Постанова № 62542482, 03.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/6964/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Домусчі С.Д.

За участю: секретаря - Вишневської А.В.

представника апелянта - ОСОБА_2 (довіреність від 03.03.2016 року)

позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с. 20-22, 90), просила визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 року № 7 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 у зв'язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності рядового поліції; поновити на роботі рядового поліції ОСОБА_3 на службі в Управлінні патрульної поліції у місті Одесі; стягнути з Департаменту патрульної поліції на її корить середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.11.2015 року в розмірі 21 005,66 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 проходила службу в лавах національної поліції на посаді поліцейського роти №1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції №7 о/с від 24.11.2015 року її звільнено із займаної посади за підпунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та на підставі Наказу від 24.11.2015 року №11. Позивач вважає, що звільнення з лав поліції відбулось з грубим порушенням вимог трудового законодавства, без з'ясування обставин та причин, що передували висновкам відповідача про необхідність накладення на працівника дисциплінарного стягнення, без відібрання відповідних пояснень працівника з приводу виявленого проступку. Зазначені обставини свідчать, що оскаржуваний наказ є протиправним та позивача має бути поновлено на раніше займаній посаді із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.11.2015 року №11 в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Національної поліції України. Визнав протиправним та скасував наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.11.2015 року №7о/с в частині звільнення у зв'язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності рядового поліції ОСОБА_3. Поновив на роботі рядового поліції ОСОБА_3 на службі в Управлінні патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції з 24.11.2015 року. Стягнув з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_3 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.11.2015 року по день фактичного поновлення на посаді.

В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, з 07.11.2015 року ОСОБА_3 проходила службу в органі поліції на посаді поліцейського роти №1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 року №7о/с відповідно до п. 1 Закону України «Про національну поліцію» рядового поліції ОСОБА_3 поліцейського роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції звільнено за підпунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) статті 77 (а.с. 75).

Згідно вказаного наказу підставою для його видання став наказ Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 року №11.

Не погоджуючись із виданням наказу про звільнення з органу поліції, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування наказу Департаменту та поновлення на попередній посаді із стягненням грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з органу поліції відбулось без достатніх правових підстав, у зв'язку із чим позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Разом з цим, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд першої інстанції з метою повного та належного захисту прав позивача вийшов за межі позовних вимог та скасував наказ Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 року 11, який став підставою для звільнення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського, а саме поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ч. 4 вказаної статті Закону додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Аналіз наведених правових норм показав, що проходження служби в органі поліції базується на дотриманні поліцейським вимог Закону та виконанні визначених Законом обов'язків.

Вчинення протиправного діяння поліцейським є підставою для його притягнення до дисциплінарного стягнення із подальшою реалізацією такого стягнення відповідним наказом про звільнення зі служби в органі поліції.

Так, згідно оскаржуваного наказу цей наказ прийнятий у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача наказом від 24.11.2015 року №11.

Водночас, на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 року Департамент патрульної поліції повідомив про те, що наказ від 24.11.2015 року №11 не видавався.

Зазначені обставини свідчать, що наказ від 24.11.2015 року №7о/с про звільнення позивача зі служби з органу поліції прийнятий за відсутності обставин, за якими до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, а відтак за відсутності підстав для припинення служби, визначених п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що звільнення позивача відбулось без достатніх правових підстав, не у відповідності до вимог Закону, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного наказу, поновлення позивача на попередній посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Однак, враховуючи, що наказ від 24.11.2015 року №11 Департамент патрульної поліції не приймав, колегія суддів дійшла висновку про те, що у суду не було підстав для вжиття заходів, направлених на відновлення порушених прав позивача шляхом скасування вказаного наказу.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними, проте зроблені із помилковим застосуванням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підлягає зміні шляхом виключення з його резолютивної частини абз. 2 рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року - змінити, виключивши з її резолютивної частини абз. 2 постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 08.11.2016 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

С.Д. Домусчі