Ухвала суду № 62544698, 04.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/23172/15-к

Провадження №11-кп/772/943/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чезганова А. М.

Доповідач : Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 року м. Вінниця

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого - судді Кривошеї А.І.

суддів: Бурденюка С.І. та Федчука В.В.

секретаря Доценко М.І.

за участю прокурора Кузьміна С.В.

адвоката Гоменюка В.М.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015020010005186 за апеляційними скаргами адвоката Шалагінова В.Г., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2016, яким засуджено

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 02 лютого 2000 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ст. 212 КК України (1960 р.) до трьох років позбавлення волі; 17 травня 2002 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі; 15 травня 2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки; 28 липня 2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до двох років трьох місяців позбавлення волі; 16 лютого 2012 року апеляційним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ст. 69, ст. 72 КК України до двох років обмеження волі, згідно з постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 липня 2012 року звільнений умовно-достроково на п'ять місяців вісім днів,

-за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у позбавлення волі строком на 3 роки.

Вирішено долю процесуальних витрат.

Згідно вироку суду, 06 серпня 2015 року, приблизно, о 10.00 год. обвинувачений ОСОБА_3 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вступили в попередню змову з метою таємного викрадення чужого майна. Проходячи повз будинок АДРЕСА_2, вони звернули увагу на балконне приміщення квартири №73, власником якої являється ОСОБА_5 Маючи на меті незаконне збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, обвинувачений ОСОБА_3 разом з вищезазначеною особою підійшли до вхідних дверей квартири №73, при цьому остання подзвонила у двері зазначеної квартири з метою переконатись у відсутності власників приміщення. Розуміючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, та впевнившись, що власники приміщення відсутні, обвинувачений ОСОБА_3 разом з співучасником, діючи таємно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення, проникли до вказаної квартири. Перебуваючи в одній із кімнат, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, узяла з полички серванту гроші в сумі 500 гривень, поклавши їх до кишені шортів, в яких вона була одягнена. Не відшукавши матеріальних цінностей, які б становили інтерес для них, обвинувачений ОСОБА_3 та його співучасник вирішили залишити місце злочину. При виході із зазначеної квартири, вони звернули увагу на сторонні голоси та шум у під'їзді. Зазирнувши у вікно, яке розташоване зі сторони входу до під'їзду, останні побачили працівників міліції, які бігли в сторону під'їзду. Після цього, з метою уникнення затримання їх на місці вчинення злочину, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, зачинила на внутрішній замок двері до квартири №73 і разом з обвинуваченим ОСОБА_3 сховали знаряддя вчинення злочину та позбулися викрадених грошей, таким чином не вчинивши усіх дій з причин, що не залежали від їх волі, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця. В подальшому обвинувачений ОСОБА_3 разом з вищезазначеною особою намагалися через балкон квартири залишити місце злочину, однак були затримані працівниками міліції. Злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, було завдано потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 500 гривень.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_3 та його адвокат подали апеляційні скарги та просять вирок суду змінити, в частині призначеного покарання та призначити більш м'яке покарання, звільнивши ОСОБА_3 від призначеного покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

На думку обвинуваченого та його адвоката суд, врахувавши як пом'якшуючі обставини те, що він щиро кається, активно сприяв розкриттю злочинів, повне відшкодування шкоди потерпілому та його хворобу, мав би призначити більш м'яке покарання, оскільки судом зазначено більше двох пом'якшуючих обставин.

Крім того ОСОБА_3, має непрацездатну мати та для того, щоб вилікувати низку хвороб, якими він хворіє, йому необхідно призначити покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката, які просили вирок суду змінити, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та його адвоката слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При призначенні покарання обвинуваченому, судом враховано усі обставини, в тому числі ті, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі.

Призначене ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема довідки про судимості (а.с. 127-128) ОСОБА_3 неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів, зокрема за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.05.2008 за ст. 309 ч. 1 КК України на два роки позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України і звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком два роки, однак під час іспитового строку скоїв новий злочин, передбачений ст.309 ч.2 КК України, за який засуджений 28.07.2010 вироком Замостянського районного суду м. Вінниці із застосування ст.71 КК України до двох років трьох місяців позбавлення волі.

Тому враховуючи, що інститут звільнення від відбування покарання до обвинуваченого раніше вже застосовувався, і не попередив скоєння ним нових злочинів, підстав для повторного застосування ст. 75 КК України немає, оскільки попереднє застосування до нього у 2008 положень даної статті позитивного впливу на поведінку ОСОБА_3 не зробило.

Покарання, призначене ОСОБА_3 за даним вироком є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та є мінімальним для санкції ч.3 ст.185 КК України

Обставини, що давали б можливість для застосування ст. 69 КК України - відсутні.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає жодних підстав для задоволення апеляційних скарг адвоката Шалагінова В.Г., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, та обвинуваченого ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційні скарги адвоката Шалагінова В.Г., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, та обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2016, щодо ОСОБА_3 - без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судові рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим - в той самий строк, з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

А.І. Кривошея С.І. Бурденюк В.В. Федчук