Ухвала суду № 62542152, 31.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/7797/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 13.06.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання відповідача провести з 01.03.2014 перерахунок пенсії основної пенсії за віком у відповідності до частин першої та другої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме шляхом збільшення заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію згідно розпорядження № 156358, на індекс інфляції за 2013 рік, та подальші індексації пенсії.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 по стажу та заробітку з урахуванням індексу інфляції з 03.02.2016. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років, з 10.10.2013 переведений на пенсію за віком та має загальний стаж роботи 43 роки 7 місяців 2 дні (станом на 31.10.2015), та з урахуванням даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.08.2013. Розмір пенсії, станом на 01.02.2016, становить 1877, 57 грн.

03.02.2016 та 15.03.2016 позивач звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії за період з 2013 року по 2016 рік у відповідності до частин першої та другої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листами № 89/01/Л-79 від 11.02.2016 та № 231/01/Л-209 від 25.03.2016 позивачу відмолено у задоволенні вищезазначених заяв (а.с. 4-5).

Так, згідно частин першої - третьої ст. 42 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 4 Порядку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою КМ України № 795 від 30.10.2013 перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" проводиться шляхом збільшення заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, зазначеної у пункті 3 цього Порядку, на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Зазначений коефіцієнт визначається щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України Кабінетом Міністрів України.

Оскільки КМ України не визначив на 2013 рік коефіцієнт зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, колегія суддів погоджується з доводави відповідача щодо відсутності у позивача правових підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до частини другої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27.03.2014 з 01.04.2014 дія частини другої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зупинена до стабілізації економічної ситуації в країні.

У позовній заяві позивач зазначив про необґрунтованість доводів пенсійного органу про неможливість здійснити перерахунок пенсії через зупинення дії частини другої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27.03.2014, оскільки відповідні положення набрали чинності лише з 01.04.2014.

Однак, як зазначає сам позивач у позовній заяві, він звертався до відповідача у лютому березні 2016 року із заявами про перерахунок пенсії згідно частин першої та другої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 2013 року по 2016 рік, тобто не лише за період до набрання чинності відповідних положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27.03.2014.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести з 01.03.2014 перерахунок пенсії згідно частини першої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то дана позовна вимога задоволена судом першої інстанції за період з 03.02.2016.

Колегія суддів переглядає спірну постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги позивача.

В судових засіданнях суду апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції лише в частині дати проведення перерахунку пенсії згідно частини першої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Апелянт вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню з 01.03.2014, а не з 03.02.2016, як визначив суд першої інстанції.

Однак, колегія суддів звертає увагу на норму частини четвертої ст. 45 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем у позовній заяві позивач звертався до пенсійного органу із відповідними заявами 03.02.2016 та 15.03.2016, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії згідно частини першої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" саме з 03.02.2016.

У судовому засіданні - 24.10.2016 представник позивача зазначав про те, що позивач звертався з вищезазначеними вимогами до пенсійного органу і значно раніше ніж 03.02.2016, однак не зміг зазначити дату звернення, та на наступне судове засідання не надав підтверджуючих документів такого звернення.

Також, 24.10.2016 представником позивача надано суду апеляційної інстанції копію трудової книжки позивача та копію трудової угоди позивача, які підтверджують те, що з липня 2016 року по сьогоднішній день позивач не працює, що спростовує доводи відповідача, викладені в запереченні.

Так, дійсно, відповідачем у своїй відповіді на заяву позивача зазначено про те, що провести позивачу індексацію пенсії за 2013-2016 роки згідно частини першої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в управлінні немає підстав, оскільки позивач має статус працюючого пенсіонера, однак судом першої інстанції задоволено позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії згідно частини першої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а спірну постанову - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 13.06.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 07.11.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.