Ухвала суду № 62542764, 01.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р.Справа № 820/1483/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - Шаповалова Д.О.,

предтавника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. по справі № 820/1483/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "РАССВЕТ"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "РАССВЕТ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, в якому просило: визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. від 14 березня 2016 року за №0000152200, №0000162200, №0000172200, № 0000182200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Харківській області України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "РАССВЕТ" щодо своєчасності, правильності достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та інших зборів та обов'язкових платежів за період з 01 січня 2012 року по 20 листопада 2015 року, з питання правильності обчислення повноти та своєчасності сплати з податку на доходи з фізичних осіб та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №241/20-23-22-01-05/30712821 від 26 лютого 2016 року, на підставі висновків якого прийняті відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000152200 від 14 березня 2016 року про зменшення розміру від'ємного значення, суми податку на додану вартість у розмірі 182 358,00 грн. (порушення ст.198, п. 198.3 Податкового кодексу України); № 0000162200 від 14 березня 2016 року за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 480,00 грн. (порушення ст.198, п.198.3 Податкового кодексу України); № 0000172200 від 14 березня 2016 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 15 421,25 грн. (порушення гл.3, ст.139 п. 139.1, пп. 139.1.9 Податкового кодексу України); № 0000182200 від 14 березня 2016 року за платежем податок на додану вартість у розмірі 16 671,25 грн. (порушення гл.5, ст.198 п.198.6 Податкового кодексу України).

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судовим розглядом встановлено, що між державним підприємством «Навчально-дослідним господарством «Докучаєвське» та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "РАССВЕТ" укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки від 26 січня 2012 року, за умовами якого, сторони зобов'язуються об'єднати зусилля для досягнення наступних господарських цілей, у рамках чинного законодавства України, спільно обробляти земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1 500,00 га для: вирощування зернових культур; вирощування олійних культур; вирощування буряків; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; заготівля, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції; надання послуг у сфері сільського господарства (інші необхідні види діяльності згідно класифікатору КВЕД).

До договору від 26 січня 2012 року сторонами складено, підписано та скріплено печатками додатки № 1,2,3.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством «Мотор - Агро» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "РАССВЕТ" укладено договір поставки № 150 від 20 січня 2015 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю товар в асортименті, кількості та інших значених В підписаних сторонами видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними, відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфін України №88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять видаткові накладні.

Передача товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними до договору № 150 від 20 січня 2015 року, які підписані сторонами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Нова Ера» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "РАССВЕТ" (покупець) укладено договір постачання №111 від 20 лютого 2015 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у даному Договорі.

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними до договору №111 від 20 лютого 2015 року які підписаними сторонами .

Між ФОП ОСОБА_3 (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "РАССВЕТ" укладено договір №14/07/2014 від 14 липня 2014 року про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні, за умовами якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання надати відповідно до умов даного Договору послуги по перевезенню наступних типів вантажів Замовника; зернові та олійні культури, автомобільним транспортом Перевізника. Замовник зобов'язується прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим Договором.

На виконання умов п. 1.3 договору №14/07/2014 від 14 липня 2014 року, дані, необхідні для надання послуг, вказуються у Заявках на перевезення вантажу що є невід'ємними частинами даного Договору. Погоджені Сторонами заявки регулюють взаємовідносини Сторін щодо кожного окремого перевезення (форма Заявки наведена з Додатку №1 до даного Договору).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ФОП ОСОБА_3 на адресу позивача.

Крім того, реальність виконання зазначених договорів підтверджується податковими, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, актами приймання - передачі наданих послуг, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено реальність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, оскільки первинні документи складені обґрунтовано та на підставі діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявна у контролюючого органу інформація про можливі порушення з боку постачальників позивача чи по ланцюгу постачання не може бути підставою для висновків про відсутність реальності здійснених ним господарських операцій з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган не подав до суду доказу на підтвердження висновків того, що первинна документація не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Колегія суддів зазначає, що позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складені первинні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. по справі № 820/1483/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2016 р.