Справа № 752/8525/16-ц
Провадження № 2/752/4011/16
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
11.10.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Крекотень О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и в:
у червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги мотивує тим, що 19 січня 2016 року на вул. Композитора Мейтуса в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем марки «Міцубісі" номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 та між автомобілем марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження.
Також через такі неправомірні дії позивачу також спричинені моральні страждання.
Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь: 35 271 грн. 12 коп. майнової шкоди та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов у повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Пояснив суду, що шкода завдана з вини відповідача, тому саме він має сплатити кошти. Автомобіль на даний час не відновлений.
Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.
Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 19 січня 2016 року на вул. Композитора Мейтуса в м. Києві з вини ОСОБА_2, яка керувала автомобілем марки «Міцубісі" номерний знак НОМЕР_5, сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій зазнав пошкоджень автомобіль марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу.
На підтвердження своїх доводів щодо вини ОСОБА_2 у пошкодженні автомобіля, позивач посилається на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 березня 2016 року (а.с. 25).
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК "ПЗУ Україна". 22 січня 2016 року в порядку, передбаченому законодавством, позивач звернувся до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Проте, у квітні 2016 року на адресу позивача надійшло повідомлення про відмову у виплаті відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки поліс № АС/7974145, яким ніби то був застрахований автомобіль "Міцубісі" номерний знак НОМЕР_5, яким керувала відповідач, було анульовано 11.01.2016 р. на підставі заяви попереднього власника транспортного засобу, поданої 23.12.2015 р.
За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року в справі № 6-2808цс15 та є обов'язковою для застосування (ч. 1 ст. 3607 ЦПК України).
За таких обставин, завдана позивачу майнова шкоди підлягає стягненню з відповідача.
На підтвердження розміру завданої майнової шкоди, позивач надав суду рахунок ТОВ "ВІДІ Автострада" № ВДиС 0003726 від 31.01.2016 р., згідно якого розмір відновлювального ремонту за пошкодження автомобіля позивача складає 35 271 грн. 12 коп. (а.с. 7).
Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Автомобіль позивача на день розгляду справи в суді не відновлений, тому суд вважає, що реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи є сума визначена на день проведення оцінки - 35 271 грн. 12 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.
Згідно з ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Суд вважає, що доводи позивача про відшкодування моральної шкоди як власнику пошкодженого майна знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
При цьому суд враховує, що позивачу були спричинені душевні страждання, оскільки пошкоджено його майно та завдані незручності в повсякденному житті.
Разом з тим, при визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, враховується і те, що тяжких наслідків у результаті дорожньо-транспортної пригоди для позивача не настало, тому з урахуванням наведеного та вимог закону стосовно врахування принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині - в сумі 1000 гривень.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають і понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 12, 14, 22, 23, 511, 636, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, статтями 1, 5, 6, 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218, 223 - 226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іден. номер НОМЕР_4, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 35 271 грн. 12 коп. на відшкодування майнової шкоди, 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди та 551 грн. 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 62550667, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 11.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/8525/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: