Ухвала суду № 62542433, 07.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/25332/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

судді: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі: Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління поліції охорони в місті Києві (Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління поліції охорони в місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, яка з'явилась у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03 грудня 2012 року Господарський суд міста Києва прийняв рішення по справі №5011-49/14865-2012, яким задовольнив позов Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві до Національного музею народної архітектури та побуту України про стягнення заборгованості за послуги охорони.

На підставі вказаного рішення 18 грудня 2012 року був виданий наказ про примусове виконання рішення від 18 грудня 2012 року №5011-49/14865-2012.

Позивач 16 квітня 2013 року заявою №24/14-1339/Ан звернувся до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про прийняття до виконання наказу про стягнення з Національного музею народної архітектури та побуту України 4562 грн. 73 коп.

Також, 03 червня 2013 року позивач звернувся із заявою №24/14-1785/Ан до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про прийняття до виконання наказу про стягнення з Національного музею народної архітектури та побуту України 1609 грн. 50 коп.

Постановою від 11 липня 2013 року ВП №38766127 виконавчою службою відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу щодо стягнення суми в розмірі 1609,50 грн., посилаючись на те, що казначейською службою самостійно здійснюється безспірне списання коштів з державного бюджету.

Постановою від 30 вересня 2013 року ВП №37677609 позивачу повернуто наказ Господарського суду міста Києві від 18 грудня 2012 року №5011-49/14865-2012 щодо стягнення суми в розмірі 4562 грн. 73 коп., оскільки відповідно до п.18 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ №845 виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органами казначейства без звернення до органу, що контролює справлення надходжень до бюджету.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві із заявами від 23 грудня 2013 року №24/14-4942/Ан та від 23 грудня 2013 року №24/14-4943/Ан про виконання наказів щодо стягнення сум в розмірі 1609 грн. 50 коп. та 4562 грн. 73 коп. відповідно.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві листом від 04 лютого 2014 року №05-08/365-1567 повернуто вказані накази, посилаючись на те, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

Позивач повторно звернувся до виконавчої служби із заявами від 12 лютого 2014 року №24/9-598/Ан та від 12 лютого 2014 року №24/9-597/Ан та отримав постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27 лютого 2014 року ВП №42216487 та від 27 лютого 2014 року ВП №42218455.

Позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві із заявами від 05 травня 2014 року №24/9-1687/Ан та від 05 травня 2014 року №24/9-1688/Ан про виконання наказів.

Листами від 13 червня 2014 року №05-08/1687-8226 та від 13 червня 2014 року №05-08/1686-8225 виконавчі листи повернуто без виконання, оскільки вказані накази не підлягають виконанню органом Казначейства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон України № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.5 Закону України № 606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Як вбачається з наказів Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2012 року №5011-49/14865-2012 вказано стягнути з Національного музею архітектури та побуту України (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 21, корп.19, р/р 35221002000310 в ГУ ДКУ в м. Києві МФО 820019), а в разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві суми 1609 грн. 50 коп. судового збору та заборгованості за договором про надання послуг охорони майна №1707-Доб/2011/Печ від 01 січня 2011 року в розмірі 4562 грн. 73 коп.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі-Порядок).

Відповідно до ст.25 БК України та положень Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних асигнувань).

Згідно з п.25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Відповідно до п.26 Порядку безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках). Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим віднесенням зазначеної суми на видатки в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку.

Згідно з ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Отже, у вказаних наказах чітко передбачений порядок стягнення коштів саме із боржника Національного музею архітектури та побуту України та не зазначено, що порядок стягнення має відбуватись шляхом стягнення з Державної казначейської служби України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правомірність винесення спірних постанов державного виконавця ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до пп.1 п.9 Порядку орган Казначейства повертає: 1) виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки; 2) документи та відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку, органу державної виконавчої служби у разі, коли: рішення про стягнення коштів не підлягає виконанню Казначейством; документи та відомості подано особою, що не має відповідних повноважень, або не у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в місті Києві (Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві) залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 08 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.