Ухвала суду № 62543692, 01.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/2786/16 Головуючий 1-ї інстанції - Губська Я.В.

Справа №640/2425/14-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Бездітко В.М.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором в сумі 1 133 404,11грн., яка складається: тіло кредиту - 24 316,52CHF (швейцарських франків), що в гривневу еквіваленті станом на 30.01.2014року складає - 215 820,28грн., відсотків - 3 146,04CHF (швейцарських франків), що в гривневу еквіваленті станом на 30.01.2014року складає - 27 922,55грн., пені - 100 238,34CHF (швейцарських франків), що в гривневу еквіваленті станом на 30.01.2014року складає - 889 661,28грн., а також судовий збір у розмірі - 3 654,00грн.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 09.10.2007року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір №СL-701/887/2007 (надалі - кредитний договір), згідно умов якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у розмірі 25 500,00 CHF (швейцарських франків) строком до 09 жовтня 2013 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, визначених в кредитному договорі. 12.11.2010року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. ПАТ «ОТП Банк» виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Але, останній взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, сплату кредитних сум проводив несвоєчасно та не в повному розмірі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті кредитних сум, яку добровільно сплатити відповідач відмовляється.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2014 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №CL-701/887/2007 від 09.10.2007року в розмірі 1 133 404,11грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 3 654,00грн.

Ухвалою цього ж суду Київського районного суду м. Харкова від 29.02.2016року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Задовольняючи позов, суд дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, зокрема тіла кредиту, відсотків, пені за порушення строку погашення кредиту є законними та обгрунтованими.

Судовим розглядом встановлено, що 09.10.2007року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір №СL-701/887/2007 (надалі - кредитний договір), згідно умов якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у розмірі 25 500,00 CHF (швейцарських франків) строком до 09 жовтня 2013 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, визначених в кредитному договорі.

Згідно умов кредитного договору Банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначеній у частині №1 договору, а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати інші зобов'язання, як вони зазначені в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.5., 1.5.1., 3.1.1. кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

ПАТ «ОТП Банк» виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Але, останній взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, сплату кредитних сум проводив несвоєчасно та не в повному розмірі.

12.11.2010року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за вищезазначеним кредитним договором

Заборгованість, згідно наданого розрахунку, за кредитним договором станом на 30.01.2014року становить - 1 133 404,11грн. та складається із: тіла кредиту - 24 316,52CHF (швейцарських франків), що в гривневу еквіваленті станом складає - 215 820,28грн., відсотків - 3 146,04CHF (швейцарських франків), що в гривневу еквіваленті складає - 27 922,55грн., пені - 100 238,34CHF (швейцарських франків), що в гривневу еквіваленті складає - 889 661,28грн.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦПК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Також, згідно положень ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором чи законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів стосовно належного виконання зобов'язання.

Нормами ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

Окрім того, за правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зокрема пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. При цьому позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.258 ЦК України про позовну давність в один рік при стягненні суми неустойки.

Оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважав, що наведена у розрахунку сума заборгованості є завищеною, за його клопотанням у справі призначалася судово-економічна експертиза, яку експертною установою проведено не було з причин не оплати її вартості ОСОБА_1

Інших доказів на спростування зазначеного розрахунку відповідачем також не надано.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і суттєвими не являються, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -