Ухвала суду № 62546010, 01.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5474/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Процик М.В.,

суддів Калараша А.А., Заїкіна А.П.,

при секретарі Гамарц Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Альбатрос» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо виконання судового рішення,

за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

23 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Альбатрос» вернулося до суду зі скаргою на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, просило визнати його рішення неправомірними та скасувати постанову від 21.08.2015 року про відкриття виконавчого провадження; постанову від 03.09.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; постанову від 03.09.2015 р. про арешт коштів боржника. Одночасно просило поновити строк на оскарження рішень головного державного виконавця. (а. с. 1-3,4).

Заявник посилався на те, що: 21 серпня 2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження ВП №48530364 за виконавчим листом № 522/1610/14-ц, виданим 27.04.2015 р. Приморським районним судом м. Одеси по цивільній справі за позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Альбатрос» на підставі договору поруки №64/П-15-2, з ОСОБА_3 та ВАТ (тепер ПАТ) «Альбатрос» на підставі договору поруки №64/П-15-1, з ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Юлія» на підставі договору поруки № 64/П-15-3 на користь ПАТ «ОМЕГА БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 30275043,50 грн., з яких заборгованість за кредитом - 2000000 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 15986000 грн., заборгованість за процентами 1279 500 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 10227043,50 грн., заборгованість за комісією - 395396,19 грн., пеня за несвоєчасну сплату платежів 3666714 грн. Згідно з вказаною постановою боржником є ПАТ «Альбатрос», а стягувачем ПАТ «ОМЕГА БАНК». В межах вказаного виконавчого провадження, постановами від 03.09.2015 р. головним державним виконавцем Іванютою І.М. були накладені арешти на все майно, що належить ПАТ «Альбатрос» у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, а саме на суму 33302669,05 грн., а також на кошти, що містяться на 12 рахунках у банках та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника ПАТ «Альбатрос» у межах вищевказаної суми. Лише 17 вересня 2015 року, після отримання постанови, заявнику стало відомо про відкриття 21 серпня 2015 року головним державним виконавцем виконавчого провадження ВП № 48530364 та лише 21 вересня 2015 року, після відвідування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в мережі Інтернет, заявнику стало відомо про накладення арешту на його кошти і майно. З зазначеними постановами заявник не згоден, зазначаючи, що: у постанові про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2015 р. ВП №48530364 зазначений стягувач - ПАТ «ОМЕГА БАНК», однак відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.11.2014 р., додаткового договору до нього від 09.01.2015 р., та акту прийому-передачі прав вимоги від 31.12.2014 р. стягувач - ПАТ «ОМЕГА БАНК» передало право вимоги за наданими кредитами ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит»; що державний виконавець прийняв до виконання неналежно оформлений виконавчий лист, оскільки у ньому зазначено, що кошти повинні бути стягнуті з ВАТ «Альбатрос», однак воно не існує та було перетворено у ПАТ «Альбатрос»; що державний виконавець передчасно наклав арешт, не переконавшись у тому, чи відомо ПАТ «Альбатрос» про відкриття виконавчого провадження; що державний виконавець передчасно наклав арешт на майно, не переконавшись в наявності грошових коштів; та в порушення ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було надіслано боржнику копії постанови про накладення арешту.

Головний державний виконавець Іванюта І.М. або інший представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України участі у розгляді справи не приймав, про час та місце розгляду справи належно сповіщався.

ТОВ «Альбатрос», ОСОБА_3 та ТОВ «Юлія» про час та місце розгляду справи сповіщались, однак ухвала про залучення їх до участі у розгляді справи відсутня.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2016 року ПАТ «Альбатрос» поновлено строк на оскарження рішень головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2016 року визнано рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 з приводу виконання рішення суду неправомірними.

Скасовано постанову від 21.08.2015 р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження № 48530364 з виконання виконавчого листа № 522/1610/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 27.04.2015 р;

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 03.09.2015 р. про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження № 48530364 з виконання виконавчого листа №522/1610/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 27.04.2015 р;

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 03.09.2015 р. про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження №48530364 з виконання виконавчого листа № 522/1610/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 27.04.2015 р;

В апеляційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипросить ухвалу суду від 25 травня 2016 року скасувати, відмовити у задоволенні скарги ПАТ «Альбатрос» у повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечує представник ПАТ «Альбатрос».

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням скарги на новий розгляд, з наступних підстав.

За правилами ст. 312 ч.1 п.3 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена неправомірно, що оскільки стягувачем є інша особа, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит», якому ПАТ «ОМЕГА БАНК» відступив свої права вимоги по кредитному договору, то державний виконавець не вправі був відкривати виконавче провадження за заявою ПАТ «ОМЕГА БАНК», і як наслідок виносити постанови про арешт коштів та майна боржника.

Однак з такими висновками суду погодитись неможливо.

За змістом ст.8ч.1,2 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції що діяла на момент вчинення виконавчих дій) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник; стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ; боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження) визначено підстави за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Із матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 було відкрите виконавче провадження ВП №48530364 з виконання виконавчого листа №522/1610/14-ц, виданого 27.04.2015р. Приморським районним судом м. Одеси, про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ТОВ «Альбатрос» на підставі договору поруки № 64/П-15-2, з ОСОБА_3 та ВАТ «Альбатрос» на підставі договору поруки № 64/П-15-1, з ОСОБА_3 та ТОВ «Юлія» на підставі договору поруки №64/П-15-3 на користь ПАТ «ОМЕГА БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 30275153,69 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту 2000000 доларів США, що еквівалентно 15986000 грн., заборгованості по процентам 1279500 доларів США, що еквівалентно 10227043,50 грн., заборгованості по комісії 395396,19 грн., пені за несвоєчасну сплату платежів у розмірі 3666714 грн.

За належно посвідченим виконавчим листом №522/1610/14-ц стягувачем зазначено ПАТ «ОМЕГА БАНК», а боржником - ПАТ «Альбатрос». (а.с.125) І саме вказаний банк за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ОМЕГА БАНК» 13.08.2015р. у встановлені законом строк та порядку подав до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про прийняття до виконання виконавчого листа. (а.с.124) Здійснення виконання в порядку автоматичного розподілу було доручено головному державному виконавцю Іванюта І.М.(а.с.129) Останнім 21.08.2015р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (№48530364) і боржником зазначено - ПАТ «Альбатрос», а стягувачем ПАТ «ОМЕГА БАНК». (а.с.134) За постановою боржнику надано семиденний строк для самостійного виконання рішення. Копія вказаної постанови спрямована боржнику 25.08.2015р. за адресою вказаною у виконавчому листі. (а.с.135) 03 вересня 2015 року, тобто через сім днів після направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 виніс постанову про арешт коштів боржника ПАТ «Альбатрос» та в цей же день виніс постанову про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої було постановлено накласти арешт на все майно ПАТ «Альбатрос» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору: 33302669,05 грн.(а.с.136,138-139) 04 вересня 2015 року копії вказаних постанов спрямовані боржнику за адресою вказаною у виконавчому листі.(а.с.137,141)

Судом також встановлено, що 31 грудня 2014 року між ПАТ «ОМЕГА БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ІПОТЕКА КРЕДИТ» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, а 09 січня 2015 року додатковий договір до нього, відповідно до умов якого ПАТ «ОМЕГА БАНК» продало права вимоги за наданими кредитами, у тому числі за кредитом наданим ОСОБА_3 (поручителем якого є заявник), ТОВ «Фінансова компанія «ІПОТЕКА КРЕДИТ». Права вимоги були передані від ПАТ «ОМЕГА БАНК» до ТОВ «Фінансова компанія «ІПОТЕКА КРЕДИТ», згідно акта приймання-передачі прав вимоги від 31 грудня 2014 року.(а.с.11-19)

Разом з тим, відомостей про те, що рішення суду, за яким було видано виконавчий лист з визначенням стягувачем ПАТ «ОМЕГА БАНК», скасовано, змінено або ухвалою суду здійснено заміну сторони правонаступником або заміну стягувача з ПАТ «ОМЕГА БАНК» на ТОВ «Фінансова компанія «ІПОТЕКА КРЕДИТ», і про це завчасно сповіщено державному виконавцю матеріали справи не містять. І судом це питання не зясовувалось.

Водночас вбачається, що між ПАТ «ОМЕГА БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ІПОТЕКА КРЕДИТ» з приводу чинності договору купівлі-продажу прав вимоги на момент відкриття виконавчого провадження розглядався спір щодо чинності переходу прав вимоги по кредитним договорам, який остаточно було вирішено судом лише 30 вересня 2015 року. (а.с.21-26)

Зазначивши, що державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача, а стягувачем могло бути лише ТОВ «Фінансова компанія «ІПОТЕКА КРЕДИТ», і що виконавче провадження було відкрито неправомірно, суд першої інстанції не вказав норму закону, яку порушив державний виконавець. Суд не зазначив на підставі якої статті закону «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження, та чи змінився сам боржник у виконавчому провадженні. А відтак, суд достеменно не зясував, чи діяв державний виконавець в межах закону, яким чином він мав діяти, і яке рішення прийняти за вищенаведених обставин.

Частиною 2 статті 25 Закону Україну «Про виконавче провадження» передбачено обовязок направлення стягувачу та боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2015р. була спрямована боржнику лише 25.08.2015р., тобто з порушенням встановленого законом строку та правил ст.31 Закону Україну «Про виконавче провадження». Однак чи може це порушення бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження суд не обґрунтував.

Обґрунтовуючи скасування постанов про арешт коштів і майна боржника, суд першої інстанції послався лише на неправомірність відкриття виконавчого провадження.

За розясненням (п.1) Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (далі Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07 лютого 2014 року) «судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України… Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.»

Згідно зі ст.387ч.2 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті чи вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Розділом УІІ ЦПК України передбачено здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

За ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

За розясненням Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07 лютого 2014 року (п. 17,19) «згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обовязків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень субєкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.»

Ухваливши рішення про неправомірність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, всупереч вищенаведеним розясненням Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07 лютого 2014 року, суд першої інстанції не залучив до участі у розгляді справи стягувача - ПАТ «ОМЕГА БАНК» та його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «ІПОТЕКА КРЕДИТ», на права та обовязки яких у звязку зі скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження та постанов про арешт майна і коштів боржника може вплинути судове рішення. Усунути цей недолік на стадії апеляційного провадження неможливо.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки судом було порушено порядок розгляду скарги, то вирішення скарги по суті є передчасним і неможливим. А тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням скарги на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2016 року скасувати, а скаргу Публічного акціонерного товариства «Альбатрос» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.А. ОСОБА_4 Заїкін