вироком законної сили. Але ж в строк відбування покарання зарахувати час попереднього ув'язнення обвинуваченого з 01.09.2016 року, до моменту постановлення вироку до 08.11.2016 року із застосуванням положень ст.72 ч.5 КК України, згідно яких одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

З урахуванням призначеного ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, враховуючи, що він тривалий час переховувався від суду, у зв'язку з чим знаходився у розшуку, суд вважає необхідним залишити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Службою автомобільних доріг у Донецькій області заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно матеріальної шкоди в розмірі 100054 грн. за пошкодження огорожі шляхопроводу автодороги державного значення, з урахуванням раніше сплачених сум, який визнаний ОСОБА_2 в повному обсязі. Позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, тому що після набрання вироком щодо ОСОБА_3 законної сили, рішенням Володарського районного суду Донецької області від 09.09.2015 року на користь Служби автомобільних доріг у Донецькій області було стягнуто солідарно завдану матеріальну шкоду в повному обсязі, з урахуванням сплаченим ним сум. На момент ухвалення вироку щодо ОСОБА_2 зі ОСОБА_3 солідарно було стягнуто 4100 грн. в рахунок відшкодування шкоди. Відповідно до п.п. 6,8,13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 року № 3, якщо матеріальну шкоду заподіяно спільно з іншої особою, справу щодо якої виділено в інше провадження, суд покладає обов'язок по відшкодуванні шкоди в повному обсязі на підсудного. При винесенні наступного обвинувального вироку щодо особи, справу, щодо якої було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов'язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженою особою, а тому цивільний позов слід задовольнити.

Питання щодо речових доказів вирішено судом вироком Володарського районного суду Донецької області від 26.03.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 185 ч.3 КК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В строк відбування покарання зарахувати час попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з 01.09.2016 року до моменту постановлення вироку 08.11.2016 року із застосуванням положень ст.72 ч.5 КК України, згідно яких одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) солідарно з раніше засудженим ОСОБА_3 на користь Служби автомобільних доріг у Донецькій області (МФО 300012 ЄДРПОУ 25946285, р/р 26008619943114), у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 100054 (сто тисяч п'ятдесят чотири) гривні, з урахуванням раніше виплачених сум.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі, через Володарський районний суд Донецької області, протягом 30 днів з дня проголошення, а для особи яка утримується під вартою в той же строк з дня вручення копії вироку.

Суддя С.І. Доценко