Рішення № 62543893, 23.09.2016, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1796/16-ц

Провадження № 2/727/832/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю: представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року , - ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в обґрунтування заявлених позовних вимог посилаючись на те, що 21.01.2011 року відповідач ОСОБА_3 став клієнтом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна». Стверджують, що 05.09.2013 року відповідачу ОСОБА_3 було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Універсальна Gold» відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки; в свою чергу, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» щодо зміни кредитного ліміту посилався на п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Вказують, що підписання даного договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь- якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, а відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/, складеної між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Зазначають, що при укладанні договору Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» із відповідачем ОСОБА_3 керувались ст.634 ч.1 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; при цьому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору. А, отже, у звязку із порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобовязань, вказують, що станом на 31.12.2015 року утворилася заборгованість, яка становить 23152,32 грн., і відповідно складається із заборгованості за кредитом в сумі 15098,79 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5874,85 грн.; заборгованість за пенею та комісією в сумі 600,00 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1078,68 грн. (процентна складова). Просять, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у зазначеній вище сумі і судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ухвали Шевченківського райсуду м. Чернівців від 11.08.2016 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року та обєднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року з позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Зустрічні позовні вимоги мотивуються тим, що 21.01.2011 року ОСОБА_3 В,М. став клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ, оформивши анкету-заяву, на підставі якої 05.09.2013 року йому нібито було переоформлено кредитну карту на «Універсальна Gold» та Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» у відповідності до пп. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до яких, на його думку, було збільшено кредитний ліміт та підписано відповідний договір. Вказує, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» намагаються приховати ту обставину, що мова йде про два абсолютно різних кредитних договори, один з яких ним повністю погашено в першому півріччі 2013 року, а другий від 05.09.2013 року є недійсним в силу неотримання обовязкової письмової форми для його укладення, відтак вимоги про стягнення заборгованості за недійсним договором є безпідставними. Зазначає, що 21.01.2011 року йому представником ПАТ КБ «ПриватБанк» було надано Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, в якій було викладено, як він зрозумів Умови оформлення кредитуфізичнимособам, однак памятка клієнта, йому надано не була, хоча вважає, що Банк був зобовязаний її йому вручити, про що він звертався з вимогою. Крім наведеного, посилається на те, що відповідно до тарифів по престижним картам, наданих до Умов та правил надання банківських послуг від 06.03.2010 року №СП-2010-256 Банком максимальна сума кредитної лінії кредитної карти «Універсальна» становить 2000 грн., на сьогодні термін дії даного договору є припиненим у звязку із спливом терміну дії картки та її погашенням, а за заявою-анкетою, ним було 21.01.2011 року отримано 2000,00 грн., які він погасив разом з процентами в першій половині 2013 року. Також, зазначає, що на виконання даного кредитного договору йому було видано карту «Універсальна» на строк до листопада 2014 року, тобто строк дії кредитного договору; в даному випадку, який також закінчено; проте ПАТ КБ «ПриватБанком» вказується що на підставі Анкети-Заяви від 05.09.2013 року йому було переоформлено кредитну карту на «Універсальна Gold» з посиланням на пункти 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до яких, на його думку, йому збільшено кредитний ліміт до 15000,00 грн. Також Банком зазначається, що підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою його як позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктом 2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що після отримання Банком від клієнта необхідних документів, а також Заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту та видає кредитну карту. Тобто Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» зобовязаний був взяти у нього заяву на оформлення кредитної карти «Gold», після чого мав бути встановлений кредитний ліміт.

Будь-який договір між ним як позичальником та банком щодо видачі йому кредитної карти Універсальна Gold не підписувався. Із підписаної ним заяви-анкети не вбачається наявність укладення договору на отримання кредитної карти «Універсальна Gold», так як в наданій до первісного позову заяви-анкети позивачем немає його згоди на укладення договору кредитування за умовами карти «Універсальна Gold». Вважає, що кредитний договір, за яким йому було видано кредитну картку «Голд» та грошові кошти в сумі 15000,00 грн. є недійсним, вважає за необхідне застосувати двосторонню реституцію.

За договором він отримав 15030,00 грн., а відповідно до виписки за період з 05.09.2013 року по 20.05.2016 року наданої позивачем до первісного позову, ним повернуто позивачу кошти в сумі 20590 грн. (17.10.2013р. 1100 грн, 22.11.2013р. 1500 грн, 25.12.2013р. 1100 грн, 11.01.2014 р. 1000 грн., 17.03.2014р. - 500 грн., 25.03.2016р. 8350 грн., 20.04.2016р. 7040 грн.), що є надмірно сплаченими позивачу коштами. Крім того, банком при видачі йому кредитної картки «Голд» та грошових коштів в сумі 15000,00 грн. було порушено його права споживача, оскільки споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Також він не погоджується з розрахунком заборгованості виходячи з того, що в супереч вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ із змінами та доповненнями, а саме пунктом 15 статті 14 визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобовязаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за виконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

07.09.2015 року наказом командира військової частини В4673 №187 його було виключено зі списків особового складу частини та зараховано на військовий облік до Летичівсько -Старосинявського ОРВК Хмельницької області, про що у військовому квитку зроблено запис про зарахування до оперативного резерву першої черги, а тому дії позивача по нарахуванню пені та штрафів є неправомірними, необґрунтованими та безпідставними, так як, в жовтні 2015 року було нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом 09.10.2015 року 683,86 грн., 31.10.2015р. 64,07 грн.; нараховано відсотків на залишок простроченої заборгованості за кредитом 09.10.2015 року 359,86 грн, 31.10.2015 року 33,59 грн. внаслідок чого з 09.10.2015 року збільшилось нарахування відсотків і загальна сума з 4733,47 грн. стала 5777,19 грн., тобто різниця становить 1043,72 грн. У той же період неправомірно було нараховано 31.10.2015 року - 100 грн. пені. 25.03.2016 року ним сплачено платіж в сумі 8350,00 грн., який безпідставно було розщеплено на погашення пені в сумі 600,00 грн., оскільки така пеня могла бути стягнена тільки в примусовому порядку в термін до 25.03.2015 року. Вказує, що термін дії карти закінчився у вересні 2015 року, пролонгація договору не відбувалась, а вона передбачає продовження строку дії після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах і на той самий термін, а також на те, що після закінчення строку дії договору банком йому кошти і нова платіжна карта не видавалась. Просить визнати недійсним кредитний договір №б/н від 05.09.2013 року укладений між ним та ПАТ КБ «Приватбанк».

В судове засідання представник позивача, за первинним позовом і представник відповідача за зустрічним - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 74 ч. 4 ЦПК України, від представника ПАТ КБ ПриватБанку, за довіреністю Сафір поступило в суд з позовом, письмове клопотанням про розгляд справи у відсутність представника позивача, первинні позовні вимоги підтримано в повному обсязі; в задоволенні зустрічних позовних вимог до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року просили відмовити з врахуванням письмових заперечень.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в судове зсідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, захист своїх інтересів доручив представляти в судовому засіданні за довіреністю представнику ОСОБА_2, яка в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанку не визнала, проти них заперечувала, підтримала зустрічні вимоги свого довірителя і просила їх задовольнити, посилаючись в наданих суду поясненнях на обставини викладені в зустрічному позові і письмових поясненнях.

Вивчивши і розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача за первинним позовом і представника позивача за зустрічним, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються заявлені ПАТ КБ ПриватБанком позовні вимоги, обставини викладені в зустрічному позові, обєктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності за заявленими відповідно позовами, а межах вимог, суд приходить до наступного.

Вищенаведені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному звязку регулюються наступними вимогами закону.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Судом, відносно як первинних заявлених вимог так і зустрічних, установлено, що 21.01.2011 року відповідач ОСОБА_3 став клієнтом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», отримав кредитну картку «Універсальна» (а.с.7).

Позивачем за первинним позовом ПАТ КБ ПриватБанком «ПриватБанк» стверджується, що відповідачем ОСОБА_3 В,М. було порушено взяті кредитні зобовязання розмір заборгованості складає 23152,32 грн., зокрема: - тіло кредиту 15098,79 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5874,85 грн.; заборгованість за пенею та комісією в сумі 600,00 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1078,68 грн. (процентна складова) (а.с.6).

З довідки військової частини А1556 від 20.08.2014 року виданої на імя відповідача ОСОБА_3 вбачається, що він з 02.08.2014 року знаходився на зборах у військовій частині А1556 м. Мукачеве Закарпатської області з військовослужбовцями запасу як призваний по мобілізації (а.с.53).

Дослідженою овідкою ТВО командира військової частини польової пошти В4673 від 16.09.2014 року, виданої на імя молодшого сержанта ОСОБА_3, вбачається що він перебував на військовій службі у військовій частині В4673, яка входить до складу сил, що залучаються та беруть участь в антитерористиній операції на території Донецької та Луганської областей з 31.08.2014 року (а.с.54).

З листа Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»№315810 від 03.11.2014 року на адресу відповідача ОСОБА_3 вбачається, що відповідач звертався з приводу зупинення нарахування вісотків, штрафних санкцій, пені за кредитним договором, яким його було повідомлено, що заява знаходиться на розгляді у відповідальних співробітників банку (а.с.55).

Таким чином дії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» по нарахуванню пені та штрафів є, такими що суперечать вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ із змінами та доповненнями, зокрема пункту 15 статті 14, яким визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за виконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Даними довідки Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» станом 12.05.2016 року вбачається, що по карті «Універсальна» заборгованість складає 6463,56 грн. (а.с.88), а із письмових пояснень Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» поданих через канцелярію суду (а.с.86-87) вбачається, що відповідач сплатив частину заборгованості, зокрема: 25.03.2016 року в розмірі 8350,00 грн., 20.04.2016 року кошти в розмірі 7040,00 грн., тобто станом на 12.05.2016 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» за анкетою-заявою від 21.01.2011 року по кредитній карті «Універсальна» відсутня, а отже заявлені вимоги за первинним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом по картці Універсальна Голд не ґрунтуються на досліджених доказах. Крім наведеного, судом установлено, що у відповідності до пункту 3.4 розділу 3 Правил банки зобовязанні в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу, умови відкриття, ведення та закриття рахунку, про відкриття банківського рахунку у звязку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням, правило за яким змінюється процентна ставка за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачем та продавцем товарів та визначає права споживачів, а також механізм захисту таких прав.

Згідно приписів Закону України «Про захист прав споживачів»,Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позивачів» від 12.04.1996 р. №5суд при вирішенні питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем має виходити як із нормЗакону «Про захист прав споживачів»і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних нормЦК Українита іншого законодавства, що не суперечитьЗакону «Про захист прав споживачів».

Частиною 3ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено коло несправедливих умов у договорах із споживачами. При цьому перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно дост. 18 ч. 5 Закону України «Про захист прав споживачів»,якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Натомість, щодо посилання позивача на положенняЗакону України «Про захист прав споживачів»стосовно права споживача на інформацію про продукцію, що не зазначено детального розпису загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобовязань споживача за кожним платіжним періодом, то суд вважає такі обґрунтування позовних вимог безпідставними, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність в діях банку прихованого змісту, чи-то введення в оману споживача ОСОБА_3

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність з боку банка порушення положеньЗакону України «Про захист прав споживачів».

Згідност. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбаченост. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підтвердження факту укладення між сторонами кредитного договору, позивачем надана Анкета-Заява позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно якої відповідач отримав кредитну картку «Універсальна» (а.с.7) та вказана Анкета-Заява містить виконані від імені відповідача ОСОБА_3 рукописні записи «дата 21.01.2011 року», а також підпис від його імені.

Крім того, судом, належними доказами по справі встановлено, що 21.01.2011 року відповідач ОСОБА_3 став клієнтом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна» (а.с.7), проте як вбачається з даної Анкети-Заяви (а.с.7) памятка клієнта (відривна частина анкети) що повинна залишатися у клієнта відповідачу не надавалась, хоча банк зобовязаний був її вручити відповідачу ОСОБА_3 В графі даної Анкети-Заяви (а.с.7) «Прошу надати мені перераховані нижче послуги» зазначена відмітка біля графи платіжна картка кредитка «Універсальна», проти графи «картка «Голд» - відмітка відсутня. В графі «Зазначте бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна «Голд» - відмітка відсутня.

Відповідно до тарифів по престижним картам, наданих до умов та правил надання банківських послуг від 06.03.2010 року №СП-2010-256 Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» по первісному позову, максимальна сума кредитної лінії кредитної карти «Універсальна» становить 2000,00 грн., термін дії даного договору є припиненим у звязку із спливом терміну дії картки, строк якої до листопада 2014 року.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, становлять зміст договору, як передбачено ст.628 ч.1 ЦК України.

Посилання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на те, що на підставі Анкети-Заяви від 21.01.2011 року відповідачу 05.09.2013 року було переоформлено кредитну карту «Універсальна» на «Універсальна Gold», посилаючись на пункти 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до яких, відповідачу збільшено кредитний ліміт до 15000,00 грн. не знайшли свого підтвердження, оскільки пункт 2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг визначає, що після отримання Банком від клієнта необхідних документів, а також заяви Банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на видає кредитну карту.

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» від відповідача ОСОБА_3 не було відібрано заяву на оформлення кредитної карти «Gold», із зазначенням встановленого кредитного ліміту, зокрема: 05.09.2013 року. Дане в судовому засіданні було підтверджено представником позивача в наданих поясненнях і не спростовано позивачем. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, анкета-заява від 21.01.2011 року стосувалася видачі відповідачу ОСОБА_3 тільки кредитної карти «Універсальна», оскільки відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які були чинними станом на 21.01.2011 рік, тобто на дату надання заяви-анкети, пунктами 2.1.1 п.п.2.1.1.1-2.1.1.2.4., чітко визначено порядок надання клієнтам банку кредитних карт. Пункт 2.1.1.1 вказує на те, що Умови використання кредитних карт ПАТ КБ Приватбанк, пам»ятка Клієнта /довідка про умови кредитування, тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт (тарифи), а також заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карт Банку, де зазначено, що банк випускає клієнту карту на підставі заяви, належним чином оформленої та підписаної клієнтом. Випуск карти та відкриття рахунку карти здійснюється у випадку прийняття банком позитивного рішення про можливість випуску клієнту карти. В пункті 2.1.1.2.3 зазначено, що банк після отримання від клієнта заяви та необхідних документів, проводить їх перевірку та приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитку карту. Пункт 2.1.1.2.4 вказує на підписання договору, як згода клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Крім наведеного, всупереч пунктам 2.1.1 п.п.2.1.1.1-2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг у відповідача ОСОБА_3 заява на відкриття банком карти «Універсальна Gold» та рахунку по ній не надавалася, Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» не надано доказів надання такої заяви та рахунку по ній, а тому кредитний договір б/н укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 від 05.09.2013 року необхідно визнати недійсним.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно ї законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, повно і всебічно зясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані відповідно сторонами в їх сукупності, виходячи з позиції представника позивача щодо задоволення позовних вимог за обраним способом захисту та системного аналізу співмірності заявлених вимог з вимогами закону, суд вважає, що заявлені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості не доведені позивачем і задоволенню не підлягають, натомість зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року підлягають задоволенню як такі, що ґрунтуються на законі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року задовольнити. Визнати недійсним кредитний договір без номері від 05 вересня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в засіданні при проголошенні рішення в цей же строк з дня отримання копії рішення суду.

Суддя Слободян Г.М.