Рішення № 62546225, 04.11.2016, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3858/16-ц

Провадження № 2/577/1404/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2016 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючої судді Кущенка М.Ф.

при секретарі Олійник В.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Конотопського міскрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про смерть від 27.03.2014р. його донька ОСОБА_5 померла 16.04.2013 р. після смерті якої відкрилася спадщина, яку він прийняв як спадкоємець першої черги так як був зареєстрований із нею за однією адресою. Спадкове майно складається з частини квартири розташованої в м. Конотопі по вул. Богдана Хмельницького,26/35. Вказана квартира ними була приватизована відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та відповідно до свідоцтва на право власності від 06.11.1997р. і належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_6 та спадкодавниці ОСОБА_5 09.04.2015р. було зареєстровано спадкову справу, але нотаріус повідомив їх, що на майно спадкодавниці накладено обтяження відділом ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції та накладено арешт. Наявність такого арешту не дає можливості нотаріусу видати свідоцтво про право власності. Він звернувся із заявою до відповідача про скасування арешту, але у відповідь отримав повідомлення, що виконавче провадження 20.06.2014р. завершено з підстав передбачених п.3 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження у звязку із смертю боржника, але арешт не знятий оскільки не стягнено виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.

Однак вказане суперечить діючому законодавству і зокрема ст. 19 Конституції, ст 50 ЗУ Про виконавче провадження згідно якого при закритті виконавчого провадження повинен бути скасованим і накладений арешт на майно боржника. Посилається на ст.ст. 15,16 ЦК України, просить скасувати арешт на вказане майно.

В судовому засіданні представник заявника вимоги скарги підтримала і просить її задовільнити. Додатково послалась на ст.ст.17,22,28,42,49 ЗУ Про виконавче провадження і вказала, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій є виконавчими документами, а строк предявлення цих виконавчих документів до виконання визначений в один рік з дня набрання вказаними постановами законної сили, але з моменту закінчення виконавчого провадження минуло вже два роки і на сьогоднішній день вказані виконавчі провадження не відкриті в порушення вимог зазначених норм, так як вони повинні були бути відкритими не пізніше наступного робочого дня після завершення виконавчого провадження. Відповідач про смерть спадкодавниці знав і оскільки він в порушення вимог ст.1281 ЦК протягом шести місяців з дня коли дізнався про відкриття спадщини не предявив вимоги до спадкоємців, то вже позбавлений права такої вимоги. Просить задовільнити позовні вимоги і не стягувати із відповідача понесені стороною позивача витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 вимоги позову визнала, підтвердила пояснення представника позивача і не заперечує проти задоволення вимог позову. Додатково пояснила, що після отримання інформації про смерть спадкодавниці вони зупинили виконавче провадження до встановлення правонаступників або зміни обставин. На протязі року до них не надходило жодного повідомлення про вирішення питання щодо правонаступництва у виконавчому провадженні і вони 20.06.2014р. поновили виконавче провадження і в цей же день закінчили його за відсутністю даних про правонаступництво. Копії вказаних постанов вони направили всім заінтересованим особам. Але від них також ніяких даних не надходило. Виконавче провадження про стягнення виконавчого збору вони не відкривали і відповідних постанов не виносили.

Вислухавши учасників розгляду справи та перевіривши її матеріали суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Згідно із вимогами ст. 32 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4)інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до положень ст.17 ч.2 п.1,7 вказаного закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, накази господарського суду ..., постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_7 від 14.03.2012р. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-1526 виданого Конотопським міськрайонним судом про стягнення із ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ Приват Банк 308464,73 грн. боргу і накладено арешт на все майно, що належить боржнику. Постановою державного виконавця Коваль Я.А. від 20.06.2014р. виконавче провадження по вказаному виконавчому листу закінчене на підставі п.3 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження в звязку із смертю боржниці, що підтверджена свідоцтвом про смерть № І-БП 214587, виданого 27.03.2014р.(л.с.32-33).

Однак п.3 ч.1 ст. 49 вказаного закону , на який посилається позивач, передбачає закінчення виконавчого провадження у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Стаття 1219 ЦК визначає перелік прав і обовязків, які не входять до складу спадщини. В них не включається зобовязання спадкодавця за кредитним договором. В звязку з цим спадкоємці, які прийняли спадщину, несуть відповідальність перед кредитором в межах отриманої спадщини.

Відповідно до положень ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , що діяла в спірний період, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст. 28 ч.ч.1,6 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Однак державна виконавча служба виконавче провадження по вказаному питанню не заводила і будь-яких дій не проводить. Тобто не ставить претензій до спадкоємців, не заводить виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору і не приймає ніякого рішення по накладеному арешту майна спадкодавця по вже закінченому виконавчому провадженню. В звязку із цим позивач знаходиться у невизначеному становищі, чим порушуються його права.

При таких обставинах позов підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 208-210, 383-387 ЦПК, суд

В И Р І Ш И В :

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_5, накладеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Конотопського МРУЮ 14.03.2012р. по виконавчому провадженню № 31688009 за реєстраційним номером обтяження 12272949.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 8 листопада 2016р.

Суддя Кущенко М. Ф.