Ухвала суду № 62546045, 03.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7485/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Гірняк Л.А.,

суддів: Гайворонський С.П.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 вересня 2016 року по справі за заявою представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про забезпечення морської вимоги,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 13 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про забезпечення морської вимоги було накладено арешт на судно - морський буксир «VASYL FRANKO» (прапор Коморські острови, номер ІМО 7325954, MMSI 616999079), судновласником якого є Компанія «EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A.», ОСОБА_11, яке знаходилось на території Іллічівського морського торговельного порту.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 15 вересня 2016 року представник Судновласника звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області із заявою про скасування заходів забезпечення морської вимоги, посилаючись на відсутність повноважень суду на розгляд даної справи, неправомірність та передчасність застосування таких заходів, введення заявниками суду в оману шляхом неповідомлення ряду обставин, що стосуються даної справи, існування повязаних спорів, в яких неодноразово розглядалися питання щодо арешту судна і у всіх цих справах заявникам було відмовлено у таких вимогах. А також представник вказує на те, що обсяг вимог щодо стягнення заборгованості є явно неспівмірним з обраним заявниками видом забезпечення вказаних вимог у формі накладення арешту на судно, яке своєю вартістю в більш ніж 40 разів перевищує розмір заявлених вимог (орієнтована вартість судна 500000,00 доларів США).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 16 вересня 2016 року заяву представника компанії EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A. про скасування заходів забезпечення морської вимоги - задоволено. Скасувати арешт, накладений ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 13 вересня 2016 року, на судно - морський буксир «VASYL FRANKO» (прапор Коморські острови, номер ІМО 7325954, MMSI 616999079), що належить компанії «EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A.».

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати та залишити в силі ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 13 вересня 2016 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що в Ізмаїльському міскрайонному суді Одеської області розглядаються справи про стягнення заборгованості з заробітної плати та, відповідно до ст. 2 Брюсельської конвенції, судно, яке ходить під прапором однієї з договірних держав, може бути заарештовано, стосовно морської вимоги, в тому числі стягнення заборгованості по заробітній платі судом, за місцем знаходження морського порту України, що відповідно до вимог абз.2ч.4ст.114 ЦПК України є виключною підсудністю.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи заяву представника компанії « EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A.» про скасування арешту, накладеного ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 13 вересня 2016 року, на судно морський буксир «VASYL FRANKO» (прапор Коморські острови, номер ІМО 7325954, MMSI 616999079), що належить компанії « EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A.» районний суд виходив з того, що неподання заявниками позовної заяви згідно з вимогами ч.5 ст.151 ЦПК України, неповідомлення суду стороною заявника усіх обставин щодо повязаних судових спорів, де неодноразово розглядалися питання щодо накладення арешту, а також неспівмірність заявлених вимог щодо стягнення заборгованості з обраним видом забезпечення вказаних вимог.

При цьому зазначив, що арешт судна, що здійснювався для забезпечення морської вимоги розглядався судом за місцезнаходження морського порту України в якому перебуває судно або порту реєстрації судна.

Одночасно визнав факт заборгованості членам екіпажу морського буксиру заробітної плати його судновласником та прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області по суті розглядаються позовні заяви ОСОБА_3 (справа №500/769/16-ц), ОСОБА_6 (справа № 500/772/16-ц), ОСОБА_4 (справа № 500/639/16-ц), ОСОБА_7 (справа № 500/773/16-ц), ОСОБА_5 ( справа № 500/769/16-ц) та ОСОБА_8 (справа № 500/774/16-ц) до Компанії « EASTERN LOGISTICS CO LTD. S.A.» про стягнення заборгованості з заробітної плати.

Статтею 2 Брюсельської конвенції встановлено, що судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої.

Проте районний суд на вищезазначене не звернув уваги та не з`ясував чи дійсно в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області розглядаються вимоги, щодо стягнення заробітної плати, не витребував ухвали про відкриття провадження по справам та передчасно прийшов до висновку, що заявником не подано позовну заяву згідно з вимогами ч.5 ст.151 ЦПК України, оскільки накладення арешту судна за виключною підсудністю не пов`язується з подачею позовних вимог за місцем знаходження порту.

Крім того абз.2ч.1ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна передбачено підстави, щодо яких судно не заарештовують. Проте відповідно до ч.3ст151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Районний суд не з`ясував вартість заарештованого судна, а тому посилання на не співмірність його вартості заявленим вимогам є припущенням та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Судова колегія не погоджується з посиланням представника «VASYL FRANKO», що накладення арешту унеможливить проведення господарської діяльності компанії, так як останній не позбавлений права надати заставу в сумі достатньої для забезпечення морської вимоги з визначенням її розміру.

Виходячи з того, що районний суд, скасовуючи заходи забезпечення позову, порушив порядок розгляду справи судова колегія, з підстав п.3ч.1ст.212 ЦПК України, приходить до висновку, що матеріали справи необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 218, 307, 312, ч.1п.3ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити частково .

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 вересня 2016 року скасувати, матеріали справи направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_2